Справа № 249/5021/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 вересня 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі :
головуючої-судді Стріжакової Г.В.,
при секретарі Лисенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шахтарську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання. Свої вимоги мотивував тим, що 20 років та 5 місяців знаходився в трудових відносинах із "Шахтою «Шахтарська Глибока", яке є відокремленим підрозділом ДП «Шахтарськантрацит», працював у відповідача з повним робочим днем під землею у якості ГРОЗа, гірничомонтажника, гірничого робочого підземного. Звільнений з «Шахта «Шахтарська Глибока»» за п.2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я на підставі наказу № 15-к від 10.01.2013 року. Вказує, що під час праці у відповідача піддавався тривалим і багаторазовим впливам фізичних перевантажень, а також впливу вуглепородного пилу, в концентраціях, що перевищують ПДК у декілька разів, концентрація пилу у повітрі робочої зони була у межах 18-65 мг/м куб при ПДК - 6,0 мг/м куб. протягом 40-60% робочого часу за зміну, несприятливому клімату, перепадам температур, внаслідок чого отримав професійне захворювання - хронічний бронхіт 2 стадії, у фазі затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз. Висновком МСЕК від 06.08.2013 року йому вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності 25%. Актом розслідування професійного захворювання від 07.06.2013 року встановлено причини профзахворювання.
Виявлене у позивача професійне захворювання суттєво вплинуло на його фізичний стан здоров'я, його наслідки відбились і на нервово-емоційному стані організму. Великою незручністю є звернення до лікарні, оскільки раніше позивач практично не мав проблем зі здоров'єм, робити цього не звик, внаслідок чого відчуває багато негативних емоцій, а також необхідність постійного прийому ліків, змушений підлаштовуватися до вказівок лікарів, позбавлений можливості у виборі порядку прийому їжі. Особливо гостро хвороба проявляється у вечірній та нічний час. Вночі у позивача трапляються напади кашлю і болі в області грудної клітини, що змушує його часто прокидатися і застосовувати заходи щодо усунення кашлю і болю. Він відчуває незручності і постійно турбується що порушує сон родичів. Ускладнення в органах дихання, віддишка зробили неможливим супровід членів його родини навіть на невелику відстань. Через напади кашлю і болі в області грудної клітини позивач не може займатися ремонтом квартири, не може надати суттєвої допомоги у роботі по господарству своїй дружині. Це призводить до душевних хвилювань через свою неспроможність. Позивач не має можливості обробляти город, слідкувати за садом, це все змушена робити його жінка. Крім того, позивач позбавлений можливості нормально організувати свій досуг, займатися справами, якими він раніше захоплювався. Не має можливості бувати на природі, відпочивати з сім'єю. Стан здоров'я суттєво вплинув на його заробіток, не може як раніше матеріально підтримувати родину. Стан позивача викликає у нього постійну нервозність і переживання. Посилаючись на ст.153, 237-1 КЗпП України, ст. 26 ЗУ «Про охорону праці», ст. 3, 110, 119-120 ЦПК України просив стягнути з відповідача на його корись моральну шкоду у розмірі 10 000грн.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду надав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, просив їх задовольнити, просив справу розглянути у його відсутність (а.с.24).
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, до суду надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, справу розглянути у її відсутність (а.с.24).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, до суду надав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги не визнає, просив справу розглянути у його відсутність (а.с. 25), надав заперечення проти позову де вказав, що позивачем не подано достатніх висновків про спричинення йому моральної шкоди. При працевлаштуванні позивач був проінформований під підпис про умови праці, наявності на робочому місці, де він буде працювати, шкідливих та небезпечних виробничих факторів, котрі ще не ліквідовані, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, також право на пільги та компенсації за роботу в таких умовах, згідно з діючим законодавством. Відповідно абзацу 2 пункту 3.8 положення наказу МОЗ України від 22.11.1995 року № 212 «Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, висновком медичних органів, як підставою для відшкодування моральної шкоди також може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичної установи, або лікарсько-консультативної або медико-соціальної експертної комісії про стрес, який зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва або професійного захворювання або інших наслідків, дані про депресію або інші негативні прояви в стані потерпілого. Позивач надав суду докази, які вказують на фізичну втрату працездатності, але не моральних страждань. Вказує, що при втраті працездатності в розмірі 35% позивач повинен був погано почувати протягом декількох років, про мав повідомити безпосередньо керівника або вищі органи підприємства задля переведення на більш легкі умови праці, але позивач цього не зробив, і, почуваючи себе погано, він не переживав моральні страждання. Посилаючись на п.2 ст.6, п.1 ст.14 ЗУ «Про охорону праці», п.5 ППВСУ від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди» просив відмовити в задоволенні позову (а.с.20).
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно з трудовою книжкою позивач працював на підприємствах вугільної промисловості з повним робочим днем під землею, в тому числі на «Шахті «Шахтарська Глибока» з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит» з 30.09.2002 року по 10.01.2013 року - електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею, (а.с. 6-8 ).
07.06.2013р. складений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання по формі П-4, в якому вказано, що комісією, до складу якої включені представники ДП "Шахтарськантрацит", санітарний лікар, лікар-пульмонолог, заступник директора з охорони праці, голова профкому, начальник відділу страхових експертів ФССНВ, страховий експерт, проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_2: хронічний бронхіт 2 в фазі затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН 1 стадії - захворювання професійне, змішаної етіології, встановлене вперше (141.8). Стаж роботи 22 роки 6 місяців, із них -12 років 4 міс. за професією, 20 років 5 місяців в цеху в умовах шкідливих факторів. Умови та характер праці згідно з Гігієнічною класифікацією відводяться до 3 класу 4 ступені по впливу пилу. Встановлений діагноз: хронічний бронхіт 2 в фазі затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН 1 стадії - захворювання професійне, змішаної етиології, встановлене вперше (J41.8). Супутній: Гіпертонічна хвороба 2 (АС), стадія 2. Дифузний кардеосклероз. СН0 (125.2) Хронічна вертеброгенна цервіколюмбалгія. (М 54.4) Ангіопатія сітківки. (179.2) Пресбіопія. (Н52.4) Хронічна правобічна сенсоневральна приглухуватість, значна ступінь зниження слуху (ІУст.) по класифікації Остапкович і Пономарьової. (Н 90.3). Професійне захворювання виникло з таких обставин, працюючи в підземних гірничих видобутках піддавався дії вугільно-породного пилу в концентраціях, які перевищують гранично-допустимі критерії. Концентрація пилу у повітрі робочої зони знаходилася у межах 18-65 мг/м3 при ГДК - 6,0 мг/м3 на протязі 40-60% робочого часу в зміну. Засоби по боротьбі з пилом, які використовуюся в гірничих видобутках, належного гігієнічного ефекту не надають, ЗІЗ органів дихання не досконалі. Піддавався дії несприятливого мікроклімату, перепадам температури, швидкості руху повітря по шляху пересування по гірничим видобуткам. Причина виникнення професійного захворювання: довготривала, багаторазова дія вугільно-породного пилу в концентрації вища ГДК, несприятливий мікроклімат. Вказані заходи, які необхідно здійснити директору шахти з метою ліквідації та запобігання професійним захворюванням (а.с.10).
Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого № 621 від 15.05.2013 року позивач знаходився на лікуванні в Державній установі «Інститут медицини праці Академії медичних наук України» Клініка професійних захворювань з 26.04.2013 по 15.05.2013 року, встановлено: основний діагноз: хронічний бронхіт 2 в фазі затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН 1 стадії - захворювання професійне, змішаної етиології, встановлене вперше. Супутній: Гіпертонічна хвороба 2 (АС), стадія 2. Дифузний кардеосклероз. Ризик 3 (високий). СН0. Хронічна вертеброгенна цервіколюмбалгія. Ангіопатія сітківки. Пресбіопія. Хронічна правобічна сенсоневральна приглухуватість, значна ступінь зниження слуху (ІУст.) по класифікації Остапкович і Пономарьової. Рекомендації: протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, токсичних речовин, у несприятливих метеорологічних умовах, із значним фізичним навантаженням. Диспансерний нагляд у профпатолога, лікування у пульмонолога, невропатолога, кардіолога за місцем проживання. Санаторно-курортне лікування в профільних санаторіях. Динамічне спостереження клініки профзахворювань (а.с. 14).
Згідно довідки огляду МСЕК від 06.08.2013 року ОСОБА_2 встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі 25% з 30.07.2013 року вперше, безстроково, рекомендовано медикаментозне лікування. (а.с.11)
Відповідно до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 14.01.2013 року № 45 ОСОБА_2, 1964 року народження, працюючи електрослюсарем підземним виконував роботи по монтажу, демонтажу, ремонту, налагодженню, випробуванню, передачу в експлуатацію і технічному обслуговуванню машин, механізмів та іншого обладнання, яке застосовується у підземних гірничих виробітках; працюючи електрослюсарем підземним на участку МДРСУ-1 виконував роботи у скіпному стволі: 1. по зачистці, ремонту і обслуговуванню живителів ПК-14 вугільної і породної загрузки; 2. по ремонту завантажувальних пристроїв ЗУ-35, ЗУ-16 на горизонті 1240м. Піддавався впливу вугільно-породного пилу в концентрації до 18-24 мг/м3 при ПДК 6,0 мг/м3. Працюючи ГРОЗом, гірничомонтажника на участці МДРГО виконував роботи по монтажу, демонтажу обладнання: секцій механічної крепи, скребкових конвеєрів, стрічкових конвеєрів, комбайнів, маслостанцій, трансформаторних підстанцій; ремонту, ревізії і налагодженню секцій механічної крепи у діючих лавах; відбійку породи, виїмку вугілля відбійним молотком при підбійки породи крепи, ґрунту і боків виробіток для переміщення багатогабаритного обладнання і створення умов для його монтажу в забоях; буріння шпурів ручними і колонковими електрозверлами СЕР-19; оформлення забоїв тимчасовою кріп'ю; завантаження гірничої маси на стрічкові і скребкові конвеєра. Його праця за результатами атестації робочих місць, характеризується впливом пилу 23-38 мг/м3 при нормативному значенню 6,0 мг/м3; вібрації загальній та локальній 105/123 мг/м3 при нормативному значенню 107/112 мг/м3; шумом 87 мг/м3 при нормативному значенню 80 мг/м3. Працюючи гірничим підземним виконував роботи: вручну чи за допомогою механізмів завантажувально-розвантажувальні роботи; прийом біля стволу матеріалів; доставку від стволу до пункту виконання робіт матеріалів та обладнання; відкатку вагонів вручну; управління маневрованими лебідками, тельферами та іншими механізмами; роботи по влаштуванню і зачистці водовідвідних канавок,підриві ґрунту виробіток за допомогою відбійного молотку, зачистку виробіток, стрічкових конвеєрів від просипаної породи; інші роботи при проведенні підготовчих виробіток; надавав допомогу при виконання маневрових робіт. Його праця за результатами атестації робочих місць, характеризується впливом пилу 30-65 мг/м3 при нормативному значенню 6,0 мг/м3; вібрації загальній та локальній 105/123 мг/м3 при нормативному значенню 107/112 мг/м3; шумом 87 мг/м3 при нормативному значенню 80 мг/м3(а.с.12-13). Згідно довідки, яка уточнює особливий характер праці і умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії і яка підтверджує постійну занятість на пільговій праці, виданої ОСОБА_2 у тому, що він дійсно працює на шахті "Фомінська" "Шахтарська-Глибока" з 21.08.1986 по 10.07.1987 року електрослюсарем підземним ділянки ЕМО з повним робочим днем під землею; з 11.07.1987 по 31.05.1988 року гірничим очисного забою ділянки МДРГО з повним робочим днем під землею; з 01.06.1988 по 19.07.1992 року гірничомонтажним підземного ділянки МДРГО повним робочим днем під землею; з 20.07.1992 по 20.09.1992 року горничим підземним У12Т, курсове навчання в УКК строком 2 місяці, оплата із розрахунку підземної тарифної ставки; з 21.09.1992 по 31.08.1994 року гірничим підземним УКТ з повним робочим днем під землею. Вказані професії дають право на дострокову трудову пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.9).
Відповідно до ст.1, 3, 21, 43 ч.4, 46 ч.1 Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про охорону праці" від 14.10.1992 року охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Відповідно до ст.13 цього закону роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до ч.3 ст.153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин механізмів, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Статтею 158 КЗпП України передбачено, що власник зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, засобів механізації та автоматизації виробництв, позитивного досвіду з охорони праці.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної ( немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 (із змінами) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або без діями інших осіб.
Судом встановлено, що позивач працював на роботах з повним робочим днем під землею на підприємстві відповідача. За період роботи у шкідливих і небезпечних умовах праці у позивача виникло професійне захворювання. В результаті огляду на МСЕК від 06.08.2013 року ОСОБА_2 встановлено стійку втрату професійної працездатності 25% з 30.07.2013 року вперше, дата переогляду безстроково; рекомендовано медикаментозне лікування.
В результаті професійного захворювання позивачу протипоказана важка фізична праця, він не може продовжувати працювати на виробництві, виконувати домашню роботу. У зв'язку з постійними болями, задишкою не може вести повноцінний спосіб життя, брати участь в різних заходах, проводити своє дозвілля з друзями. Через усе це він відчуває фізичні і моральні страждання. Шкода, що завдана його здоров'ю, є незгладимою. Згідно приписів лікарів йому рекомендовано уникати важких фізичних навантажень, у зв'язку з цим він повинен постійно проходити курси реабілітаційного лікування, що викликає додаткові труднощі і необхідність витрачати кошти на лікування.
Враховуючи викладене, а також сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, що узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що порушено право позивача на належні, безпечні і здорові умови праці, через що він отримав професійне захворювання. У зв'язку з чим позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає: у фізичних стражданнях, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я й необхідністю постійного лікування, у зв'язку з встановленням йому 25% втрати професійної працездатності, це викликає у нього почуття неповноцінності, спричиняє йому страждання; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного життя, неможливість працювати, виконувати домашню роботу; у моральних стражданнях у зв'язку неможливістю продовження реалізації своїх звичок та захоплювань. Для організації свого життя й життя своєї родини позивачу доводиться докладати додаткові зусилля. Тому суд вважає, що у позивача є право вимагати відшкодування моральної шкоди, що порушення законних прав позивача призвело його до моральних страждань, його вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на матеріальному законі і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до діючого законодавства, втрата працездатності, що встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про заподіяння моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК для встановлення факту заподіяння моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів. З огляду на викладене, суд вважає, що підтвердження факту моральних страждань медичним висновком не є обов'язковим.
Судом встановлено, що право позивача на відшкодування шкоди виникло з дня встановлення вперше стійкої втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 25% - висновком МСЕК від 06.08.2013 року, у термін, коли набрав чинності ЗУ №717-У від 23.02.2007р., яким виключені статті ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності", що регламентували порядок відшкодування потерпілим на виробництві моральної шкоди, передбачали відшкодування моральної шкоди ВВД ФСС.
Конституційний Суд зазначив, що право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника (роботодавця). Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Професійне захворювання у позивача виникло у зв'язку з порушенням ЗУ "Про охорону праці" і не застосуванням роботодавцем заходів захисту робітників. За таких обставин необхідно застосувати ст.237-1 КЗпП України, ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК України, які передбачають відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, підстави відповідальності за завдану шкоду та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Тому ДП "Шахтарськантрацит" є належним відповідачем по даній справі, з нього підлягає стягненню моральна шкода у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивача, заподіяного професійним захворюванням. Представник відповідача вказав, що вимоги не визнає, але обґрунтував свої заперечення.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати конкретні обставини по справі: тривалість хвороби позивача у зв'язку з професійним захворюванням, перенесені при цьому ним біль та страждання; тяжкість діагнозу захворювань; встановлення йому МСЕК уперше 25% втрати професійної працездатності; обмеження у праці та необхідність подальшого лікування. Позивач не має можливості повноцінно займатися фізичною працею. Необхідно врахувати, що позивачу приходиться докладати значних зусиль по організації свого життя та сім'ї, що його моральні страждання носять тривалий характер. Ті зміни, які наступили у його здоров'ї, житті є значними. Моральна шкода, яка заподіяна позивачу порушила особисті права позивача на життя, на охорону здоров'я, тощо. Поряд з цим суд приймає до уваги, що позивач хоча працював на інших вугільних підприємствах під землею, але на підприємстві відповідача позивач працював з 30.09.2002 по 10.01.2013 року, професійне захворювання йому вперше встановлено 06.08.2013 року, відомостей, про те, що він почав хворіти коли працював на інших підприємствах, у судовому засіданні не здобуто. Необхідно врахувати, що перед встановленням професійного захворювання позивач працював саме у відповідача, що у період роботи у відповідача виникло та встановлено професійне захворювання, що відповідачем складений акт форми П-4, в якому зазначено, що професійне захворювання виникло в зв'язку з недосконалістю технології видобутку вугілля, неефективністю роботи захисних засобів, засобів індивідуального захисту піддавався впливу вуглецевопородного пилу в концентраціях перевищуючих ГДК. Несприятливий мікроклімат, перепади температури та швидкості руху повітря по шляху пересування по гірничим виробіткам. Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 10 000грн. підлягають задоволенню в сумі 7500 грн., вказаний розмір відшкодування відповідає характеру і глибині його моральних страждань.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з ДП "Шахтарськантрацит" підлягають стягненню у дохід держави судовий збір у сумі 229 грн.40 коп.
Керуючись ст.ст.1, 3, 21, 43 ч.4, 46 ч.1 Конституції України, ст.ст.1, 13 ЗУ "Про охорону праці", ст.ст.1,153,237-1 КЗпП України, ЗУ №717-У від 23.02.2007р., ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. №4, ст.ст.3,10,11,15,60,79,81,88, 154,197,209,212,214,215,223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди - 7500грн.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" у дохід держави судовий збір у сумі 229 грн.40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Г.В. Стріжакова