Справа № 114/3048/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року сел. Нижньогірський

Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого - судді Чернецької В.В.

при секретарі - Яновій Г.В.

за участю прокурора - Барабаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нижньогірський АР Крим кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Криничне Білогірського району АР Крим, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, який працює інженером-землевпорядником МП "Граніт", проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

25 жовтня 2008 року приблизно о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки "Volkswagen-Golf" реєстраційний номер НОМЕР_1, синього кольору, рухаючись зі швидкістю приблизно 80 км/год., на автомобільній дорозі Нижньогірський-Любимівка за с. Якимівка Нижньогірського району АР Крим, грубо порушив п.п.1.5, 2.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, в результаті чого через неуважність та стан алкогольного сп'яніння не впорався з керуванням транспортним засобом та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому нижньої третини обох гомілкових кісток правої голені зі зміщенням кісткових уламків, який викликав тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я і відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, які наступили, є порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.1.5, 2.3 "б", 13.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

- п.п.2.3 "б" для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, слідкувати за правильністю розташування та кріплення вантажу технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;

- п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку або перешкоди для руху, погрожувати життю або здоров'ю громадян, спричиняти матеріальну шкоду;

- п.13.1 водій в залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, який перевозиться та стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав, суду пояснив, що 25 жовтня 2008 року приблизно о 17 годині, він, після вживання алкоголю, їхав на своєму автомобілі по автодорозі Нижньогірський-Любимівка, були сутінки, тому він увімкнув світло фар та їхав зі швидкістю 80 км/год. За с. Якимівка Нижньогірського району АР Крим, йому назустріч їхав автомобіль, який в момент роз'їзду осліпив його світлом фар, тому він не побачив в попутному напрямку велосипедиста, який їхав з білим мішком на багажнику, почув удар та проїхав декілька метрів, а потім повернув розвернувся та поїхав назад. Коли він під'їхав до ОСОБА_2, побачив, що йому потрібна медична допомога, він викликав швидку допомогу, а потім міліцію. Цивільний позов визнає частково, матеріальну шкоду потерпілому відшкодував повністю, та відшкодував моральну шкоду у сумі 6113 грн., таким чином, вважає, що повністю відшкодував потерпілому

2.

матеріальну та моральну шкоду. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати, не заперечував проти звільнення його від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується його визнавальними показаннями, а також дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який у судовому засіданні пояснив, що 25 жовтня 2008 року він приблизно о 17 годині 30 хвилин після роботи разом з ОСОБА_8 їхав на своєму велосипеді додому. За с. Якимівка Нижньогірського району він відчув удар ззаду та впав на дорогу, після чого до нього підійшли два чоловіка, один з яких сказав, що у нього зламана нога. Підсудний покинув місце події, під'їхали інші люди і викликали швидку допомогу та міліцію, а підсудний потім повернувся. В лікарні йому сказали, що в нього зламані дві кістки правої ноги. Пояснив, що сутінків ще не було, було світло. Вважає, що в результаті ДТП йому спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді незрощеного перелому, на місці якого утворився псевдосуглоб. Він досі лікується, не може нормально пересуватися. Вважає можливим підсудному призначити не суворе покарання. Цивільний позов підтримує частково, оскільки матеріальна шкода йому відшкодована підсудним у повному обсязі, а моральна - у сумі 6113 грн. Тому позовні вимоги уточнив та просив стягнути з підсудного моральну шкоду у сумі 93887 грн.;

- свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона проживає з потерпілим, підтримує з ним фактичні шлюбні відносини. 25 жовтня 2008 року увечері, до неї додому приїхав ОСОБА_5 та сказав, що її чоловіка збив автомобіль та відвіз її до місця ДТП. Коли вона приїхала, то побачила, що потерпілий лежить на дорозі Там же стояв автомобіль підсудного, бампер якого був відламаний, лобове скло тріснуло. На місці були працівники міліції та лікарі швидкої допомоги. Потерпілого забрали до лікарні, де лікарі сказали, що в нього зламані обидві гомілкові кістки правої ноги, йому робили операцію, після того, він тривалий час лікувався, після того, на місці перелому в нього утворився псевдосуглоб;

- показаннями експерта ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що він двічі проводив судову медичну експертизу потерпілого. У ОСОБА_2 був виявлений закритий поперечний перелом нижньої третини обох гомілкових кісток правої голені зі зміщенням кісткових уламків, який викликав тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я і відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Але в процесі лікування вказаного перелому, утворився псевдосуглоб, який перешкоджає зростанню кісток. Утворення псевдо суглобу є тяжким тілесним ушкодженням. Але прямого причинного зв'язку між ДТП та утворенням псевдосуглоба немає, оскільки він утворився в результаті інфікування рани, порушення потерпілим режиму лікування. Тому тілесні ушкодження, які спричинені потерпілому в результаті ДТП, є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості;

- показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що він працював разом з потерпілим. 25 жовтня 2008 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, він поїхав на своєму автомобілі додому, а дорогою заїхав до магазину по продукти. Потерпілий приблизно у той же час поїхав додому на своєму велосипеді. Він заїхав до магазину, а після того поїхав додому. За с. Якимівка Нижньогірського району він побачив на дорозі потерпілого, який лежав, біля нього лежав велосипед. Він зупинився та підійшов до потерпілого, який скаржився на біль у нозі. Працівники міліції запитали його чи знає він потерпілого, він пояснив, що це ОСОБА_2, після чого, він з'їздив за його дружиною та допомагав працівникам міліції заміряти гальмівний шлях;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив у судовому засіданні, що 25 жовтня 2008 року приблизно о 17 годині, ще було світло, він їхав зі знайомим з рибалки. За с. Якимівка Нижньогірського району він побачив, що на дорозі лежить чоловік, а поряд з ним велосипед. Він та його знайомий підійшли до того чоловіка, який лежав та хрипів. Вони одразу ж викликали швидку допомогу та залишалися з потерпілим. Пізніше під'їхав автомобіль "Volkswagen-Golf" темного кольору з відірваним бампером, водій не виходив, а лише відкрив двері;

- показаннями свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні пояснив, що він працював разом з потерпілим. 25 жовтня 2008 року після закінчення робочого дня, приблизно о 17 годині 30 хвилин, він разом з потерпілим на велосипедах поїхали додому. У потерпілого на багажнику велосипеда були мішки білого кольору від добрів. На повороті у с. Якимівка Нижньогірського району, він простився з потерпілим та поїхав додому. Пояснив, що потерпілий був у тверезому стані;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні пояснив, що 25 жовтня 2008 року він приймав участь в якості понятого в огляді місця ДТП, яке сталося за с. Якимівка Нижньогірського району АР Крим. На місці ДТП він побачив велосипед та білі мішки, потерпілого там не було, бо його забрали до лікарні;

3.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що він є старшим слідчим СВ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим. 25 жовтня 2008 року увечері він виїжджав до місця ДТП, яке сталося за с. Якимівка Нижньогірського району потерпілого вже не було, праворуч лежав велосипед та мішки білого кольору. На місці ДТП були множинні сліди гальмування;

- показаннями експерта ОСОБА_11, який у судовому засіданні пояснив, що він приймав участь як експерт в проведенні комісійної судової медичної експертизи, про що комісією 08.02.2013 року був складений відповідний висновок. Комісія в ході проведення комісійної експертизи дійшла висновку, що тілесні ушкодження у вигляді перелому обох гомілкових кісток, який був спричинений потерпілому 25.10.2008 року, є тілесним ушкодженням середньої тяжкості. В процесі лікування для зрощення перелому, потерпілому була проведена відкрита репозиція, металоостеосинтез стержнем ЦИТО, але через інфікування рани, вона загнила, тому ЦИТО був знятий і потерпілий був прооперований та йому був встановлений апарат Ілізарова. Але з історії захворювання слідує, що у листопаді 2009 року потерпілий лікувався в Нижньогірській ЦРЛ, де порушив режим, вжив спиртні напої, самостійно зняв нижню шорну площадку апарату Ілізарова, в результаті чого апарат був знятий. Таким чином, в первинному висновку експерта тілесні ушкодження у вигляді перелому двох гомілкових кісток правої ноги потерпілого, правильно кваліфіковані, як тілесні ушкодження середньої тяжкості. На момент обстеження потерпілого через три роки після травми в нього був виявлений незрощений перелом (псевдосуглоб) великої гомілкової кістки та неправильно зрощений перелом малої гомілкової кістки, хронічний остеомієліт великої гомілкової кістки, що призвело до втрати працездатності на 40%, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Однак прямого причинно-наслідкового зв'язку між тяжкими тілесними ушкодженнями та травмою в ДТП 25.10.2008 року немає, оскільки тяжкі тілесні ушкодження утворилися в результаті інфікування рани в процесі лікування, порушення потерпілим режиму, вживання спиртних напоїв, зняття їм самостійно нижньої площадки апарату Ілізарова, повторної травматизації ноги, бо потерпілий впав, не утримався на милицях, а також через відсутність медикаментів для лікування;

- показаннями експерта ОСОБА_12, яка у судовому засіданні пояснила, що вона приймала участь в проведенні комісійної судово-медичної експертизи. Тілесні ушкодження у вигляді перелому обох гомілкових кісток правої ноги, які були спричинені 25.10. 2008 року ОСОБА_2 в результаті ДТП є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості. Але в процесі лікування ОСОБА_2 в нього утворилися ускладнення у вигляді незрощеного перелому (псевдосуглоба), неправильно зрощеного перелому малої гомілкової кістки, хронічного остеомієліта великої гомілкової кістки, які експертом у висновку були правильно кваліфіковані, як тяжкі тілесні ушкодження. Однак, прямого характеру причинно-наслідкового зв'язку між тілесними ушкодженнями, які були спричинені в результаті ДТП та тяжкими тілесними ушкодженнями немає;

- згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 жовтня 2008 року зі схемою ДТП та фототаблицями, з місця події вилучений велосипед потерпілого, його шапка та автомобіль "Volkswagen-Golf" з пошкодженнями (а.с.5-15 т.1);

- згідно висновку судово-медичної експертизи №314 від 08.10.2011 року, при зверненні до лікарні 25.10.2008 року у ОСОБА_2 виявлений закритий поперечний перелом нижньої третини обох гомілкових кісток правої голені, забиття потилиці, садна обличчя. Описані ушкодження могли утворитися від дії тупого предмету (предметів), не виключено від удару ззаду о виступаючі деталі автомобілю, який рухався в попутному напрямку, в момент зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_2 25.10.2008 року. У посттравматичному періоді утворилося зростання відламків малої гомілкової кістки нижньої третини правої гомілки, але визначився незрощений перелом великої гомілкової кістки, на місці якого утворився псевдосуглоб, який викликав втрату працездатності на 35% і тому відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (а.с.102-103 т.1);

- згідно висновку судової автотехнічної експертизи №3683 від 12.03.2012 року, технічна можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_2 для водія ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації, полягала у виконанні ним вимог п.п.1.5, та 13.1 ПДР України, для чого у нього будь-яких перешкод технічного характеру не було. В даній дорожній ситуації водій автомобіля "Volkswagen-Golf" ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п.2.3 "б", 1.5, 13.1 ПДР України. В даній дорожній обстановці дії велосипедиста ОСОБА_2 відповідали вимогам ПДР України (а.с.154-156 т.1);

- висновком експерта №41 від 19.10.2012 року підтверджується, що при зверненні до лікарні 25.10.2008 року у ОСОБА_2 виявлений закритий поперечний перелом нижньої третини обох гомілкових кісток правої голені, який міг утворитися від дії тупого предмету (предметів), не

4.

