АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2013 року суддя Апеляційного суду м. Києва Худик М.П., за участю:

особи, яка притягується до

адміністративної

відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2013 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 170 грн..

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 27.07.2013 року о 09 год. 40 хв. на Майдані Незалежності в м. Києві, приймав участь в акції, незважаючи на заборону Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2013 року, чим порушив порядок організації проведення мітингів, зборів, демонстрацій та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-1 КУпАП.

Не погодившись з постановою судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі. На обґрунтування апеляції зазначає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2013 року не є персоніфікованою, тобто не має жодного відношення до нього. Також апелянт вважає, що ч. 1 ст. 185 КУпАП не може бути до нього застосована, так як є банкетною і відсилає до неіснуючого на сьогоднішній день законодавчого акту, тому й притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею є незаконним, а відтак справа підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону судом в повній мірі не були дотримані, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Так, суддя в постанові визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.185-1 КУпАП та накладаючи стягнення у виді штрафу 170 грн. зазначив наступне. ОСОБА_1 27.07.2013 року о 09 год. 40 хв. на Майдані Незалежності в м. Києві, приймав участь в акції, незважаючи на заборону Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2013 року чим порушив порядок організації проведення мітингів, зборів, демонстрацій, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-1 КУпАП.

Проте такий висновок судді не ґрунтується на законі, оскільки ч.1 ст.185-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрації.

Таким чином, диспозиція ст. 185 КУпАП є бланкетною, такою, що відсилає до іншого нормативного акта, тому як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові про накладення адміністративного стягнення повинно бути зазначено суть порушення з посиланням на відповідний нормативний акт, яким встановлено порядок організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

Однак ні в протоколі, ні в постанові цього не зроблено, між тим суддя в постанові вдався до формального цитування нормативних актів та переліку доказів при цьому не розкриваючи їх змісту та не даючи їм належної оцінки в їх сукупності, що стало наслідком прийняття необґрунтованої постанови.

В зв'язку з наведеним постанова судді підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КУпАП, так як відсутній законодавчий акт, який встановлює порядок організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, як про це зазначено в рішеннях Конституційного Суду України від 19.04.2001 року, справа № 1-30/2001 (щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) та Європейського суду з прав людини від 13.04.2013 року справа «Олексій Вєрєнцов проти України».

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 липня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 170 грн. - скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю, в діях ОСОБА_1, складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-1 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва М.П.Худик

Справа № 33/796/1183/2013 Категорія: ч. 1 ст. 185-1 КУпАП

Головуючий у першій інстанції Кваша А.В.

Доповідач Худик М.П.