ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 677-501

просп. Миру , 20

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" вересня 2013 року справа № 927/1052/13

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1,43000

поштова адреса: АДРЕСА_3

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, АДРЕСА_2

про стягнення 2771,98 грн.

Суддя В.І. Шестак

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_3 - дов. № б/н від 20.10.2010 р.

Відповідача: не з'явився

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2454,51 грн. основного боргу, 83,45грн. пені, 234,02 грн. 40 % річних за договором поставки № Р10-49 від 01 лютого 2010р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Направлена відповідачу ухвала суду з повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання повернулась неврученою з позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання». За таких обставин рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги про стягнення 2771,98 грн. заборгованості.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

01 лютого 2010 року між Фізичною особою ОСОБА_2 (покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) укладено договір № Р10-49 від 01.02.2010р.(далі - договір).

Відповідно до умов якого п.1.1. на умовах, визначених даним Договором, Продавець зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товари, а покупець зобов'язаний приймати та оплачувати їх.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно видаткових накладних (ПР) № 14233 від 08.02.2012 р. на суму 1615,07 грн., (ПР) № 17291 від 14.02.2012 р. на суму 923,67 грн.,(ПР) № 21333 від 22.02.2012 р. на суму 1695,25 грн. позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4233,99 грн.

Відповідно до п. 7.1. договору оплата партії товару здійснюється із розстроченням платежу , частинами по мірі реалізації третім особам, кожні 10 (десять) календарних днів за товар, який реалізовано за цей період.

Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 1779,48 грн., про що зазначає сам позивач в позовній заяві.

Заборгованість відповідача по оплаті вартості отриманого товару склала 2454,51 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.05.2013 р. позивач направив відповідачу лист - вимогу № 269 від 10.05.2013 р. про сплату заборгованості.

Відповідач відповіді на лист не надав, заборгованість не сплатив.

На день винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 2454,51 грн. боргу по неоплаті вартості отриманого товару.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 2454,51 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 8.4. договору за прострочення платежів, передбачених договором, продавець має право нарахувати покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, а покупець сплатити її протягом 3 календарних днів з моменту отримання рахунка.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 83,45 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 18.05.2013 р. по 12.08.2013 р.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.

Вимоги позивача по стягненню пені підлягають частковому задоволенню на підставі слідуючого: зі змісту договору вбачається, що пеня, нарахована позивачем підлягає оплаті протягом трьох календарних днів з моменту отримання рахунку. Позивачем направлено лист - вимогу 13.05.2013 р. рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 6970 від 13.05.2013 р. Відповідно до ст..4 Наказу Мінтрансзв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р. «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України становлять 4 дні. Таким чином, право вимоги у позивача настало 21.05.2013 р. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, пеня, належна до стягнення становить 80,42 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 21.05.2013 р. по 12.08.2013 р. В решті вимог по стягненню пені в позові має бути відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 7.4. договору , якщо покупець не оплатив вартість поставленого товару в визначений строк, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сорок процентів річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 234,02 грн. річних за період з 18.05.2013 р. по 12.08.2013 р.

Відповідач не надав доказів сплати даної суми нарахувань.

Вимоги позивача по стягненню 40% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 212,50 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 25.05.2013 р. по 12.08.2013 р.. Так,враховуючи направлення позивачем листа - вимоги 13.05.2013 р., положення ст.. 530 Цивільного кодексу України, а також ст..4 Наказу Мінтрансзв'язку України № 1149 від 12.12.2007 р. «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», прострочення виконання зобов'язання по оплаті річних у відповідача настало з 25.05.2013 р. В решті вимог по стягненню річних в позові має бути відмовлено за безпідставністю.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1705,26 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 14000, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_2) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 43000, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) 2454,51 грн. боргу, 80,42 грн. пені, 212,50 грн. річних,1705,26 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя В.І.Шестак