02.09.2013

ЄУН 331/6192/13-к

Провадження № 1-кп/331/435/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 02» вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді Клименко Л.В.

при секретарі судового засідання Владиченко І.В.

за участю: прокурора Кочеткова О.О.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта – професійно-технічна, офіційно не працевлаштованого, має джерело доходу шляхом виконання будівельних робіт, сімейний стан - одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2, який не має судимості;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта – професійно-технічна, офіційно не працевлаштованого, має джерело доходу працюючи слюсарем на СТО, сімейний стан - одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, який не має судимості;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта – професійно-технічна, офіційно не працевлаштованого, має джерело доходу шляхом виконання будівельних робіт, сімейний стан - одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 та проживає за адресою: АДРЕСА_5, який не має судимості;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2013 року, приблизно о 00 годин 20 хвилин, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, проникли через ворота на огороджену та охоронну територію приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, звідки таємно викрали майно, що належить приватному акціонерному товариству «Запорізький електровозоремонтний завод», а саме: бандажі колісних пар в кількості 4 шт., які значаться як металобрухт, вагою 216 кг кожна, загальною вагою 864 кг, вартістю 1780 гривень за тонну, на загальну суму 1537 гривень 92 копійки, чим заподіяли данному товариству матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину в інкримінованому йому, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у скоєному щиро розкаявся та пояснив суду, що вчинене кримінальне правопорушення він вчинив у зв'язку з бажанням покращити своє матеріальне становище. Так, 14.07.2013 року, приблизно о 00 годин 20 хвилин, він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, домовившись про це заздалегідь, з корисливих мотивів проникли через огорожу на огороджену територію приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, та скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно викрали, з метою подальшого продажу, металобрухт, а саме: бандажі колісних пар в кількості 4 шт., загальною вагою 864 кг, після чого залишили територію заводу, поклали викрадене майно на тачку та намагалися залишити місце вчинення правопорушення, але були затримані працівниками правоохоронних органів.

Окрім цього додав, що йому дуже соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки та зобов'язується в подальшому подібні дії не вчиняти.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому йому, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у скоєному щиро розкаявся та надав суду показання, аналогічні показанням обвинуваченого ОСОБА_1

Окрім цього додав, що вказаний злочин він вчинив у зв'язку з бажанням покращити своє матеріальне становище, йому дуже соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки та зобов'язується в подальшому подібні дії не вчиняти.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою вину в інкримінованому йому, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у скоєному щиро розкаявся та надав суду показання, аналогічні показанням обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Окрім цього додав, що вказаний злочин він вчинив у зв'язку з бажанням покращити своє матеріальне становище, йому дуже соромно за вчинене, він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки та зобов'язується в подальшому подібні дії не вчиняти.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують осіб обвинувачених.

Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні ними кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про осіб обвинувачених, відношення самих обвинувачених до скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини.

Обвинувачений ОСОБА_1 судимості не має, вчинив тяжкий злочин, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується виключно з позитивного боку, офіційно не працевлаштований, але має джерело доходу шляхом виконання будівельних робіт, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_2 судимості не має, вчинив тяжкий злочин, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується виключно з позитивного боку, офіційно не працевлаштований, але має джерело доходу працюючи слюсарем на СТО, одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обвинувачений ОСОБА_3 судимості не має, вчинив тяжкий злочин, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, але має джерело доходу шляхом виконання будівельних робіт, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд визнає те, що вони вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяли встановленню істини у справі, усунили заподіяну шкоду шляхом повернення викраденого майна, усвідомили свою протиправну поведінку, зробили відповідні висновки, виявили бажання стати на шлях виправлення та зобов'язалися в подальшому не вчиняти подібні дії.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про осіб обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 беручи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченим, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення самих обвинувачених до скоєного, а також той факт, що вчинене обвинуваченими суспільно небезпечне діяння не потягло тяжких наслідків та не завдало потерпілій юридичні особі реальних матеріальних збитків, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції їх від суспільства і за цих підстав вважає за можливе призначити їм покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікується їх діяння, із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування, призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року - не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки згідно п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід, застосований відносно засудженого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2013 року у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування, призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року - не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки згідно п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід, застосований відносно засудженого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2013 року у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування, призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року - не вчинить нового злочину і виконає, покладені на нього обов'язки згідно п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід, застосований відносно засудженого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2013 року у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Речові докази:

- металеві предмети округлої форми діаметром 1,5 м у кількості 4 штук, які являються бандажами колісних пар електровозів, раніше вживані і, які на теперішній час є металобрухтом, передані на відповідальне зберігання до ЛВ на станції Запоріжжя УМВС України на Придніпровській залізниці - повернути власнику за належністю (т. 2 а.с. 25-26);

- металева конструкція (саморобна), зовні схожа на візок, розміром 1,5 - 2,5 м, передана на відповідальне зберігання під цілісну розписку ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1 за належністю (т. 2 а.с. 27-28).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Л.В. Клименко