РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 105/403/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Басова О.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
РІШЕННЯ
"21" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівРуснак А.П., Берзіньш В.С.,
При секретаріУрденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку,
за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_6 та Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 18 лютого 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.11.2006 року вона була звільнена за п.1 ст. 40 КЗпП України, але розрахунок не отримала. Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АРК від 13.01.2011 року на її користь з відповідача стягнута заборгованість по заробітній платі (розрахунок при звільненні) та середній заробіток за затримку розрахунку за період з 01.11.2006 року по 01.12.2009 року. Оскільки розрахунок позивачем й досі не отриманий, вона просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку з 01.12.2009 року по 01.01.2013 року, за відрахуванням виплати за січень 2011 року, в розмірі 16642,16 грн., виходячи з середньоденної зарплати 22,16 грн. Враховуючи, що заборгованість по заробітній платні виникла у 2006 році, більше п'яти років не відшкодовується, це завдало позивачу моральних страждань та призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, тому позивач просить у відшкодування моральної шкоди стягнути 4000 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача 1421,68 грн., які сплачені позивачкою в іншому судовому провадженні за проведення економічної експертизи, результати якої стали підставою для ухвалення іншого рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 18 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за затримку розрахунку за період з 01.12.2009 року по 31.12.2010 року та з 01.02.2011 року по 31.12.2012 року включно в розмірі 16752,96 грн. без врахування податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди - 500 грн.
У задоволенні решти позовних вимог та в задоволенні вимог про відшкодування витрат на проведення експертизи відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, представник позивачки подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування в частині відмови в задоволенні позову та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що воно в оскаржуваній частині незаконне.
На рішення суду також відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивачки є необґрунтованою і підлягає відхиленню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт проведення остаточного розрахунку з позивачкою за рішенням суду від 13.01.2011 року про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за затримку розрахунку відповідачем остаточно не проведено та наведеного належними доказами останнім не спростовано, що є підставою відповідно до вимог ст.116,117 КЗпП України для задоволення даного позову та стягнення моральної шкоди.
Проте, з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням вимог матеріального закону, що призвело до неправильного вирішення спору.
Так з матеріалів справи вбачається, що з 15.08.2005 року позивачка знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, оскільки займала посаду сторожа на підприємстві. 01.11.2006 року ОСОБА_6 була звільнена у зв'язку з скороченням штатів за п.1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу №46-к від 31.10.2006 року. Однак, при звільненні в порушення вимог ст.116 КЗпП України з позивачкою не проведено повного розрахунку.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 13.01.2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто на користь ОСОБА_6 з Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за затримку розрахунку за період з 01.11.2006 року по 01.12.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, судові рішення на час пред'явлення даного позову не були виконані відповідачем, у зв'язку з чим ОСОБА_6 заявила позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку по день ухвалення рішення, тобто фактично порушила питання про стягнення сум за невиконання судових рішень.
Після набрання рішенням суду (яке є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір із заявлених підстав) законної сили правовідносини сторін із сфери вирішення спору переносяться у виконавчу сферу. Рішення суду, що набрало законної сили, звертається до виконання в порядку статті 368 ЦПК України, а якщо відповідач добровільно не виконує судове рішення, Законом України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання.
Правила статті 117 КЗпП України про відповідальність за затримку розрахунку при звільненні поширюються на випадки невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював. Випадків несвоєчасного виконання рішення суду про стягнення на користь працівника зазначених сум ці правила не стосуються.
Відповідальність боржника за невиконання рішення встановлюється Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, оскільки трудовим законодавством, зокрема ст. 117 КЗпП України, не передбачено стягнення середнього заробітку за невиконання судових рішень за трудовими спорами, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивачці належить право вимагати стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, якщо й після ухвалення рішення про стягнення виплат за статтями 116, 117 КЗпП України відповідач не провів з нею повного розрахунку.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_6 щодо відшкодування моральної шкоди, то вони є похідними від вимог щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, а відтак відсутні підстави для їх задоволення.
Відсутні й підстави для стягнення витрат на проведення експертизи.
В силу статті 79 ЦПК України витрати на експертизу відносяться до судових витрат, розподіл яких має вирішуватися судом при ухваленні рішення. Згідно з п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, який ухвалив рішення може з цього питання ухвалите додаткове рішення у справі, по якій експертиза була призначена та проведена.
Таким чином, оскільки при вирішенні справи фактичні обставини встановлені повно, але неправильно застосовано матеріальний закон, колегія суддів вважає за необхідне в межах своїх повноважень згідно п.4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі наведеного, та керуючись ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 відхилити.
Апеляційну скаргу Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» задовольнити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 18 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_6 до Республіканського підприємства «Джанкойське міжрайпаливо» про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: