Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/12124/13-ц

Провадження № 2/752/3693/13

22.08.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

в жовтні 2012 року позивач звернувся в Голосіївський районний суд міста Києва з зазначеним позовом посилаючись на те, що 30 січня 2012 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі по тексту - Позивач) та ОСОБА_2 (далі по тексту - Відповідач) був укладений кредитний договір №014/0254/85/59083 про надання відповідачеві кредиту в сумі 1 796 981, 60 грн., строком по 30.01.2032 року із сплатою 10,50% річних за користування кредитними коштами ( п. 1.5. кредитного договору). Також 30 січня 2012 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 про зміну розміру процентної ставки до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що процентна ставка за кредитом підвищується до рівня 19,00 % річних у випадку не виконання Відповідачем зобов'язань та виникнення заборгованості більше 60 календарних днів (п.1 Додаткової угоди).

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору Відповідач зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними (однаковими) платежами у валюті кредиту 30 (тридцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення(п. 13.3 кредитного договору).

Відповідачу 06.06.2012 року надіслана вимога №с11-114-1-1/786 про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за кредитним договором у якій запропоновано у 30-денний строк повернути достроково у повному обсязі кредитні кошти, сплатити проценти та пеню

Станом на 22 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість перед Позивачем в сумі 2 0687 853,40 грн. Вказана заборгованість складається із боргу:

- заборгованість за кредитом - 1 795 981, 60 грн.;

- прострочена заборгованість за кредитом - 8585, 09 грн.;

- заборгованість за відсотками - 151 946, 77 грн.;

- пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків -120 925, 03 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача надав суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні повністю, у зв'язку з відсутністю в позивача права на дострокове стягнення коштів по кредиту. Крім того, надав заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

При цьому, відповідач та його представник не з'явилися в судове засідання, проте надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Врахувавши надані сторонами письмові пояснення, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд робить висновок про необхідність задовольнити позов частково, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2012 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/0254/85/59083 (а.с. 7-17).

Судом встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір відповідає вимогам ст.ст. 1054-1055 ЦК України.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного договору Відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними (однаковими) платежами у валюті кредиту 30 (тридцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 13.3 кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач з лютого 2012 року належним чином зобов'язання за договором не виконує та не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах і у строки, передбачені договором.

06.06.2012 року Відповідачу була надіслана Вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за вих. № С11-114-1-1/786, якою було зобов'язано у 30-ти денний термін достроково повернути всю суму заборгованості (а.с. 19)

Проте, незважаючи на те, що при підписанні договору відповідач погодився з його умовами, станом на час розгляду справи ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконує, суму кредиту за кредитним договором не повертає, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача коштів заборгованості за кредитним договором у сумі 2068853,40 грн.

При цьому, суд не приймає доводи відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог про стягнення пені, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

При цьому, згідно п. 13.7 кредитного договору №014/0254/85/59083, до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю сімдесят років.

У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача із позовом до відповідача, за вимогами про стягнення коштів пені строк позовної становив сімдесят років та давності не сплив.

Стосовно вимог про розірвання кредитного договору №014/0254/85/59083 суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором №014/0254/85/59083, значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме: на своєчасну та повну оплату за користування кредитом (відсотків), повернення коштів тіла кредиту, належне виконання відповідачем інших положень кредитного договору №014/0254/85/59083.

У зв'язку із зазначеним, кредитний договір №014/0254/85/59083 підлягає розірванню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.

Судові витрати між сторонами розподілити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3-5, 10, 11, 60, 99, 118, 119, 149, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вишневе, Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, б. 7-7Б (р/р 2909001032, код ЄДРПОУ 23494105, МФО 322904), заборгованість за кредитним договором № 014/0254/85/59083 від 30.01.2012 року у розмірі 2068853 (два мільйони шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят три гривні) 40 копійок, судовий збір у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок, а всього стягнути - 2072072 (два мільйони сімдесят дві тисячі сімдесят дві) гривні 40 копійок.

Розірвати кредитний договір № 014/0254/85/59083 від 30.01.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя Фролов М.О.