Справа № 2-842/2008

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2008 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

      головуючої - судді Шитченко Н.В.,

      при секретарі - Борисенко О.І.,

                        з участю позивача ОСОБА_1.,

                        відповідачки ОСОБА_2.,

                        адвоката відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перерозподіл спадщини та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, в якому просить провести перерозподіл спадкового майна : АДРЕСА_1, і визнати за нею та кожним з відповідачів право власності на 1/3 частину вказаного домоволодіння, мотивуючи свої вимоги тим, що при видачі правовстановлюючих документів на будинок не була врахована частка її матері, спадкоємцем якої є ОСОБА_1.  Заявлені вимоги мотивуються тим, що після смерті бабусі позивачки, ОСОБА_6, не було враховано, що її дочка ОСОБА_5 є спадкоємцем за першої черги законом, а отже у спірному домоволодінні їй мала б належати 1/3 частина. У відповідності до складеного ОСОБА_5 заповіту, все належне їй на день смерті майно мала успадкувати позивачка, яка, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою, своє право на спадкування реалізувала. З урахуванням того, що  свідоцтво про право власності на будинок за життя ОСОБА_6 не отримала, відповідач ОСОБА_2., спадкуючи після смерті свого чоловіка, який був дядьком ОСОБА_1., неправомірно отримала право власності на 1/2 частину домоволодіння, власником іншої частки є ОСОБА_3. Таким чином, право власності відповідачів на їх частки має бути припинено і проведено перерозподіл спадкового майна.   

            Позивач заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що має право на частку матері у спадковому майні померлої ОСОБА_6

            Відповідач ОСОБА_2. та її адвокат, заперечуючи проти позову, пояснювали  суду, що на час смерті ОСОБА_6, яка була головою колгоспного двору, з нею проживали і були зареєстровані ОСОБА_7., відповідач під дівочим прізвищем ОСОБА_2 та їх дочка. ОСОБА_5 право на частку у майні колгоспного двору втратила, оскільки вибула в іншу місцевість на постійне проживання. Після смерті ОСОБА_6 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3. був проведений розподіл колгоспного двору, що підтверджується відповідним актом. Кожний із вказаних осіб зареєстрував своє право власності, а відповідачка після смерті чоловіка належну йому частину будинку отримала внаслідок спадкування.

            Відповідач ОСОБА_3., та представник третьої особи Чернігівського РБТІ, належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явились, заперечень проти позову не надали.  

            Представник третьої особи Чернігівської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі.

            Вислухавши сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Як встановлено по справі, ОСОБА_6  померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як свідчить довідка виконкому Іванівської сільської ради, Чернігівського району від 27 серпня 2008 року, № 1565 (а.с. 32), господарство, в якому вона на той час проживала з родиною, було власністю колгоспного двору. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку за адресою :АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали її : синОСОБА_7, невістка ОСОБА_2, онуки ОСОБА_8 таОСОБА_3. Довідкою виконкому Іванівської сільської ради від того ж числа за № 1564 (а.с. 31) підтверджується, що донька ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в 1963 році з вказаного господарства вибула. Позивач в ході розгляду справи не заперечувала, що матір в 1970-х роках після одруження виїхала з с. Количівка і більше там не мешкала.

            Суд погоджується з доводами сторони відповідача, про те, що до врегулювання спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), оскільки саме вони визначали статус майна членів колгоспного двору і були чинними на час смерті ОСОБА_6, а відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року), що діє на час розгляду справи, він застосовується лише до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Статтею 563 Цивільного кодексу УРСР визначено, що у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство у майні двору не відкривається. Таким чином, спірне домоволодіння після смерті ОСОБА_6 залишилось у власності членів колгоспного двору, тобто доводи позову про те, що діти спадкодавця фактично вступили в управління спадковим майном, положенням діючого на той час законодавства не відповідають. ОСОБА_5своє членство  у майні колгоспного двору за умовами ст. 126 Цивільного кодексу УРСР припинила, а отже право на майно колгоспного двору не мала.   

Актом розподілу колгоспного двору на добровільних засадах від 28 серпня 1987 року (а.с. 37) підтверджується, що будинок по АДРЕСА_1 був розподілений між членами колгоспного двору ОСОБА_7 та ОСОБА_3 по 1/2 частині, що засвідчено комісією з числа депутатів сільської ради. Кожний з власників своє право власності відповідним чином зареєстрував. 

            Свідоцтвом про одруження (а.с. 40) посвідчується, що відповідач ОСОБА_2. є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_7. (а.с. 33) і його спадкоємцем першої черги за законом. Як свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 17 січня 2006 року, видане державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 2-100 (а.с. 39), ОСОБА_2 успадкувала 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 після смерті чоловіка, тобто набула домоволодіння у власність на визначених законом підставах.

Таким чином, доводи позову про неправильний розподіл спадкового майна не знайшли підтвердження в ході розгляду даної справи. Оскільки мати ОСОБА_1. не набула право на частину будинку, підстав для припинення права власності за відповідачами і визнання за позивачкою права власності внаслідок спадкування, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України,  ст.ст. 120, 123, 126, 563 Цивільного кодексу УРСР (в ред. 1963 року), п. 4. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

            В задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перерозподіл спадщини та визнання права власності - відмовити. 

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                           Н.В. Шитченко