Категорія ст.185 ч.1,2,3 Головуючий у І інстанції Пантелєєв Д.Г.

Доповідач Шаліна Т.О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Шапар Ю.І., Куракової В.В.

при секретарі: Уханскій О.В.

за участю прокурора: Максименко Н.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляцію державного обвинувача по справі прокурора прокуратури Приморського району міста Маріуполя на вирок Приморського районного суду Донецької області від 23 січня 2013 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Великі Липки, Вязниковського району, Володимирської області, Російської Федерації, громадянин України, має на утриманні малолітню дитину, не працюючий, раніше не судимий; проживаючий: АДРЕСА_1.

засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки і покладені обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтись на реєстрацію у цю інспекцію. Утримано на користь Комунального підприємства «Об'єднання парків культури та відпочинку міста Маріуполя» матеріальну шкоду у розмірі 3030 гривень, на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1460 гривень, моральну шкоду у розмірі 500 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів при наступних обставинах.

У двадцятих числах грудня 2010 року засуджений ОСОБА_3, діючи умисно, керуючись корисними мотивами, переслідуючи ціль таємного заволодіння чужим майном, таємно викрав з території дитячих атракціонів КП ««Об'єднання парків культури та відпочинку міста Маріуполя», розташованого по проспекту Нахімова у Приморському районі міста Маріуполя: 30 металевих секцій забору, загальною масою 120 кг, чим спричинив матеріальну шкоду підприємству на суму 258 гривень.

Він же в період часу між 29 грудня та 30 грудня 2010 року, діючи умисно, повторно, керуючись корисними мотивами, переслідуючи ціль таємного заволодіння чужим майном, таємно викрав з території дитячих атракціонів КП ««Об'єднання парків культури та відпочинку міста Маріуполя», розташованого по проспекту Нахімова у Приморському районі міста Маріуполя: 6 металевих монорельс, загальною масою 756 кг, чим спричинив матеріальну шкоду підприємству на суму 1512 гривень.

Він же в період часу між 22 січня та 23 січня 2011 року, діючи умисно, повторно, керуючись корисними мотивами, переслідуючи ціль таємного заволодіння чужим майном, таємно викрав з території дитячих атракціонів КП ««Об'єднання парків культури та відпочинку міста Маріуполя», розташованого по проспекту Нахімова у Приморському районі міста Маріуполя: 5 металевих монорельс, загальною масою 630 кг, чим спричинив матеріальну шкоду підприємству на суму 1260 гривень.

Крім того, 01 травня 2011 року, приблизно о 02-00 годині, засуджений ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, керуючись корисними мотивами, переслідуючи ціль таємного заволодіння чужим майном, шляхом злому дверей проник до контейнеру, розташованого в Приморському парку, розташованого по проспекту Нахімова у Приморському районі міста Маріуполя, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_2, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на суму 1568 гривень.

У апеляції прокурор, погоджуючись з висновками суду відносно доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ст. 185 ч.1 КК України покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Посилаючись на те, що суд невірно застосував норми кримінального закону, допустив невідповідність призначеного покарання важкості злочину та даним про особу засудженого, чим порушив вимоги ст. 65 КК України, а саме не взяв до уваги, що ОСОБА_1 на протязі усього судового слідства вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України не визнавав, не сприяв суду встановленню істини по справі, а також відмовлявся від дачі пояснень з цього приводу, а визнав вину у повному обсязі у пред'явленому обвинуваченні, лише у кінці судового засідання 08 січня 2013 року, таким чином вважає, що в діях засудженого відсутнє щиросердне розкаяння, як обставина пом'якшуюча вину. Крім того, суд не врахував тих фактів, що ОСОБА_1 за короткий проміжок часу скоїв чотири епізоди злочинів, один з яких за ст.185 ч.3 КК України, відноситься до категорії тяжких, не зробив ніяких мір до відшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляції; засудженого ОСОБА_3, який не погодився з доводами апеляції; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із п.5ч.1ст.367, п.2ч.1 ст.378 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок у випадку необхідності застосування більш суворого покарання.

Згідно із ст.372 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_1, дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував його дії.

Разом з тим, призначаючи покарання, суд першої інстанції в не достатній мірі врахував обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і не мотивував свій висновок про можливість виправлення засудженого без його ізоляції від суспільства. При цьому судом першої інстанції брались до уваги такі дані про особу засудженого як те, що він вчинив декілька злочинів проти власності, негативно характеризується, щиро розкаявся у вчиненому, та сприяв розкриттю вчинених ним злочинів у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах санкції статті. При цьому суд не наводячи ніяких мотивів визнав можливим виправлення засудженого без його ізоляції від суспільства. З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають матеріалам справи, із якої вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені щодо чотирьох злочинів, віднесених відповідно до ст.12 КК до категорії тяжких та середньої тяжкості, при цьому розкрадав металеві конструкції з дитячих атракціонів і злочинну діяльність припинив тільки після того, як був затриманий робітниками міліції, негативно характеризується. Все це свідчить про його суспільну небезпечність, а тому підстав для застосування до нього положень ст.75,76 КК України по справі не вбачається.

Керуючись ст.366,367,378 КПК України, колегія суддів,

П Р И Г О В О Р И Л А :

Апеляцію державного обвинувача по справі прокурора прокуратури Приморського району м. Маріуполя, задовольнити.

Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя від 23 січня 2013 року відносно ОСОБА_1 в частині призначенного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_1за ст.185 ч.1 КК України покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, за ст.185 ч.2 КК України 2 роки позбавлення волі, за ст.185ч.3 КК України 3 роки позбавлення волі. У відповідності із ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити 3 роки позбавлення волі

Строк покарання відраховувати з 16 липня 2013 року

Міру запобіжного заходу до набрання чинності вироку залишити утримання під вартою у СІЗО №7 м. Маріуполя.

В решті частині вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через Апеляційний суд Донецької області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення копії вироку.

Головуючий:

Судді