Справа № 2-57\2008

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

31 жовтня 2008 року     Ізюмський міськрайонний суд Харківської області                                               

            в складі: головуючої - судді Дроздової Н.В.

            при секретарі -  Шарибкіній В.В..  

             з участю судового розпорядника Акіншиної Л.В.     

.

розглянувши  у відкритому судовому  засіданні в м. Ізюмі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди;

за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

установив:

Позивач ОСОБА_1. в травні 2008 року  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення матеріальної та моральної шкоди і просила стягнути з неї на її користь 2438,84грн.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 04.05.2008 року близько 17 год.,   вона йшла з кладовища,  бо це був поминальний день”гробки”, по вул.Патріотів у м.Ізюмі до своєї матері, у безпосередній близькості до дороги, біля будинку № 22 була прив»язана  домашня тварина-козел \коза\, можливості яку обійти у неї  не було, бо ціпок на якому  була припнута  тварина був дуже довгим і коли вона наблизилася до нього - він накинувся на неї, порвав спортивний костюм, заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця в області передньої поверхні лівого стегна. Ця домашня худоба належала  власниці вказаного  будинку -ОСОБА_2., що підтвердила остання, але оскільки відповідачка на її звернення зразу ж після вказаних вище обставин - не виказала  ніяких намірів відшкодувати завдану шкоду, вона \позивач\ викликала працівників Ізюмського МВ ГУМВСУ в Харківській області. Останні приїхали на місце події, опитали їх, взяли  пояснення, в їх присутності ОСОБА_2 також не спростовували належність їм вказаної тварини. Додала, що в одному з нею напрямку йшли і її сестри з чоловіками,  однак в момент нападу тварини  їх поруч не було.

Увечері того ж дня вона  звернулася в прийомне відділення Ізюмської ЦМЛ та написала заяву до міліції.

Внаслідок вищезазначених подій їй було призначено лікування лікарем травматологом та невропатологом. Для проходження лікування нею за особисті кошти були придбані всі необхідні медикаменти на що було витрачено 238 ,84 грн., був порваний новий спортивний костюм, вартість якого становить 200 грн., які вона просила стягнути з відповідачки.

Крім того, позивач вказала, що оскільки випас домашньої худоби здійснювався у місці не відведеному для цього, без нагляду власниці, сам  напад на неї худоби злякав її, тому вважала, що  крім матеріальної їй завдана і моральна шкода, компенсацію якої вона оцінює в 2000 грн. Одержавши травму вона переносила сильний фізичний  біль і моральні страждання. Був порушений звичний для неї спосіб життя, вона тривалий час відчувала тривогу, порушення сну, в зв»язку з чим була вимушена пройти курс лікування у лікаря невропатолога. Дуже злякалася за своє життя, тому, що в момент нападу поблизу не було людей, а поведінку тварини не можливо передбачити. Її також додатково морально травмує не бажання   ОСОБА_2.,  порозумітися.

В процесі судового розгляду позивачка уточнила позовні вимоги, збільшивши

матеріальну шкоду на 262 грн. 85 коп., зазначивши, що крім вказаних наслідків також наслідком нападу тварини став правосторонній постравматичний плечелопаточний  періартрит з больовим синдромом з порушенням функції правого плечового суставу, який утворився  під час коли вона оборонялася від тварини 04.05.2008 року і сталось забиття правого плечового суставу,  вказані кошти були нею витрачені на додаткове лікування, що підтверджується відповідними документами.

Просила відмовити в повному обсязі  ОСОБА_2. в її зустрічному позові, вважала ці  позовні вимоги безпідставними, надуманими,  а приведене нею обґрунтування своїх вимог  ображаючим її гідність.

Відповідач та її представник позовні вимоги ОСОБА_1. не визнали, просили відмовити в повному обсязі в їх задоволенні, в обґрунтування своєї  позиції позивач пояснила, що у неї не має і не було  в господарстві такої домашньої тварини як козел чи коза. До неї 4 травня 2008 року біля 18 год.30 хв. дійсно заходила позивач з сумнівними особами, всі вони перебували в стані алкогольного сп'яніння і вимагали з неї якісь гроші,  тому вона злякавшись, не заперечувала, що це її тварина. Також спростовували той факт, що ОСОБА_1 потратила кошти на лікування, так як згідно Конституції України лікування для всіх є безкоштовним.

