Справа № 352/1131/13-ц

Провадження № 22ц/779/2126/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю..

секретаря - Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Станіславська» на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2013 року по справі за позовом Кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

22.04.2013 року КС «Станіславська» пред'явила позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 16672,95 грн., з яких 8268,73грн. - заборгованість по поверненню кредиту і 8174,82грн. - проценти за користування кредитом.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2013 року позов задоволено частково - стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 8268,73грн. заборгованості по поверненню кредиту та 229,40грн. судових витрат. Відмовляючи в стягненні відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції застосував положення ч.3 ст.551 ЦК України і вказав, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач оскаржив дане рішення суду в апеляційному порядку, вважаючи його незаконним та необґрунтованим. При цьому вказав, що відповідно до п.2.1. кредитного договору від 16.02.2008 року у разі виникнення прострочення позичальник сплачує підвищений процент за користування кредитом - 60 %. Апелянт вважає, що судом невірно застосовано ст.551 ЦК України і не враховано, що пеня і проценти не є тотожними поняттями. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити у повному об'ємі.

Заслухавши учасників процесу, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до кредитного договору №41492 від 16.09.2008 року КС «Станіславська», як кредитодавець, надала ОСОБА_2 кредит в сумі 10000грн. Відповідно до п.2.1. даного договору проценти (відсотки) за користування кредитом були встановлені в розмірі 38% річних. Пунктом 2.2. договору визначено, що у разі виникнення прострочення сплати кредиту та процентів за користування ним, якщо час прострочення становить більше 30 днів, позичальник сплачує кредитодавцеві підвищений процент в розмірі 60% річних. Додаток №1 до даного кредитного договору є графіком повернення кредиту та сплати процентів.

З розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що позичальник допустив прострочення платежів більше як на 30 днів і заборгованість по процентах становить 8174,82грн.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором був укладений договір поруки від 16.09.2008 року з ОСОБА_3, як поручителем. Відповідно до п.2.3. цього договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором; поручитель відповідає по зобов'язаннях боржника у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов кредитного договору та інші витрати

Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відмовляючи у стягненні процентів, суд першої інстанції помилково застосував ч.3 ст.551 ЦК України, оскільки по своїй правовій природі проценти за користування кредитом, в тому числі підвищені в разі порушення боржником зобов'язання, не є неустойкою.

Як зазначено в п.27 постанов пленуму ВССУ №5 від 31.03.2013 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу КС «Станіславська» слід задовольнити частково, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2013 року скасувати у частині зменшення розміру заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Станіславська» задовольнити частково, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2013 року скасувати у частині зменшення розміру заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 8174 грн. 82 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 114 грн. 70 коп. судового збору з кожного.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: М.Д. Горейко

Я.Ю. Ковалюк