Категорія ст.121 ч.1 Головуючий у І інстанції Іванченко А.М.

Доповідач Шаліна Т.О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Шапар Ю.І., Куракової В.В. при секретарі:Уханскій О.Д.

за участю прокурора: Максименко Н.Г.

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

судового розпорядника:

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу державного обвинувача по справі старшого прокурора прокуратури Іллічівського району міста Маріуполя на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 травня 2013, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, українець, працюючий в ПАТ ММК «Азовсталь», цех № 004, слюсарем-ремонтником, раніше не судимий; проживаючий: АДРЕСА_1 .

визнаний винним та засуджений за ст. 121 ч.1 КК України, призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 років 6 місяців обмеження волі у кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Утримано на користь Маріупольської міської ради витрати на лікування потерпілого від злочину у розмірі 730 гривні 08 копійок.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

22 січня 2013 року, приблизно о 16-00 годині ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_2, за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6, в ході сварки, виниклої на грунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, кухонним ножем наніс два удари в живіт ОСОБА_6, заподіявши тим самим тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними в момент заподіяння.

У апеляційній скарзі прокурор, погоджуючись з висновками суду відносно доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5., просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Посилається на те, що суд невірно застосував закон України про кримінальну відповідальність, в частині призначення покаранн, а саме: призначаючи покарання із застосуванням ст.69 КК України суд не в повній мірі врахував обставини кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, а саме скоєння ним тяжкого злочину у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що повне відшкодування шкоди потерпілому з боку ОСОБА_5, в день слухання справи, тобто перед винесенням вироку зроблено з формальної точки зору для наявності пом'якшуючої обставини. В порушення вимог ст. 69 КК України суд навів лише одну пом'якшувальну провину обставину - щире каяття, а в іншому лише навів характеризуючи дані про особу обвинуваченого, тобто не навів двох і більше пом'якшувальних провину обставин, що дають підстави для застосування вимог даної статті.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які не погодились з доводами апеляційної скарги прокурора; потерпілого ОСОБА_6, який також не погодився з доводами апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів.

Проте суд першої інстанції зазначені вимоги закону належним чином не виконав.

У ст.69 КК України передбачено виняток з одного із загальних принципів призначення покарання,сформульованих у ст.65 КК. Згідно з вимогами ст.69 КК суд може призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, за наявності декількох обставин,що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненного злочину, а також з урахуванням особи винного.

Даних про наявність виняткових обставин, які стосуються події злочину, у вироку не наведено, Немає таких даних і в матеріалах справи. Щодо ж до особи винного, то суд зазначив у вироку, що ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо, злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння. Тобто наведені у вироку дані щодо події злочину та особи засудженого суперечать висновку суду про наявність підстав для застосування ст. 69 КК України.

Згідно із ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого визнається таке покарання,яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим внаслідок м'якості.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ст.121 ч.1 КК України визнається правильною, а призначене йому покарання таким, що не відповідає вимогам ст.65 КК України.

Керуючись ст.407,409,414,420 КПК України, колегія суддів,

П Р И Г О В О Р И Л А .

Апеляцію державного обвинувача по справі старшого прокурора прокуратури Іллічівського району м. Маріуполя, задовольнити.

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 29 травня 2013 року відносно ОСОБА_5 в частині призначенного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ст.121ч.1 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

Строк покарання відраховувати з моменту затримання.

В решті частині вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий:

Судді