виключено від удару ззаду о виступаючі деталі автомобілю, який рухався в попутному напрямку, в момент зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_2 25.10.2008 року. Вказаний перелом не є небезпечним для життя ушкодженням в момент його спричинення, але викликав тривалий (більше 21 дня) розлад здоров'я і за цією ознакою відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які знаходяться в прямій залежності від отриманої травми. В процесі хірургічного лікування перелому розвинувся остеомієліт великої гомілкової кістки правої ноги (діагностований 25.09.2009 року), який привів до порушення зрощення перелому і утворенню псевдосуглоба (незрощений перелом) великої гомілкової кістки, що викликало стійку втрату працездатності більше 1/3, в розмірі 35 % і за цією ознакою відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Стосовно тривалості строків загоєння переломів нижніх кінцівок, то при оцінці їх тривалості приймаються до уваги методичні вказівки кафедри лікарсько-трудової експертизи Дніпропетровського медінституту, згідно яким для загоєння перелому обох кісток гомілки необхідно 3-4 місяці. У тих випадках, коли виникають будь-які фактори, які заважають загоєнню, строки зрощення переломів можуть збільшуватися, або утворюються незрощені переломи. До таких факторів можна віднести загальні причини: виснаження організму, порушення функцій ендокринних залоз, нестача вітамінів, нейротоксичні розлади та інше, а також місцеві причини: інфікування перелому, значний дефект м'яких тканин та кісток, порушення кровопостачання і нервації кінцівок, інтерпозиція м'яких тканин між відламками кісток, неправильна методика лікування з незадовільною репозицією та фіксацією відламків. Результатом впливу різних загальних та місцевих факторів на погіршення процесів загоєння перелому у ОСОБА_2 є розвиток остеомієліту, який утворився в результаті інфікування закритого перелому великої гомілкової кістки в процесі лікування. Крім того, на процес загоєння негативно вплинула незадовільна фіксація відламків в процесі лікування, яка виразилася у самовільному знятті хворим 18.11.2010 року нижньої опори площадки апарату Ілізарова, що призвело до порушення конструкції апарату та вимушеному його демонтажу 03.02.2011 року. Розвитку остеомієліту могло сприяти недостатнє лікування хворого, про що є запис в історії захворювання №4335 від 01.06.2009 року про відсутність медикаментів у відділенні та коштів на їх придбання у хворого, що ускладнило лікування хворого. Приймаючи до уваги все вищевказане, можна розцінювати остеомієліт, як самостійну назологічну одиницю захворювань, яка має визначену причину виникнення та специфічне лікування. Таким чином, можна вважати, що остеомієліт є основною причиною незрощення закритого (первинного) перелому великої гомілкової кістки, що призвело до утворення псевдосуглоба, який у даному випадку перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з розвитком в процесі лікування хворого захворюванням - остеомієлітом, у зв'язку з чим слідує, що між закритим переломом великої гомілкової кістки правої гомілки, який утворився в результаті ДТП 25.10.2008 року та формуванням псевдосуглоба (незрощеного перелому) великої гомілкової кістки правої гомілки прямого причинно-наслідкового зв'язку немає (а.с.112-114);

- висновком комісійної судової медичної експертизи №33 від 08 лютого 2013 року, згідно якому в ДТП, яка сталася 25.10.2008 року, велосипедисту ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження: закритий поперечний винтообразний перелом нижньої третини обох гомілкових кісток правої гомілки зі зміщенням відламків, забита рана потиличної області голови, садна обличчя. З приводу вказаних ушкоджень ОСОБА_2 неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічних відділеннях Нижньогірської ЦРЛ, 6-ї міської лікарні м. Сімферополя, де йому 25.10.2008 року було накладено скелетне витягування, 12.11.2008 року проведена операція по відкритій репозиції кісток та накладення металоостеосінтеза стержнем ЦИТО; 27.02.2009 року діагностований гострий післяопераційний остеомієліт правої великої гомілкової кістки, стержень ЦИТО знятий; 02.07.2009 року проведена операція остеотомія верхньої третини правої великої гомілкової кістки, накладення апарату Ілізарова; проводилося тривале амбулаторне лікування приєднаного запалювального процесу. Недотримання лікарського режиму, самостійне зняття хворим опорної площадки апарату Ілізарова, порушення правил гігієни, повторна травматизація правої кінцівки 01.08.2010 року вплинули на формування процесів загоєння переломів, тим, що могли тільки зробити важчими, пролонгувати патологічний процес. Вказані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя в момент спричинення за критерієм тривалості розладу здоров'я і правильно оцінені судово-медичним експертом як ушкодження середньої тяжкості. На момент обстеження ОСОБА_2 судово-медичним експертом 08.11.2011 року (більше трьох років після травми), у нього наявні стійкі остаточні явища перенесеної 25.10.2008 року травми у вигляді незрощеного перелому (псевдосуглоба) правої великої гомілкової кістки, неправильно зрощеного перелому правої малої гомілкової кістки, хронічного остеомієліта великої гомілкової кістки. Такий сформований результат

5.

тілесних ушкоджень веде до 40% втрати загальної і стійкої працездатності. Вказані тілесні ушкодження залишаються небезпечними для життя, але призвели до стійкої втрати працездатності більше 1/3 (більше 33%), що правильно кваліфіковане, як тяжкі тілесні ушкодження. Між сформованим результатом у вигляді незрощеного перелому правої великої гомілкової кістки та неправильно зрощеним переломом правої малої гомілкової кістки у ОСОБА_2 та травмою в ДТП 25.10.2008 року є причинно-наслідковий зв'язок. Однак прямий характер причинно-наслідкового зв'язку не може бути встановлений через невиконання потерпілим лікарняного режиму та повторною травматизацією правої кінцівки, яки призвели до пролонгації запалювальних процесів (свищеподібної форми остеомієліту та абсцесу) (а.с.204-211).

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що в силу ст. 89 КК України він не судимий (а.с.198, 211-213 т.1), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 200, 202 т.1), за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з батьками (а.с.216, 217), працює інженером землевпорядником в МКП "Граніт" (а.с.32-35 т.2).

У відповідності до ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, є щире каяття.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні виду та міри покарання, суд враховує що злочин вчинений підсудним з необережності, який є злочином невеликої тяжкості, думку потерпілого, який в судовому засіданні вважав можливим підсудного суворо не карати, а також особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України він не судимий, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, тому суд вважає, необхідним та достатнім призначити підсудному покарання у вигляді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ст. 286 ч.1 КК України, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Оскільки судом встановлено, що з моменту вчинення ОСОБА_1 злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, з дня вчинення ним злочину минуло три роки, ОСОБА_1 не ухилявся від слідства та суду, не вчинив нових злочинів, тому на підставі ст. 49 та ст. 74 ч.5 КК України, ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - слід скасувати.

Цивільний позов про стягнення з підсудного моральної шкоди у сумі 93887 грн. суд вважає законним та обгрунтованим, але таким, що підлягає задоволенню частково. Вирішуючи цивільний позов суд враховує фізичні та моральні страждання потерпілого, якому спричинені тілесні ушкодження, з приводу яких він до теперішнього часу перебуває на лікуванні, той факт, що він тривалий час відчував фізичний біль, йому важко пересуватися, а також тривалість моральних переживань потерпілого, викликаних втратою звичайного йому способу життя, соціальних зв'язків, суд вважає, що розумним та справедливим розміром компенсації перенесених потерпілим моральних страждань буде сума 20 000 грн. При цьому суд враховує, що підсудний вже відшкодував добровільно потерпілому моральну шкоду у сумі 6113 грн.

Судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у сумі 2062 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 в доход держави.

Речові докази - шапку, яка передана на зберігання ОСОБА_2, слід передати за належністю потерпілому ОСОБА_2, деталі автомобіля "Volkswagen-Golf", які зберігаються в камері зберігання речових доказів при Нижньогірському РВ ГУ МВС України в АР Крим передати ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України (1960 року), суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

6.

На підставі ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

Цивільний позов задовольнити частково. стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у сумі 2062 грн. стягнути з ОСОБА_1 в доход держави.

Речові докази - шапку, яка передана на зберігання ОСОБА_2 - передати за належністю ОСОБА_2, деталі автомобіля "Volkswagen-Golf", які зберігаються в камері зберігання речових доказів при Нижньогірському РВ ГУ МВС України в АР Крим, - передати ОСОБА_1

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Нижньогірський районний суд АР Крим.

Головуючий: