Справа № 2-1089/2008

РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2008 року                                                                                                  місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Громова І.Б.,

при секретарі Рибаковій М.В.,

за участю адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

23.04.2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. В позові зазначила, що за рішенням суду від 03.05.2006 р. на її користь з відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 155 грн. щомісячно. Позивачка щомісячно витрачає значно більше коштів на навчання і утримання дитини, а тому, посилаючись на норми ст. 192 СК України, просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача, з 155 грн. до 600 грн. на місяць.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Вважає, що він повинен сплачувати 250 гривень на місяць.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2006 р. у цивільній справі № 2-431/2006 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі 155 грн. щомісячно. Рішення набуло законної сили 15.05.2006 р.

Обґрунтовуючи необхідність збільшення розміру аліментів, позивачка ОСОБА_1 зазначила зокрема, що вона щомісячно витрачає кошти на внески до фонду школи і фонду класу, де навчається дитина, у розмірі 50 грн. і 25 грн. відповідно, 140 грн. на одежу, 20 грн. на підручники, 308,86 грн. на вітаміни і профілактичні ліки, 216,77 грн. на харчування, 100 грн. на кишенькові гроші дитині, 70 грн. на відпочинок і 40 грн. на послуги репетитора. Оскільки дохід позивачки складає лише 755 грн. на місяць, вона мешкає з матір'ю-пенсіонеркою і братом - інвалідом 1 групи, змушена витрачати на оплату комунальних послуг 405,50 грн. на місяць, а також брати у борг.

Проте на думку суду надані позивачкою фіскальні чеки, що підтверджують придбання продуктів харчування і інших речей, не можуть бути належними доказами зміни матеріального стану стягувача аліментів у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 192 СК України, оскільки ці чеки надані вибірково, датовані лише жовтнем 2007 р. і квітнем 2008 р., і за даними цих чеків будь-якого висновку щодо матеріального стану особи, яка отримала ці чеки, зробити неможливо.

Що стосується витрат на придбання ліків, то в матеріалах справи відсутні дані щодо того, яким саме лікарем ці ліки виписані, якого саме лікування і від якої хвороби потребує дитина, і чи потребує вона лікування взагалі.

З наданих позивачкою копій квитанцій про сплату комунальних послуг (а.с. 9) вбачається, що платником у цих фінансових документах зазначена ОСОБА_5, а не позивачка, а тому ці документи не можуть розцінюватися як належні докази зміни матеріального стану саме ОСОБА_1 Сам по собі факт проживання разом з позивачкою інших членів її сім'ї, а також стан їх здоров'я ніяким чином не може впливати на вирішення питання про розмір аліментів.

Таким чином, позивачка не надала суду жодного належного і допустимого у розумінні ст. ст. 59, 60 ЦПК доказу зміни свого матеріального або сімейного стану, або ж погіршення здоров'я порівняно з травнем 2006 р., тобто часом постановлення рішення про стягнення аліментів, що виключає можливість застосування правил ст. 192 СК України.

Відмова в позові про збільшення розміру аліментів не перешкоджає позивачці пред'явити вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, як це передбачено ст. 185 СК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 1 ст. 192 СК України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя