Головуючий у 1-й інстанції: Пелеп Ю.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Повзло В.В.
суддів: Терещенко І.В., Брагіна І.Б.
при секретарі Янчик Є.А.
з участю:
прокурора Сліпченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку кримінальне провадження ( внесене до ЄРДР за № 12012050410000472 від 05.03.2012 року) за апеляційною скаргою прокурора на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2013 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноармійськ Донецької області, українця, громадянина України, з освітою 9 класів, не одруженого, дітей не має, не працює, судимого:
1. 31.07.2000 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст.ст.229-6 ч.2, 141 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 04.07.2002 року умовно-достроково на 1 рік за постановою Торезького міського суду Донецької області від 26.07.2002 року на підставі ст.52 КК України;
2. 27.06.2003 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст.ст.395, 185 ч.3, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 23.02.2007 року умовно-достроково на 5 місяців 15 днів за постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївка Донецької області від 13.02.2007 року на підставі ст.81 КК України;
3. 02.11.2007 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.309 ч.2, 311 ч.1 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, звільненого 15.06.2009 року умовно-достроково на 8 місяців 27 днів за постановою Селидівського міського суду Донецької області від 05.06.2009 року на підставі ст.81 КК України;
4. 11.10.2010 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.395 КК. України до 1 місяця арешту, звільненого 10.12.2010 року по відбуттю строку покарання;
5. 02.03.2011 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст.309 ч.2, 311 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
6. 26.05.2011 року Красноармійським міськрайонним судом за ст.ст.309 ч.2 , 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 04.01.2013 року умовно-достроково на 11 місяців 18 днів за постановою Іллічівського районного суду м,Маріуполь Донецької області від 27.12.2012 року на підставі ст.81 КК України,
мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі. В порядку ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання , частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Красноармійського міськрайонного суду від 26.05.2011 року, остаточно призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Красноармійськ Донецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, дітей не має, офіційно не працює, судимого:
1. 09.02.2007 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, ст.75 КК Україні випробувальним терміном 1 рік 6 місяців;
2. 09.06.2009 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років обмеження волі, ст.75 КК України випробувальним терміном 1 рік 6 місяців, постановою Красноармійського міськрайонного суду від 27.09.2010 року іспитовий строк відмінено, направлений в місця обмеження волі строком на 2 роки, звільненого 20.10.2011 року умовно-достроково на 4 місяці 26 днів за постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполь Донецької області від 12.10.2011 року на підставі ст.81 КК України,
мешкає за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4,
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду: приблизно 03.02.2013 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, близько 00.00 години, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, за пропозицією обвинуваченого ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, по корисливим мотива прибули до домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 в АДРЕСА_5, де виставили картонний лист, яким було закрито вікно, та через утворений отвір проникли в квартиру, звідки умисно, таємно, повторно, викрали настінний килим вартістю 337,60 гривень, і з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Приблизно 11.02.2013 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, близько 00.00 години, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, за пропозицією обвинуваченого ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, по корисливим мотив, прибули до домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 в АДРЕСА_5, де виставили картонний лист, яким було закрито вікно, та через утворений отвір проникли в квартиру, звідки умисно таємно, повторно, викрали з вугільної печі чотири чавунні плити загальною вартістю 227,50 гривень, і з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Приблизно 26.02.2013 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, близько 00.00 години, обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб, за пропозицією обвинуваченого ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, по корисливим мотив прибули до домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 в АДРЕСА_5, де виставили картонний лист, яким було закрито вікно, та через утворений отвір проникли в квартиру, звідки умисно таємно, повторно, викрали пральну машину «Zanussi» вартістю 3245 гривень, порожній газовий балон пропановий ємкістю 50л вартістю 100,60 гривень, настільну газову плитку «Кемпінг» вартістю 111,20 гривень, і з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4456,80 гривень.
Приблизно 28.02.2013 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, близько о 01.00 годний, обвинувачений ОСОБА_2 та особа матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою групою осіб, за пропозицією обвинуваченого ОСОБА_2, з метою викрадення чужого майна, по корисливим мотивам, прибули до домоволодіння потерпілої ОСОБА_4 в АДРЕСА_5, де через незаперті вхідні двері проникли в квартиру, звідки умисно, таємно, повторно, викрали телевізор «Samsung» вартістю 410 гривень, і з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.
В апеляції прокурор вважає вирок суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим у зв'язку з неприйняттям рішення щодо речових доказів, не стягнення процесуальних витрат, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України є підставою для зміни вироку.
Також, всупереч вимогам ст. 374 КПК України, у вступній частині вироку не вказане найменування (номер) кримінального провадження, а у резолютивній частині вироку не зазначено рішення про відшкодування процесуальних витрат та порядок отримання копії вироку.
Просить вирок змінити, прийняти рішення щодо подальшого руху речових доказів: килиму, двох чавунних плит, газового балону, газової плити «Кемпінг», телевізору «Samsung», пральної машини «Zanussi», а також стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на проведення товарознавчих та дактилоскопічної експертиз в сумі 1026, 90 грн.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких вони обвинувачуються, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
Висновки суду стосовно фактичних обставин справи, винності обвинувачених та правильності кваліфікації їх дій, які не оспорювались в апеляційній скарзі, згідно зі ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до положень ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Керуючись зазначеною нормою кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що в зазначеному порядку має бути вирішено питання щодо внесення у вступну частину вироку номера кримінального провадження.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування постановою слідчого від 26.03.2013 року вилучені в ході досудового розслідування килим, дві чавунні плити, газовий балон, газова плита «Кемпінг», телевізор «Samsung», пральна машина «Zanussi» залучені як речові докази у зазначеному кримінальному провадженні та повернуті потерпілій ОСОБА_4 під розписку ( а.с.113-114). Зазначені речові докази суду надано не було.
Відповідно до положень ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Крім того, колегія суддів звертає увагу на важливий момент, що такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.532 КПК України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
В ході судового слідства судом досліджено факт передання потерпілій ОСОБА_4 зазначеного майна яке їй належить.
Колегія суддів вважає, що питання про долю зазначених речових доказів, якщо виникне така необхідність, може бути вирішено судом під час виконання вироку відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України, згідно якого суд першої інстанції вирішує інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають під час виконання вироку.
Аргумент апеляції щодо не зазначення в резолютивній частині вироку порядку отримання копій вироку, заслуговує на увагу, однак не може бути визнаний як суттєве порушення з огляду на те, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі учасники судового провадження своєчасно та під розписку отримали копії вироку.
Доводи апеляції щодо не вирішення питання про відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта.
Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, колегія суддів також не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2013 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскарженою в касаційному порядку ( безпосередньо до касаційної інстанції ) в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
Судді: