Головуючий у 1 інстанції Козлов Д.О.

Категорія 46 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі : Макарової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення проживання дитини разом із батьком, треті особи - Служба у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, Служба у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом із матір'ю, третя особа - орган опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини разом із батьком, задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком дитини, ОСОБА_3, що мешкає та зареєстрований АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом із матір'ю, відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалите нове рішення, яким її зустрічні позовні вимоги задовольнити та визначити місце проживання доньки разом із нею, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відповідності із положеннями ч.2 ст.305 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу у відсутності представника Служби у справах дітей Іллічівської районної адміністрації Маріупольської міської ради, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду та направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6, які підтримали доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_7, які просили скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 щодо визначення місця проживання дитини, суд виходив із рівності прав та обов'язків обох батьків щодо виховання доньки, з якою вони мають однакові стосунки, та враховуючи положення безпосередньо закріплені у «Конвенції про права дитини» та у «Декларації про права дитини», надав перевагу батькові, вважаючи, що саме він може забезпечити найбільш сприятливі умови для виховання доньки та забезпечити захист її інтересів.

Не погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та положенням закону.

Згідно зі ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Згідно із положеннями ч.1-3 ст.161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність до кожного з них, вік дитини, стан її здоров» я та інші обставини, що мають істотне значення.

Не можна передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про народження, виданого 28 квітня 2009 року виконкомом Старо-Кримської селищної ради Іллічівського району міста Маріуполя Донецької області, актовий запис № 16 від 28 квітня 2009 року, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батьками її зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Шлюб між сторонами по справі, укладений 23 грудня 2006 року, розірвано 30 червня 2011 року за ініціативою ОСОБА_4 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 20 червня 2011 року (т.2 а. с. 31).

За рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 28 лютого 2013 року ОСОБА_3 сплачує на користь ОСОБА_4 на утримання доньки аліменти в розмірі ? частки заробітку. Заборгованості не має. (т.2 а.с.149)

На час ухвалення оскаржуваного рішення дитині виповнилось 4 роки, з 1 червня 2011 року вона відвідує дошкільний навчальний заклад № 32, з січня 2011 року проживає разом з працездатною матір'ю та зареєстрована у двокімнатній квартирі, що належить на праві власності бабці ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1. Загальна житлова площа квартири складає 36,4 кв.м. (т. 2, а. с. 10, 12, 22; т.1 а.с.17,18)

За відомостями, що надані дошкільним навчальним закладом № 32 вбачається, що вихованням ОСОБА_5 займаються обидва батьки, які в рівній мірі цікавляться її розвитком та навчанням (т. 2, а. с. 9).

Відповідно до характеристик з місць проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останні характеризується дільничним інспектором міліції виключно з позитивного боку ( т. 2, а.с.8, 25).

ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_2, загальною площею - 121,6 кв. м., та з господарськими побудовами а також власником земельної ділянки, розміром 0,1577 га за цією ж адресою на підставі договорів дарування від 8 грудня 2004 року ( т.2 а. с. 14-19, 27, 28, 30).

Склад родини ОСОБА_3, складають працездатні батько: ОСОБА_9, та мати: ОСОБА_10, постійно зареєстрована в цьому будинку і донька ОСОБА_5 (т.2 а. с. 22-25).

Згідно довідки ПАТ «ММК імені Ілліча», ОСОБА_3 мав постійну роботу, працював в Управлінні корпоративних комунікацій комбінату з 11 вересня 2001 року оператором відео студії . За місцем роботи характеризується позитивно. (т.2 а. с. 8-9).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 16.07.2013 року ОСОБА_3 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, за зазначеною спеціальністю надає послуги з відео знімання урочистостей, щомісячно отримує дохід, про що свідчать надані апеляційному суду договори про надання послуг та довідка про дохід.

ОСОБА_4 не працює, з 25 січня 2013 року перебуває на обліку в центрі зайнятості населення, як безробітна, отримуючи скорочену виплату допомоги по безробіттю (т.2 а. с. 150-152).

За актами обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 від 1 листопада 2012 року та від 6 березня 2013 року відповідно, комісією спеціалістів служби по справах дітей Іллічівської райадміністрації Маріупольської міської ради виявлено, що для малолітньої дитини створені усі необхідні умови для її виховання. (т.2 а. с. 51, 87).

На підтвердження періодичності проживання доньки, ОСОБА_5 із батьком, в період травня 2011 року - вересня 2012 року за відсутності матері дитини, свідчить акт від 10 листопада 2012 року, складений головою квартального комітету Старо-Кримської селищної ради. (т.2 а. с. 54).

Відповідно до довідки ясель-саду № 101 «Журавушка» виконкому Старо-Кримської селищної ради міста Маріуполя, малолітня ОСОБА_5 має можливість відвідувати навчальний дошкільний заклад за місцем проживання батька. (т.2 а. с. 10).

Факт періодичного проживання дитини в будинку за місцем проживання батька, в апеляційному суді не заперечувала і ОСОБА_4, яка стверджувала, що останній гарно ставиться до дитини, любить її і ніяких негативних рис його характеру, вона назвати не може. Не заперечувала також, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 вона мала шлюб з іншим чоловіком, який розірвала 08.01.2013 року (а.с. 5 т.1).

За Висновком органу опіки та піклування Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради Донецької області від 12.04.2013 року, місцем проживання дитини ОСОБА_5 доцільно визначити родину батька ОСОБА_3 Свій висновок компетентний орган заснував з урахуванням висновку районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Маріупольської міської ради від 19 березня 2013 року, за яким встановлено, що дитина не налаштовується батьками один проти одного та потребує постійного спілкування з обома. (т.2 а. с. 117-119).

Відповідно до висновку психологічного дослідження від 30 листопада 2012 року відділу експертиз Міжрегіонального юридичного центру, дитина ОСОБА_5 сприймає свого батька з позитивного боку і більш схильна саме до нього. ( т.2 а. с. 46-48).

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особисті потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові й моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Посилання матері ОСОБА_4, на те, що дитина не може бути з нею розлучена відповідно до зазначених положень Декларації, з урахуванням встановлених обставин справи та наявності медичних документів, які підтверджують факт її перебування на стаціонарному лікуванні у психіатричному закладі в період з 13 серпня 2012 року до 3 листопада 2012 року, тобто протягом майже трьох місяців, що визнано судом першої інстанції, як виняткова обставина, висновків суду не спростовують.

Згідно із міжнародними та національними правовими нормами до прав дитини належить, зокрема, право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя. Зокрема, відповідно до положень ст. 91 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини» (ратифікована Україною 27 лютого 1991року) держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків коли компетентні органи, згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, визнаючи місце приживання малолітньої дитини з батьком, а не з матір»ю, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом та в інтересах дитини. При ухваленні рішення врахував всі факти, що входять до предмета доказування і ухвалив обґрунтоване рішення на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до положень ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні належних у справі доказів в їх сукупності.

Результати оцінки доказів судом першої інстанції відображені в оскаржуваному рішенні, в якому наведені мотиви їх неприйняття і сумніву у колегії суддів не викликають.

Тому, оскаржуване рішення суду, як таке, що в повній мірі відповідає положенням закону, міжнародним та національним правовим нормам до прав дітей, а також виходячи із інтересів дитини, засад розумності, враховуючи об'єктивний висновок органу опіки і піклування, не може бути скасованим з ухваленням нового рішення щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді