Головуючий у 1 інстанції Козлов Д.О.

Категорія 27 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі : Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою позивача ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 та ч.2 ст.197 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу без участі сторін, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача і дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення кредитної заборгованості, строк позовної давності повинен застосовуватися незалежно від наявності заяви сторони.

Не погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він відповідає встановленим обставинам та положенням закону.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 03.04.2007 року був укладений споживчий кредитний договір, за яким останній отримав кредит в сумі 1581,40 грн. на придбання мобільного телефону, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку за кредитом строком на 5 місяців, з кінцевим стром повернення до 04.09.2006 року. (а.с.5-16)

Відповідач умови договору не виконував, у зв'язку з чим станом на 27.03.2013 року має заборгованість в розмірі 25611грн.18, у тому числі: 1580,30 грн. за основним боргом, 7823,12 грн. зі сплати відсотками за користування, 14511,99 грн. пені та штрафів: фіксована частина 500 грн., і процентна складова 1195,77 грн., що підтверджується наданим банківським розрахунком. (а.с.4)

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін на підставі договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ч.2 ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладання стягнення на заставлене майно, тощо)

Пунктом 7 ч.1ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту строк давності якого минув.

Як вбачається із п. 5.5 кредитного договору термін позовної давності щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів сторони збільшили, встановивши тривалістю у п»ять років.

З вимогами про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду 17.04.2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності. (а.с.2-3)

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову і обґрунтовано відмовив позивачеві у його задоволенні за пропуском строку позовної давності.

Відповідно до положень ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Тому, посилання представника позивача Шишелової Н.В. при розгляді справи в апеляційному суді та в наданих нею письмових поясненнях до апеляційної скарги щодо переривання строку позовної давності відповідно до положень статті 264 ЦК України, у зв'язку із зверненням у жовтні 2008 року з заявою про видачу судового наказу, який видано 24.11.2008 року, є неспроможними. Відповідно до змісту позовної заяви і апеляційної скарги на переривання строку позовної давності позивач не посилався.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення процесуального закону, а також не спростовують висновків суду, обгрунтовапно викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

При вирішенні справи правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосований закон , що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, положенням ст.ст.10,60,213-214 ЦПК України, ст.ст.256,266 ЦК України, п.7ч.13,ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», роз'ясненням, викладених у п.31 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», і підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ Комерційний Банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді