Справа № 1-38/08

                В И Р О К

І М “ Я М   У К Р А Ї Н И

            31 березня  2008 року  Романівський районний суд Житомирської області  в складі:

            головуючої    судді        -  Кравчук В.П.

            при секретарі                 -  Розвадовському Д.А.

            з участю прокурора      -   Прус А.П.

            підсудного                     -  ОСОБА_1

            потерпілої                      -  ОСОБА_2,

розглянувши  в відкритому судовому засіданні в залі суду

в смт. Романів     кримінальну справу  по обвинуваченню

                                                          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

                                                          народження, уроженця та проживаючого в АДРЕСА_1,               

                                                          не працюючого, громадянина України, з повною загальною 

                                                          середньою освітою, співпроживає із ОСОБА_3, неповнолітніх    

                                                          дітей на утриманні не маючого, раніше не судимого,-

в скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1  злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів).

Так, згідно  рішення Дзержинського (Романівського) районного суду Житомирської області від 4 травня 1998 року та виконавчого листа  № 2-173/98  від 4 травня 1998 року  ОСОБА_1  зобов'язаний сплачувати аліменти  на користь ОСОБА_2 , на утримання двох неповнолітніх дітей -  дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів його  заробітку, до  повноліття дітей.

В період з 5.06.2007 року по 01.02.2008 року ОСОБА_1   злісно ухиляється від сплати встановлених  рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів), в результаті чого заборгованість по аліментах станом на 1.02.2008 року складає  5675 грн. 40 коп.

ОСОБА_1 ніде не працює, пошуками роботи не займається; будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, незважаючи на попередження державного виконавця про кримінальну відповідальність за ст. 164 ч.1 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  винним себе визнав повністю, пояснивши, що згідно рішення суду  він зобов'язаний сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання своїх двох неповнолітніх дітей, але станом на теперішній час аліменти  не сплачує, грошової та матеріальної допомоги дітям не надає,оскільки не працює, а тому має заборгованість по невиплаченим аліментам в розмірі 5675грн.40коп., станом на 1.02.2008року.

Вина підсудного ОСОБА_1 підтверджується показами потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що згідно рішення суду   ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь  на  утримання  двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але починаючи з вересня 2006 року і  на сьогоднішній день аліменти не сплачує, в зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 5675грн.40коп..

Свідок ОСОБА_6 -  державний виконавець Державної виконавчої служби у Романівському районі, пояснив, що 4.05.1998 року надійшов виконавчий лист № 2-173/98  від 4 травня 1998 року, згідно якого ОСОБА_1  зобов'язаний сплачувати аліменти  на користь ОСОБА_2, на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5  в розмірі 1/3 частини всіх видів його  заробітку.  ОСОБА_1 неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, але позитивних результатів не досягнуто, а тому станом на 1.02.2008року має заборгованість по невиплаченим аліментам в розмірі 5675грн.40коп.

Крім вищенаведених доказів вина підсудного ОСОБА_1  підтверджується також:

-    Рішенням Дзержинського (Романівського) районного суду Житомирської області від 4 травня 1998 року та виконавчим листом  № 2-173/98  від 4 травня 1998 року  про  стягнення  із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів  на утримання двох неповнолітніх дітей -  дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку.  ( а.с.9, 10, 23, 24);

-    Згідно подання та довідки-розрахунку, виданих  ДВС в Романівському районі, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів  за період з 5.06.2007 року по 1.02.2008 року  становить  5675 грн.40 коп. /а.с.7, 8/;

-    Із попередження від 30.07.2007 року (а.с.11) вбачається, що ОСОБА_1 попереджався про кримінальну відповідальність за несплату аліментів ;

-    Згідно довідки Романівського районного центру зайнятості  від 6.03.2008 року вбачається, що ОСОБА_1  на обліку в районному центрі зайнятості не перебував та станом на 6.03.2008 року не перебуває  /а.с.32/;

-    Із довідок Миропільського лісництва  «Бердичівського лісгоспу» (а.с. 33), Миропільської селищної ради №1118 від 12.03.2008 року (а.с. 34), ОСОБА_1 по питанню працевлаштування не звертався;

-    Згідно довідки ВАТ «Миропільська паперова фабрика» №187 від 13.03.2008 року (а.с. 35), ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в пожежно-сторожову охорону охоронником 28.04.2007 року, наказ №58-к від 27.04.2007 року та звільнився з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України 5.06.2007 року, наказ №71-к від 6.06.2007 року.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1  знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та кваліфікує його  дії за ст.164 ч.1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1  суд враховує, що підсудній скоїв злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, посередньо характеризується за місцем проживання,  постійного місця роботи не має, потерпіла в судовому засіданні просить не карати підсудного, а тому  враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням - відповідно до положень ст.75, 76 КК України.       

                         Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд -

                                               З А С У Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним  за ст.164 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1  від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Встановити ОСОБА_1  іспитовий строк на один рік.

Відповідно до положень ст.76 КК України покласти на засудженого слідуючі обов'язки:

-    не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-    повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця  проживання;

-    з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання  засудженого.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Романівський райсуд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

      Головуюча                                                                           В.П.Кравчук