Справа № 127/10314/13

Провадження №11-кп/772/233/2013 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Татаурова І.М.

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нешик Р.І.

суддів: Ляліної Л.М., Нагорняка Є.П.

при секретарі: Даценко М.

кримінальне провадження №11-кп/772/233/2013 відносно обвинуваченого

ОСОБА_2

рік народження - ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого, уродженця м. Вінниці, проживає за адресою: АДРЕСА_1

засуджено за ч.1 ст.382, ст.75, ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.

адвоката: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

прокурора: Кузьміна С.В.

розглянула 29 серпня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2, згідно вироку суду визнаний винним і засуджений за те, що маючи умисел на невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинив злочин за наступних обставин.

В Замостянському відділі ДВС Вінницького міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Вінницького міського суду Вінницької області №206/3877/2012 від 06.11.2012 року, виданого на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.09.2012 року, яким зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні належним ОСОБА_5 будинком АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 відкрити двері з кімнати 1-3, пл.10кв.м. до кімнати 1-4 пл.9,6кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

19.11.2012 року старшим державним виконавцем Дячком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, де боржнику було надано строк самостійно виконати судове рішення до 27.11.2012 року, копію якого 20.11.2012 року вручено під розпис боржнику. Старшим державним виконавцем Дячуком В.В. 29.11.2012 року було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт про невиконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.09.2012 року боржником ОСОБА_2 у відведений строк та накладено штраф у розмірі 170грн. 10.12.2012року старшим державним виконавцем Дячуком В.В., повторно, було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та складено повторний акт про невиконання вищевказаного рішення суду боржником ОСОБА_2 у відведений строк, за що на нього вдруге було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.09.2012 року набрало законної сили 15.10.2012 року, згідно ухвали Апеляційного суду Вінницької області, однак до цього часу не виконано, незважаючи на адміністративні стягнення які до нього застосовані. Тому державний виконавець Дячук В.В. звернувся із поданням до прокуратури про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, що судом і зроблено.

Обвинувачений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить скасувати вирок суду та ухвалити виправдувальне рішення, оскільки вирок місцевого суду є незаконним та необґрунтованим, а також таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 його адвоката в підтримання доводів поданої ним апеляції, виступ обох в судових дебатах та обвинуваченого в останньому слові, щодо задоволення його апеляційної скарги; заперечення проти цього потерпілого; міркування прокурора щодо законності вироку суду; перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність та залишила її без задоволення.

Своїм вироком міський суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.382 КК України, а саме: умисне невиконання рішень суду, що набрали законної сили.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.09.2012 року ОСОБА_2 було зобов'язано не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_4 будинком АДРЕСА_1, саме: відкрити двері з кімнати 1-3 до кімнати 1-4 в вищезазначеному будинку (т.1 а.с.57-59).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15.10.2012 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.09.2012 року залишено без змін (т.1 а.с.60-62), а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було відмовлено ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження (т.1 а.с.78).

Тому рішення суду першої інстанції від 21.09.2013 року вступило в законну силу та повинно було виконуватись обвинуваченим, що ним не зроблено.

Посилання ОСОБА_2 на те, що невиконання рішення суду пов'язано із подачею заяви про роз'яснення рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.09.2012 року не заслуговують на увагу.

Як вбачається із матеріалів провадження Вінницьким міським судом у задоволенні вищезазначеної заяви обвинуваченого було відмовлено, оскільки рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.09.2012 року є зрозумілим, а ухвалою Апеляційного суду Вінницької області ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 05.07.2013 року дане рішення суду залишено без змін, а тому ОСОБА_2 було надано достатньо часу виконати рішення суду зважаючи ще й на те, що дане рішення не потребувало роз'яснення, оскільки воно і так було зрозумілим.

Безпідставні також посилання ОСОБА_2 на подачу заяви у відділ ДВС про відстрочку примусового виконання рішення суду до розгляду його клопотання, адресованого в касаційну інстанцію про зупинення виконання судового рішення, оскільки державний судовий виконавець не наділений такими повноваженнями за відсутності задоволення касаційної скарги в цій частині.

За рішенням ВСС України у розгляду цивільних і кримінальних справ ще 06.11.2012 року ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті кримінального провадження за його касаційною скаргою.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 безпідставно, умисно не виконував рішення судів, які набрали законної сили, за що обрав покарання, яке відповідає вимогам ст.65 КПК України, навівши аргументи щодо незастосування альтернативного покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.382 КК України.

Підстав до задоволення доводів апеляції та зміни чи скасування судового рішення судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 376 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2013 року, щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді:

Р.І. Нешик Л.М. Ляліна Є.П. Нагорняк

З оригіналом вірно: