Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р. Справа № 805/11128/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька

до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька

про стягнення заборгованості в сумі 25875 грн. 51 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про стягнення сум витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрат на виплату допомоги на поховання, витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманого за межами України за період з березня 2013 року по травень 2013 року в сумі 25875 грн. 51 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні, пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Зазначає, що п. п. «г», «д» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування покладені обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказує на те, що згідно ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві починаючи з 01.04.2001 року відшкодовують органам Пенсійного Фонду України витрати на виплату пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, відповідно до частини четвертої пункту 4 якого відшкодуванню підлягають суми допомоги на поховання сім'ям померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Враховуючи наведене, вважає, що невключення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області сум таких витрат до складу акту звірки та невідшкодування таких сум порушує права Пенсійного Фонду, оскільки Пенсійний Фонд не зобов'язаний самостійно нести такі витрати, тому просить стягнути з Фонду соціального страхування суму зазначених витрат за період за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року в сумі 349 грн. 18 коп.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що положення ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відповідно до якого Фонд здійснює соціальні послуги та виплати в разі настання страхового випадку, в тому числі і виплату пенсій. У цій статті йде мова саме про застрахованих осіб, за яких сплачуються страхові внески до Фонду.

Пунктом 2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Вказує на те, що здійснення відповідних розрахунків провадиться виключно на централізованому рівні, між Головним Управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовної заяви відмовити.

Представники сторін надали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.

УПФУ в Петровському районі м. Донецька нараховані та виплачені пенсії за період з березня 2013 року по травень 2013 року, призначені у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрати на виплату допомоги на поховання, витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманого за межами України та направлені на адресу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька акти звірки розрахунків

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька не прийняло до відшкодування суми витрат за період з березня 2013 року по травень 2013 року в розмірі 25875 грн. 51 коп., а саме:

- пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по особам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60 - в сумі 24142 грн. 14 коп., в тому числі витрати на виплату та доставку пенсій в сумі 106 грн. 89 коп.

- витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманого за межами України по особам ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63 в сумі 1433 грн. 37 коп.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, на час смерті потерпілих особи, по яким не прийняті до відшкодування суми витрат, були працездатні: ОСОБА_2 на момент смерті годувальника було 44 років, ОСОБА_3 на момент смерті годувальника було 52 роки, ОСОБА_4 на момент смерті годувальника було 49 років, ОСОБА_5 на момент смерті годувальника було 48 років, ОСОБА_6 на момент смерті годувальника було 49 років, ОСОБА_7 на момент смерті годувальника було 30 років, ОСОБА_8 на момент смерті годувальника було 37 років, ОСОБА_9 на момент смерті годувальника було 35 років, ОСОБА_11 на момент смерті годувальника було 53 роки, ОСОБА_12 на момент смерті годувальника було 45 років, ОСОБА_13 на момент смерті годувальника було 49 років, ОСОБА_14 на момент смерті годувальника було 33 роки, ОСОБА_15 на момент смерті годувальника було 37 років, ОСОБА_16 на момент смерті годувальника було 48 років, ОСОБА_17 на момент смерті годувальника було 32 роки, ОСОБА_18 на момент смерті годувальника було 41 рік, ОСОБА_20 на момент смерті годувальника було 49 років, ОСОБА_21 на момент смерті годувальника було 31 рік, ОСОБА_22 на момент смерті годувальника було 34 роки, ОСОБА_23 на момент смерті годувальника було 30 років, ОСОБА_24 на момент смерті годувальника було 36 років, ОСОБА_25 на момент смерті годувальника було 55 років, ОСОБА_26 на момент смерті годувальника було 44 роки, ОСОБА_27 на момент смерті годувальника було 33 роки, ОСОБА_28 на момент смерті годувальника було 50 років, ОСОБА_29 на момент смерті годувальника було 46 років, ОСОБА_30 на момент смерті годувальника було 44 роки, ОСОБА_32 на момент смерті годувальника було 43 роки, ОСОБА_34 на момент смерті годувальника було 44 років, ОСОБА_35 на момент смерті годувальника було 39 років, ОСОБА_36 на момент смерті годувальника було 45 років, ОСОБА_37 на момент смерті годувальника було 49 років, ОСОБА_38 на момент смерті годувальника було 29 років, ОСОБА_40 на момент смерті годувальника було 43 роки, ОСОБА_41 на момент смерті годувальника було 45 років, ОСОБА_42 на момент смерті годувальника було 39 років, ОСОБА_43 на момент смерті годувальника було 44 роки, ОСОБА_44 на момент смерті годувальника було 31 рік, ОСОБА_45 на момент смерті годувальника було 54 роки, ОСОБА_46 на момент смерті годувальника було 36 років, ОСОБА_47 на момент смерті годувальника було 30 років, ОСОБА_48 на момент смерті годувальника було 25 років, ОСОБА_49 на момент смерті годувальника було 29 років, ОСОБА_51 на момент смерті годувальника було 48 років, ОСОБА_64 на момент смерті годувальника було 54 роки, ОСОБА_53 на момент смерті годувальника було 40 років, ОСОБА_54 на момент смерті годувальника було 33 роки, ОСОБА_65 на момент смерті годувальника було 54 роки, ОСОБА_66 на момент смерті годувальника було 37 років, ОСОБА_55 на момент смерті годувальника було 44 роки (т.1 а.с.192-250, т. 2 а.с. 1-187).

Причинний зв'язок смерті годувальників з нещасного випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується відповідними актами про нещасний випадок на виробництві, довідками МСЕК, свідоцтвами про смерть.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалми справи:

- ОСОБА_10, ОСОБА_39, ОСОБА_33, ОСОБА_50 ОСОБА_19 ОСОБА_67 призначені пенсії у зв'язку із втратою годувальника заробітна плата якого на день смерті біла більшою ніж у утриманців.

Як вбачається з акту про нещасний випадок на виробництві від 23.07.1976 року № 2 ОСОБА_61 отримала трудове каліцтво на території колишнього СРСР у 1976 році.

Як вбачається з акту про нещасний випадок на виробництві від 24.04.1984 року №3, ОСОБА_62 отримав трудове каліцтво на території колишнього СРСР у 1984 році.

Як вбачається з акту про нещасний випадок на виробництві від 13.02.1991 року № 1 ОСОБА_68 отримав трудове каліцтво на території колишнього СРСР у 1991 році.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути суму витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрати на виплату допомоги на поховання, витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманого за межами України за період з березня 2013 року по травень 2013 року в сумі 25875 грн. 51 коп..

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», Пенсійний фонд України, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.

Згідно ч. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.

З набранням чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тобто, чинним законодавством на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59 в сумі 24142 грн. 14 коп.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та «Про пенсійне забезпечення» розроблений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я або професійного захворювання застрахованої особи.

Згідно ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

- діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

- жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

- інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

- неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний

виплачувати аліменти;

- непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, на час смерті годувальників утриманці, яким призначені та виплачені пенсії у зв'язку з втратою годувальна, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, , ОСОБА_59 були працездатними та ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58 не знаходились на утриманні потерпілих.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що необхідною умовою для призначення та виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є факт непрацездатності осіб, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Враховуючи наведене, та те, що позивачем не надані суду докази непрацездатності осіб, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, суд вважає позовну заяву в частині відшкодування витрат на виплату та доставку сум пенсій призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 24142 грн. 14 коп. такою що задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення витрат на виплату та доставку сум пенсій призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання стосовно ОСОБА_69 (1975 року народження), яка є донькою померлого ОСОБА_60 суд зазначає, що зазначеній особі призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_60 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2).

З наданих виписки з акту огляду та висновку про час настання інвалідності МСЕК вбачається, що ОСОБА_69 є інвалідом 2-ї групи по зору з дитинства (захворювання настало до досягнення 18-ти річного віку).

Враховуючи викладене, на підставі п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ця особа має право на одержання щомісячних страхових виплат. Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманого за межами України, виплачену особам ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63 за період з березня 2013 року по травень 2013 року в сумі 1433 грн. 37 коп.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно п. «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати Фонду страхових внесків підприємств, на яких ушкоджене здоров`є потерпілого.

Як вбачається з аб. 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно ст. 2 Угоди «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків», підписаної 09.09.1994 року між частиною держав колишнього СРСР, відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Як вбачається з зазначеної норми Закону, вона регулює відносини, які є предметом спору у цій справі та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно ст. 1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР до проголошення незалежності України, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, тому позовна заява в частині стягнення з відповідача суми витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, отриманого за на території колишнього СРСР до проголошення незалежності України, в сумі 1433 грн. 37 коп. та вимоги щодо стягнення витрат на виплату та доставку сум пенсій призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по особі ОСОБА_69 в сумі 453 грн. 57 коп. підлягає задоволенню.

В розумінні норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат у справі не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 160-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про стягнення сум витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, витрат на виплату допомоги на поховання, витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманого за межами України за період з березня 2013 року по травень 2013 року в сумі 25875 грн. 51 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька суму витрат на виплату пенсій, призначених у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрат на виплату та доставку сум пенсій призначених у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з березня 2013 року по травень 2013 року в сумі 1886 грн. 94 коп.

В задоволенні іншої частини позовної заяви - відмовити.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.