Головуючий 1 інстанції: Мілєйко Є.Д.
Категорія: ч. 1 ст. 172-2 КУпАП
Доповідач: Мішин М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 вересня 2013 року суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Мішин М.І.
при секретарі Косоногові С.С.
за участю:
прокурора Цирі О.С.
захисника ОСОБА_1
правопорушника ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в м. Донецьку справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 8 серпня 2013 року, якою провадження по справі за ст. 172-2 ч. 1 КУпАП відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієве Донецької області, який займає посаду начальника 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Суд першої інстанції встановив, що 05.04.2013 р., близько 9.00 годині, ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області, будучи службовою особою, наділеною у відповідності з п. п. 5.10.8, 5.10.9, 5.11.44 Положення про 29 державну пожежно-рятувальну частину 4 державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління МНС у Донецькій області організаційно-розпорядчими та адміністративними функціями, а також будучи на підставі ст. 20 Закону України «Про пожежну безпеку» працівником правоохоронного органу та представником начальницького складу підрозділів цивільного захисту (згідно до п. п. «д», п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»), маючи спеціальне звання майора служби цивільного захисту, знаходячись на своєму робочому місці у службовому кабінеті НОМЕР_1, адміністративного будинку АДРЕСА_2 у порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», використав свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди, а саме отримав від приватного підприємця ОСОБА_3 неправомірну винагороду у розмірі 750 гривень за не проведення перевірок пожежної безпеки та невтручання в підприємницьку діяльність.
Так, 02.04.2013 р. ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративними функціями, а також будучи на підставі ст. 20 Закону України „ Про пожежну безпеку " працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання майора служби цивільного захисту, знаходячись на своєму робочому місці у службовому кабінеті НОМЕР_1, адміністративного будинку АДРЕСА_2 в робочий час, близько 10-00 години, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконної матеріальної винагороди, вимагав від приватного підприємця ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1500 гривень за не проведення перевірок пожежної безпеки та невтручання в підприємницьку діяльність, чим створив умови, при яких ОСОБА_3 буде вимушена дати незаконну винагороду, з метою попередження негативних наслідків.
05.04.2013 р. ОСОБА_3, близько 09-00 годині, знаходячись у службовому кабінеті НОМЕР_1, адміністративного будинку АДРЕСА_2 передала ОСОБА_2 незаконну матеріальну винагороду у розмірі 750 гривень для його особистих потреб.
Таким чином, своїми діями, які виразилися в використанні своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди матеріального характеру, а саме грошових коштів у розмірі 750 грн., ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі на постанову судді ОСОБА_2 просить скасувати останню і постановити нову постанову, якою закрити провадження по адміністративній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Посилається на те, що судом було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, чим порушено його право на захист, так як суд залишив поза увагою заяву його захисника від 08.08.2013 р. про відкладення розгляду справи. Також вказує, що судом порушено норми матеріального права, оскільки не враховано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18 квітня 2013 року виключено ст. 172-2 КУпАП, тобто скасовано акт, який встановлював адміністративну відповідальність, а провадження по адміністративній справі повинно бути закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення правопорушника і захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з постановленням нової постанови, з таких підстав.
Вивченням матеріалі адміністративної справи встановлено, що постанову судді першої інстанції не можливо визнати такою, що є правосудною, а тому вона підлягає скасуванню, а за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановляє нову постанову.
Згідно вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що від захисника ОСОБА_1 08.08.2013 р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за станом здоров'я правопорушника ОСОБА_2 (а.с. 122), однак адміністративна справа відносно ОСОБА_2 була розглянута 08.08.2013 р. у його відсутність.
З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо.
За таких обставин, як вказано раніше в постанові апеляційного суду, постанову судді першої інстанції не можливо визнати такою, що є правосудною, а за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановляє нову постанову.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 05.04.2013 р., близько 9.00 годині, ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області, будучи службовою особою, наділеною у відповідності з п. п. 5.10.8, 5.10.9, 5.11.44 Положення про 29 державну пожежно-рятувальну частину 4 державного пожежно-рятувального загону Головного територіального управління МНС у Донецькій області організаційно-розпорядчими та адміністративними функціями, а також будучи на підставі ст. 20 Закону України «Про пожежну безпеку» працівником правоохоронного органу та представником начальницького складу підрозділів цивільного захисту (згідно до п. п. «д», п. 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»), маючи спеціальне звання майора служби цивільного захисту, знаходячись на своєму робочому місці у службовому кабінеті НОМЕР_1, адміністративного будинку АДРЕСА_2 у порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», використав свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди, а саме отримав від приватного підприємця ОСОБА_3 неправомірну винагороду у розмірі 750 гривень за не проведення перевірок пожежної безпеки та невтручання в підприємницьку діяльність.
Так, 02.04.2013 р. ОСОБА_2, працюючи на посаді начальника 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративними функціями, а також будучи на підставі ст. 20 Закону України „ Про пожежну безпеку " працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання майора служби цивільного захисту, знаходячись на своєму робочому місці у службовому кабінеті НОМЕР_1, адміністративного будинку АДРЕСА_2 в робочий час, близько 10-00 години, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконної матеріальної винагороди, вимагав від приватного підприємця ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1500 гривень за не проведення перевірок пожежної безпеки та невтручання в підприємницьку діяльність, чим створив умови, при яких ОСОБА_3 буде вимушена дати незаконну винагороду, з метою попередження негативних наслідків.
05.04.2013 р. ОСОБА_3, близько 09-00 годині, знаходячись у службовому кабінеті НОМЕР_1, адміністративного будинку АДРЕСА_2 передала ОСОБА_2 незаконну матеріальну винагороду у розмірі 750 гривень для його особистих потреб.
Таким чином, своїми діями, які виразилися в використанні своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди матеріального характеру, а саме грошових коштів у розмірі 750 грн., ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 вину в скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю і пояснив, що обставини справи мале місце саме так, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3, яка звернулась з заявою про вимагання в неї хабара у розмірі 1500 гривень за не проведення перевірок пожежної безпеки та невтручання в підприємницьку діяльність і врученням ОСОБА_2 750 грн. за невиконання таких дій; оптичними дисками, на яких міститься зафіксована відеоінформація, а саме розмови та сам факт передачі та отримання грошей ОСОБА_2, які постановою слідчого визначені речовими доказами; протоколом огляду грошей від 5 квітня 2013 р. у сумі 1500 грн., наданих ОСОБА_3; протоколом огляду місця події від 5 квітня 2013 р.., при якому в службовому кабінеті ОСОБА_2 були вилучені 750 гр., які надавались для огляду ОСОБА_3.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 03.04.2013 р. до Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області із письмовою заявою звернулась ОСОБА_3 про те, що начальник 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області ОСОБА_2 вимагає в неї хабар у розмірі 1500 гривень за не проведення перевірок пожежної безпеки та невтручання в підприємницьку діяльність. Зазначене повідомлення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050160000044 від 03.04.2013 року за ч. 3 ст. 368 КК України.
Постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Горлівки Кравченком В.М. від 22.04.2013 р. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013050160000044 від 03.04.2013 року, закрите у зв'язку з відсутністю в діяннях начальника 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
7 травня 2013 року прокурором м. Горлівки Колесником О.П. складено протокол № 1/2013 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП відносно ОСОБА_2, який направлено до Микитівського районного суду м. Горлівки для розгляду по суті.
23 липня 2013 р. до Микитівського районного суду м. Горлівки надійшло клопотання прокуратури м. Горлівки про закриття адміністративного провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки 27 травня 2013 року прокурором прокуратури м. Горлівки скасовано постанову слідчого в ОВС прокуратури м. Горлівки про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та поновлено досудове розслідування, а 16.07.2013 р. слідчим з ОВС прокуратури м. Горлівки Кравченком В.М. повідомлено про підозру та вручено копію повідомлення начальнику 29 ДПРЧ 4-го ДПРЗ в ДТУ МНС в Донецькій області ОСОБА_2.
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки від 8.08.2013 р. провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Однак, приймаючи до уваги наведене, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю з інших підстав, які судом першої інстанції були залишені поза увагою.
Відповідно до ст. 8 КУпАП закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18 квітня 2013 року виключено ст. 172-2 КУпАП, тобто скасовано акт, який встановлював адміністративну відповідальність для ОСОБА_2.
Таким чином, провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 247 і 294 КУпАП, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 8 серпня 2013 року, якою провадження по справі за ст. 172 - 2 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП - скасувати.
Постановити нову постанову Апеляційного суду Донецької області, якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.І.Мішин