Представник позивача по  зустрічному  позову підтримав позовні  вимоги в повному обсязі, зазначивши, що позивачка за основним позовом  безпідставно, знаходячись в нетверезому стані 4 травня 2008 року ближче до вечора, зі своїми сестрами та двома чоловіками, які на їх думку раніше відбували покарання,  вимагали з ОСОБА_2   200 грн., мабуть для продовження свята за немов би напад їх козла, якого взагалі у них не було,  в той час як  ОСОБА_1 мабуть сама  напала на якогось козла домагаючись його з приводу можливої зоофілії, тому представник позивача,  не вбачаючи  доцільності в повному викладенні обґрунтування зустрічних вимог, пославшись, на те що детальне обґрунтування наведене в тексті зустрічного позову, який знаходиться в матеріалах справи,  просив задовольнити заявлені ОСОБА_2. вимоги по відшкодуванню матеріальної шкоди, яку понесла ОСОБА_2. під час лікування, в розмірі 460,32 грн. та моральної шкоди в розмірі 6 000 грн.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача та відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

 В процесі судового розгляду достовірно встановлено, що 4 травня 2008 року в період з 18 до 18 год.30 хв. на ОСОБА_1., яка проходила мимо домоволодіння АДРЕСА_1напала домашня тварина-козел, який належав ОСОБА_2. і  спричинив їй фізичний біль, як наслідок забиття плеча  та розірвав спортивні брюки, що послідовно  стверджувала ОСОБА_1. і до судового розгляду справи не спростовувала і сама  ОСОБА_2 . і що також об»єктивно підтверджується наданими доказами.

Згідно висновку міліціїї від 07.05.2008 року  по зверненню ОСОБА_1. в Ізюмський МВ ГУМВСУ в Харківській області проводилася перевірка і  факт нападу козла, який належить ОСОБА_2.  найшов своє підтвердження, по питанню відшкодування завданої шкоди заявниці було рекомендовано звернутися до суду. \а.с.84,85\

Підтверджуються вказані в заяві ОСОБА_1. факти і згідно відповіді міліції від 12.05.2008 року на її звернення з заявою в Ізюмський МВ ГУМВС України в Харківській області  від 04.05.2008 року.

Із довідки Ізюмської ЦМЛ від 15.05.2008 року вбачається, що в 19-40 год. в приймальне відділення лікарні звернулася ОСОБА_1. з кровопідтіком в області передньої  поверхні  середньої треті  лівого стегна.\а.с.9\

Як вбачається із довідки КП „Центральний ринок”  на момент звернення за довідкою 15.05.2008 року  середньоринкова вартість спортивного костюму складає 200 грн.\а.с.10\ .

Довідками, виписками із історії хвороби, де також зі слів пацієнтки вказувалися обставини виникнення тілесних ушкодження та причина погіршення стану здоров»я ОСОБА_1.,   товарними чеками на придбання ряду медпрепаратів  підтверджується обґрунтування  вимог позивачки по завданій їй матеріальній шкоді. \а.с.6-8,66-70\.

Свідок ОСОБА_3., яка є донькою відповідачки ОСОБА_2.  в судовому засіданні  пояснила, що вона постійно мешкає на території Росії, однак на момент подій, 04.05.2008 року, вона знаходилася у матері вдома, коли у двір зайшла ОСОБА_1, яка була в нетверезому стані, що було їй видно по зовнішності ОСОБА_1- вона бачила її у вікно із тамбурка, у двір вона сама \ОСОБА_3\ не виходила, бо не вбачала в цьому потреби, стежила за подіями із вікна, стверджувала, що козла в домашньому господарстві вони не мають, тому їй не зрозуміло які претензії позивачка заявляє її матері. Не пам»ятає якого коліру був костюм на позивачці.

Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні підтвердив, що 04.05.2008 року до них у двір зайшла жінка, яка була в нетверезому стані і стала показувати , що на неї напав козел, який порвав її одяг та  залишив синець на нозі, що було видно через дірку порваних брюк. Костюм був червоного кольору. Підтвердив, що колись у них був козел, але на момент подій 04.05.2008 року у них такої тварини не було.

Свідок ОСОБА_5. в судовому засіданні  пояснив, що він як працівник міліції  у відповідності до звернення гр.ОСОБА_1 -  займався перевіркою заяви останньої  про те, що її ударив козел, який належав ОСОБА_2.  та порвав її одяг. Вказаний заявницею факт підтвердився. По питанню відшкодування завданої шкоди ОСОБА_1. їй було рекомендовано звертатися до суду.

Свідок  ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив, що він як працівник міліції 04.05.2008 року по виклику  виїхав на місце зазначених вище подій і  займався перевіркою заяви ОСОБА_1. про те, що на неї напав козел, порвав одяг, залишив на нозі синяк. Факти викладені в заяві ОСОБА_1.  підтвердилися,  було встановлено, що козел світлого окрасу належав ОСОБА_2., чого жодного разу  вона \ОСОБА_2\ в його присутності не спростовувала і тварина  дійсно порвала брюки  спортивного костюму червоного кольору та залишила синяк на нозі ОСОБА_1.  ОСОБА_2 давали пояснення по обставинам події, під час оформлення яких він заходив до хати, однак вдома крім чоловіка ОСОБА_2  її самої більш нікого не було, у  хаті він бачив одне біле козеня. Вказав, що ОСОБА_1 писала свої пояснення в міліцейському автомобілі.  Підтвердив, що ціпок на якому була припнута   тварина був дуже довгим і дозволяв тварині вільно пересуватися по вулиці де вона і напала на позивачку.

Відповідачем ОСОБА_2. не надано ніяких доказів факту її залякування чи вимагання грошей позивачкою, більш того вона мала можливість поскаржитися працівникам міліціїї, які приїхали по виклику ОСОБА_1., чи звернутися  до міліції самостійно.

Аналізуючи приведені показання свідків, суд показання свідків ОСОБА_3. та ОСОБА_4. вважає не достовірними, оскільки вони є зацікавленими особами - донькою та чоловіком відповідачки і спростовуються матеріалами перевірки Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області та  незацікавленими свідками працівниками міліції- ОСОБА_7. та ОСОБА_6.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені обставини справи, суд вважає доведеним факт завдання  домашньою твариною,   яка належала ОСОБА_2.  під час її випасу у місці не відведеному для цього, без нагляду власника, при вищеприведених обставинах,  і на заявлений розмір,  матеральної шкоди.

У відповідності з ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної  особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що наслідком  бездіяльністі ОСОБА_2. стався факт нападу тварини, яка належала відповідачці і завдання цим матеріальної шкоди позивачці.

Крім того, бездіяльністю ОСОБА_2. були порушені законні права  позивачки і у винних діях відповідачки є причинний зв»язок з тим, що наступили для позивачки вказані наслідки.

 Частиною 1 ст.1167 ЦК Цкраїни  передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків , встановлених частиною другою цієї статті.

Суд приходить до висновку, що моральну шкоду необхідно стягнути з відповідачки, з особи, винною бездіяльністю якої її заподіяно.

При вирішення питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди позивачки, з урахуванням положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року та у відповідності ст. 1167 ЦК України: розмір моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру, обсягу та тривалості страждань ОСОБА_1. можливості відновлення її немайнових втрат, істотності вимушених змін в її життєвих стосунках, - суд виходить із засад розумності, виваженості і справедливості.

Розмір моральної  шкоди  суд вважає доведеним в рамках заявлених вимог в сумі 2000 грн. на користь позивачки.

В той же час  зустрічні позовні вимоги суд вважає  недоведеними, безпідставними, не обґрунтованими обставинами справи, в задоволенні яких  суд відмовляє в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 10,11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218  ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166,1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1матеріальну шкоду в розмірі 701,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судовий збір в розмірі 51-00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30-00 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської  області  через Ізюмський міськрайонний суд шляхом  подачі в 10-денний строк з дня проголошення  рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: