Категорія ст.185 ч.3 Головуючий у І інстанції Китаєв А.В.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Шапар Ю.І., Куракової В.В.

при секретарі:Царьовій М.І.

за участю прокурора:Максименко Н.Г.

розпорядника Остапенко Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполя кримінальне апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 07 травня 2013, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Сєдове Новоазовського району Донецької області, громадянин України, українець, не працюючий, раніше судимий: 02 вересня 2002 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяцям позбавлення волі; 25 березня 2005 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі; 23 листопада 2005 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

визнаний винним та засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. Утримано на користь потерпілої ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, на користь НДЕКЦ Головного управління МВС України у Донецькій області кошти за проведення судово - товарознавчої експертизи у розмірі 1222 гривні 50 копійок.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

Наприкінці грудня 2012 року, приблизно о 18-00 годині, ОСОБА_5, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, проник до приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташоване по АДРЕСА_1 звідки таємно викрав 46 пластмасових стільців, 12 комплектів пластмасових столів, які належали ОСОБА_4, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 2518 гривень 38 копійок.

Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, наприкінці грудня 2012 року, приблизно о 18-30 годин, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через відчинені вхідні двері, з метою таємного викрадення майна, проник до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованого по АДРЕСА_1 звідки таємно викрав акустичні колонки потужністю 200 ват та 350 ват, які належали ОСОБА_4, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 600 гривень.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність, наприкінці грудня 2012 року, приблизно о 18-00 годині, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через відчинені вхідні двері, з метою таємного викрадення майна, проник до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_4», розташованого по АДРЕСА_1 звідки таємно викрав металеві ваги, два барних стільця, 16 чарок «Прайм», 6 коньячних чарок, які належали ОСОБА_4, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 1134 гривні 30 копійок.

У апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 просить вирок суду, в частині вирішення питання за цивільним позовом змінити, стягнути з ОСОБА_6 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 6358 гривень, моральну шкоду 10000 гривень, витрати на одержання правової допомоги у розмірі 1400 гривень. Вказує, що суд невірно дав правову оцінку доказам по справі, в частині вирішення питання за цивільним позовом, а саме незаконно та необґрунтовано у вироку вказав, що обвинувачений відшкодував матеріальну шкоду, безпідставно зменшив суму моральної шкоди, а витрати на одержання юридичної допомоги не врахував та не стягнув з ОСОБА_6, тим самим порушив норми матеріального та процесуального права. Звертає увагу на той факт, що суд з надуманих мотивів в мотивувальній частині вироку вказав, що матеріальна шкода їй відшкодована, що не відповідає дійсності, окрім того суд не мотивує та не обґрунтовує причину зменшення ним суми моральної шкоди.

У апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду відносно нього скасувати , пом'якшити йому покарання, призначивши йому покарання не пов'язане із позбавленням волі. Вказує, що при призначенні йому покарання суд не врахував ряд обставин по справі, а саме, що він щиросердньо розкаявся, в теперішній час він не може офіційно працевлаштуватися, тому знаходиться у важкому матеріальному становищі; проживає з матір'ю 1948 року народження, та батьком 1951 року народження, які мають важкі хвороби та потребують постійного догляду, а інших родичів в них не має.

Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та не погодився з доводами апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_4; прокурора, який заперечував проти доводів обох апеляґцій; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із п.3ч.1ст.408, ч.2ст.409 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно із ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість, або суворість.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5, дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував його дії. Апеляційних підстав для зміни вироку у цій частині по справі не вбачається.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і мотивував свій висновок про не можливість застосування до нього ст.69 та 75 КК України.. При цьому судом першої інстанції брались до уваги такі дані про особу обвинуваченого, як те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, щиро кається у вчиненому злочині, посередньо характеризується, . Всі ці обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, стали підставою для призначення йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті і за думкою колегії суддів, не свідчать про можливість його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без його ізоляції від суспільства.

Тому, колегія судів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів.

Що стосується доводів апеляції потерпілої, в якій вона просить утримати з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду у розмірі 6358 грв., моральну шкоду 10000 грв., та витрати за надання правової допомоги, складання позивної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1400 грв., то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки згідно обвинувального акту правопорушенням вчиненим обвинуваченим потерпілій завдано матеріальну шкоду у розмірі 4252 грв.68 коп., у такому ж обсязі він визнаний винним і судом. Збільшити цю суму у суда немає повноважень. В матеріалах справи міститься розписка потерпілої, згідно із якою вона отримала від обвинуваченого в рахунок часткового відшкодування шкоди 2100 грв.. і претензій до нього по даній справі не має ( а.с.244). Обґрунтував суд і розмір утриманої на користь потерпілої моральної шкоди, підстав для збільшення цієї суми колегія суддів не знаходить. Відмовляючи потерпілій у утриманні з обвинуваченого витрат на правову допомогу, суд обгрунтовано послався на ст.120 КПК України, а тому підстав у зміни вироку у цій частині, колегія суддів також не вбачає.

Керуючись ст. 407КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляції потерпілої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Новоазовського районного суду Донецької області від 7 травня 2013 року відносно ОСОБА_5 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді:

: