РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» серпня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Соколовського В.М.,
суддів: Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.,
секретаря Бойчука Л.М.,
з участю: представників будинкоуправління №1 Івано-Франківської КЕЧ району Смирнової О.Б. та Апполонової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу будинкоуправління №1 Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
17 червня 2010 року військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу будинкоуправління №1 Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (надалі БУ №1 Івано-Франківської КЕЧ району) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Позов мотивовано тим, що відповідачі до 01.01.2009 року були споживачами наданих будинкоуправлінням №1 житлово-комунальних послуг і відповідно зобов'язані були оплачувати дані послуги у строки, встановлені законом або договором. Однак відповідачі невчасно та не в повному обсязі здійснили оплату, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно Акту звірки розрахунків за послуги заборгованість відповідачів за користування житлово-комунальними послугами становить 28439 грн. 18 коп.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2013 року задоволено позов військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу БУ №1 Івано-Франківської КЕЧ району до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, на користь будинкоуправління № 1 Івано-Франківської КЕЧ району 28439 грн. 18 коп. заборгованості за комунальні послуги. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проживають за адресою: АДРЕСА_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України 284 грн. 39 коп. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість рішення та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зокрема представник апелянта вказує, що із серпня 2004 року квартира, в якій проживають відповідачі, повністю від'єднана від теплопостачання та гарячого водопостачання, оскільки в квартирі встановлено індивідуальне опалення та підігрів води, тому стягнення з відповідачів суми заборгованості є протиправним, тому що такі послуги не були надані. Відповідачі ж проводять оплату за користування газопостачанням згідно показників лічильника.
Не взято до уваги судом першої інстанції і того, що стягнення проведено більш як за чотирьохрічний термін, чим порушено вимоги чинного законодавства та не враховано термін позовної давності.
В зв'язку з цим представник апелянта просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову військового прокурора Івано-Франківського гарнізону.
Відповідачі в судове засідання не прибули, хоча належно повідомлялися про розгляд справи.
В судовому засіданні представники БУ №1 Івано-Франківської КЕЧ району Смирнова О.Б. та Апполонова Л.А. вимоги апеляційної скарги не визнали, вважають її безпідставною, а рішення - законним і обґрунтованим, яке просили залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, заперечення представників будинкоуправління проти задоволення скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позов військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу БУ №1 Івано-Франківської КЕЧ району, суд першої інстанції виходив з того, що доказів припинення отримання житлово-комунальних послуг в порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідачами не надано, також не надано доказів про законне відключення від системи централізованого теплопостачання.
Проте колегія суддів вважає такі висновки помилковими, які не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Відповідно до статей 3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_3 користувалися житлово-комунальними послугами, що надавались БУ №1 Івано-Франківської КЕЧ району, оскільки проживають АДРЕСА_1. Даний будинок знаходився на балансі та перебував на обслуговуванні будинкоуправління №1 Івано-Франківської КЕЧ району до 2009 року (а.с.7-8).
Згідно Акту звірки розрахунків за житлово-комунальні послуги, проведених будинкоуправлінням від 02.06.2009 року, заборгованість становить 28439 грн. 18 коп. (а.с.6).
Згідно заяви ОСОБА_3 від 04.11.2002 року дозволено видати технічні умови на встановлення котла для автономного постачання опалення та гарячої води (а.с.62, 78).
Приватним підприємством «Табо» створено робочий проект на реконструкцію газопостачання квартири АДРЕСА_1 та погоджено з головним інженером управління газового господарства 12 листопада 2002 року (а.с.68-67).
З Акта про приймання в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту вбачається, що приймальній комісії надані проект та виконавчо-технічна документація. Реконструкцію газопостачання квартири АДРЕСА_1 з установкою котла для опалення та гарячого водопостачання прийнято в експлуатацію з 11 серпня 2004 року (а.с.68).
Згідно Акту від 11.08.2004 року в квартирі відповідачів встановлено та опломбовано газовий лічильник (а.с.69).
Відповідно до довідки Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (а.с.96) житловий будинок по АДРЕСА_2 прийнятий на абонентське обслуговування ДМП «ІФТКЕ» від БУ №1 Івано-Франківської КЕЧ району з листопада 2008 року. Згідно додаткового обстеження квартири №4 цього будинку цій квартирі було припинено нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у зв'язку з наявністю автономного опалення. Заборгованість по даній квартирі відсутня.
На момент виникнення спірних правовідносин у 2004 році наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4 та постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 не набули чинності, відповідно суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, пославшись на дані нормативно-правові акти.
Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних умов і правил експлуатації будинку.
Згідно п.23 Правил надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення (в редакції від 1997 року) розрахунковим періодом для встановлення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця, якщо договором не встановлено інших термінів, а у відповідності до ст.18 Правил, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №-630 плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.
Не доведено відповідачами належними доказами відсутність прибирання приміщення та території будинку, що дає підстави для стягнення з відповідачів надання таких послуг.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця.
Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закону) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.19 Закону особливим учасником відносин у сфері житлово- комунальних послуг є балансоутримувач, який залежно від цивільно-правових угод може бути споживачем, виконавцем або виробником. Згідно п.6 ч.1 ст.24 Закону балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває на його балансі.
Оскільки в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій встановлено, що централізованим опаленням та гарячим водопостачанням відповідачі не користувалися на законних підставах, а витрати по квартплаті та супутних комунальних послугах вони зобов'язані нести, тому колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позову військового прокурора на суму 3923 грн. 6о коп. - оплата за комунальні послуги та 44 грн. 16 коп. послуги комунальної служби за вивіз сміття, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.89-90).
Твердження представника апелянта про застосування строку позовної давності у три роки не може бути задоволено, оскільки встановлено в судових засіданнях, що зверненню комунальної служби до суду передувало видання з цього приводу судового наказу, який не було реалізовано, а згодом скасовано.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено правовідносини між сторонами, яким дана неналежна юридична оцінка на підставі досліджених доказів.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з чим рішення підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Питання розподілу судових витрат колегія суддів вирішує відповідно до ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 88, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, його структурного підрозділу будинкоуправління №1 Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь будинкоуправління №1 Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району 3923 грн. 60 коп. заборгованості за надані комунальні послуги (квартплату), 44 грн. 16 коп. заборгованості за надані комунальні послуги (вивіз сміття) та в дохід держави 229 грн. 40 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий В.М. Соколовський
Судді: О.Є. Меленко
П.І. Проскурніцький