Справа № 2-1108/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25» грудня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

при секретарі: Тарасенко А.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської обласної філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2011 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської обласної філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.07.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення №14 управління регіональної мережі Луганської філії ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Пристюк Людмили Валентинівни (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 947-08-ПК, згідно якого Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 15 000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці 0,0001 проценту річних. Для надання Кредитних ресурсів та обліку залишку заборгованості за наданими Кредитними ресурсами Банк відкриває Позичальнику Позичковий рахунок НОМЕР_4. Видача кредитних ресурсів за цим Договором проводилась за погодженням з Банком, на підставі письмової заяви Позичальника, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, на якому здійснюються операції за допомогою Банківської платіжної картки Visa Electron Instant Issue НОМЕР_3, наданої Позичальнику на підставі Договору про відкриття карткового рахунку, надання і використання платіжної картки миттєвого випуску Visa Electron Instant Issue (в рамках програми "Швидка фінансова допомога") від 22 липня 2008 року, укладеного між Банком та Позичальником. 22.07.2008 року між Банком, Позичальником та ОСОБА_2 (далі - Поручитель) було укладено договір поруки №952/08 (далі - Договір поруки), згідно якого Поручитель зобов'язується перед Банком, відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, Позичальник та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Згідно пункту 3.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язується щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 416 гривень 67 копійок та нарахованими процентами, відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до Кредитного договору у новій редакції). Згідно пункту 4.7 Кредитного договору, позичальник щомісяця, в строк з 1 по 10 число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання Кредитних ресурсів у розмірі 262 гривень 50 копійок. У зазначеній термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарній місяць. Комісійна винагорода сплачується шляхом зарахування відповідної суми на рахунок НОМЕР_5.14.19052.02. Зазначена у цьому пункті Договору комісійна винагорода Банка сплачується позичальником щомісячно, за весь період до моменту повного виконання Позичальником зобов'язань по поверненню отриманих Кредитних ресурсів. Відповідно до п. 4.9. Кредитного договору, сторони підписанням цього Договору домовилися, що у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості та/або процентів за користування кредитними ресурсами та/або щомісячних комісійних винагород, за користування Кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36 процентів річних та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою. Згідно пункту 6.1 Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення. З грудня 2008 року Позичальник ухилявся від виконання своїх обов'язків, визначених у Кредитному договорі, внаслідок чого Банк звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №947-08-ПК у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08 грудня 2009 року рішенням Ленінського районного суду м. Луганська по даному позову прийнято рішення про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь ВАТ "Банк"Фінанси та Кредит" в особі Луганської філії заборгованості у загальній сумі 16 530,76 грн. 02 квітня 2010 року був виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. В ході проведення виконавчих дій заборгованість за рішенням суду утримувалась з заробітної плати відповідачів. Судове рішення було виконано у повному обсязі. Відповідно до п. 7.3. Кредитного договору, згідного якого він набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. У зв'язку з тим, під час розгляду судом цивільної справи, зазначеної раніше, останній розрахунок заборгованості за Кредитом здійснювався 07.04.2009 року, і на протязі всього часу Кредитний договір діяв і відповідно, за його умовами, нараховувались відсотки, щомісячна комісійна винагорода та пеня за прострочення платежів, таким чином, станом на 23.11.2011 року за кредитним договором №947-08-ПК виникла заборгованість, а саме: за відсотками у сумі - 10 139,99 грн., щомісячна комісія - 7 612,50 грн., пеня за прострочення сплати основного боргу, відсотків та щомісячної комісійної винагороди - 58 987,57 грн. Банком неодноразово направлялись листи до Позичальника та Поручителя з вимогою виконання зобов'язань за кредитним договором, але до теперішнього часу заборгованість не погашена. 30.09.2009р. зборами Спостережної ради Банку у зв'язку з приведенням внутрішніх положень Банку відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено найменування Банку з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та змінено найменування філій Банку (протокол від 30.09.2009). 30.09.2009 р. було внесено зміни до свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на Публічне акціонерне товариство Банк «Фінанси та Кредит». Відповідно до Статуту, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит». Згідно пункту 4.1.7 Положення про Луганську філію від імені Банку в межах повноважень, визначених довіреністю керуючого Філією, встановлено, що Філія може бути позивачем та відповідачем в судах.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарне на користь «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії заборгованість по кредитному договору № 947-08-ПК від 22.07.2008 року: за відсотками у сумі - 10 139,99 грн., щомісячна комісія - 7 612,50 грн., пеня за прострочення сплати основного боргу, відсотків та щомісячної комісійної винагороди - 58 987,57 грн., а всього стягнути - 76 740,06 грн., стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарне на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії судовий збір у сумі 767,41 грн.

Представник позивача позов підтримала, наполягала на його задоволенні у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково та просила суд врахувати її тяжке матеріальне становище та зменшити пеню за прострочення сплати основного боргу.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, суду причини неявки не повідомила, про явку в судове засідання була повідомлена належним чином, заперечень проти позову суду не надала.

Заслухавши сторони, вивчивши позовні вимоги та матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено у судовому засіданні, заочним рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 08 грудня 2009 року позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, задоволено, а саме: стягнуто солідарно з відповідачок на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 16 530,76 грн., а також судові витрати; вказане рішення суду набрало законної сили і підлягало виконанню.

02 квітня 2010 року на підставі вказаного рішення суду за заявою позивача було видано виконавчий лист (а.с. 40).

Постановою головного державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 18 жовтня 2011 року було закінчено примусове виконання даного судового рішення у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі.

Тобто, рішення суду від 08 грудня 2009 року про стягнення заборгованості за кредитним договором за період по 07 квітня 2009 року було виконано 18 жовтня 2011року.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тобто, припинення зобов'язання в силу ухвалення рішення суду не можливе, боржник звільняється від виконання прийнятих на себе за договором зобов'язань лише у випадку виконання зобов'язання належним чином.

Відповідно до укладеного сторонами договору, позичальник зобов'язувався щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі 416,67 грн. та нарахованими процентами (п. 3.3.), у цей же період він сплачує на користь банку комісійну винагороду у розмірі 262,50 грн. (п. 4.7.), у випадку непогашення, несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох щомісячних платежів по погашенню позичкової заборгованості та/або процентів за користування Кредитними ресурсами або щомісячних комісійних винагород, за користування Кредитними ресурсами застосовується процентна ставка у розмірі 36 (тридцять шість) процентів річних та подальше нарахування процентів проводиться за вказаною новою процентною ставкою, починаючи з двадцятого числа місяця, в якому Позичальник не сплатив або несвоєчасно сплатив або сплатив не в повному обсязі третій поспіль вищезазначений платіж; при цьому Позичальник підписанням цього Договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору (п. 4.9.); за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, встановлених п. 3.2., 3.3., 3.5., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7., 4.8. цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором; сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами (п. 6.1.).

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість за період з 07 квітня 2009 року по 23 листопада 2011 року, яка складається із наступного, а саме: залишок заборгованості за користування кредитними ресурсами (відсотки) - 10 139,99 грн., заборгованість по щомісячній комісії - 7 612,50 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 58 987,57 грн., а всього 76 740,06 грн.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВВСУ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 мешкає разом із чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та онуком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, опікуном якого вона призначена згідно рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 30 серпня 2010 року.

Тому, суд вважає, що доводи відповідачки про скрутне матеріальне становище і наявність на утриманні малолітньої дитини, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та можуть бути враховані судом при постановленні даного рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв'язку із викладеним, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті відсотків у сумі 10 139,99 грн. та щомісячної комісії у сумі 7 612,50 грн. слід задовольнити у повному обсязі, а вимоги щодо стягнення пені за прострочення сплати основного боргу, відсотків та щомісячної винагороди підлягають, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, частковому задоволенню за період з 07 квітня 2009 року по 01 квітня 2010 року у сумі 19 598,26 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 767,41 грн., а також судовий збір за подання заяви про витребування доказів у розмірі 94,10 грн. та забезпечення позову у розмірі 94,10 грн., а всього на загальну суму - 955,61 грн., який, враховуючи часткове задоволення позову, підлягає стягненню з відповідачів у розмірі 465,11 грн..

Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 258, 525, 526, 599, 611, 625, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору № 947-08-ПК від 22.07.2008 року у сумі 37350грн. 75 коп. (тридцять сім тисяч триста п'ятдесят гривень 75 копійок.)

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Луганської філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» витрати по сплаті судового збору з кожної по 186 грн.76 коп. (сто вісімдесят шість гривень 76 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії рішення, через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий-суддя: _______________________________________ Е.В. Женеску