АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1622/15735/12
Номер провадження 22-ц/786/3201/2013
Головуючий у 1-й інстанції Троцька А.І.
Доповідач Дряниця Ю. В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Одринської Т.В.
При секретарі : Ткаченко Т.І.
З участю: представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача Кущинського В.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради та Полтавської міської ради
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 липня 2013 року
по справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_4, треті особи - Полтавська міська рада, Управління житлово-комунального господарства, про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення; за позовом ОСОБА_4 до Полтавської міської ради, Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори, КП ЖЕО №2 Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2012 року КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради звернулося до місцевого суду з позовом до ОСОБА_4 про виселення з самоправно зайнятого жилого приміщення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач без законних підстав зайняв квартиру АДРЕСА_1 та в добровільному порядку відмовляється виселитися з вказаної квартири.
В березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до місцевого суду з вимогою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 починаючи з 2003 року до її смерті 25 жовтня 2012 року в квартирі АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 13.05.2013 року справи об'єднані в одне провадження.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 липня 2013 року в задоволенні позову КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради до ОСОБА_4 про виселення з самоправно зайнятого жилого приміщення відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю задоволені частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_6 однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з січня 2004 року до 25 жовтня 2012 року.
В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги КП «ЖЕО №2» задовольнити, а в задоволенні вимог ОСОБА_4 відмовити. Посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, внаслідок неправильної оцінки наданих доказів і встановлених фактів, а тому вважає, що рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.
В апеляційній скарзі Полтавська міська рада просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги КП «ЖЕО №2» задовольнити, а в задоволенні вимог ОСОБА_4 відмовити. Посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, внаслідок неправильної оцінки наданих доказів і встановлених фактів, а тому вважає, що рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як убачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що будинок АДРЕСА_2 стоїть на балансі КП ЖЕО № 2 Полтавської міської ради, а квартира № АДРЕСА_1 є комунальною власністю.
У вказаній квартирі було зареєстровано три особи - наймач ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року; ОСОБА_8 (дружина), померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_6 (дочка) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
На час розгляду справи в суді в спірній квартирі відсутні зареєстровані особи.
Відповідно до копій наданої медичної документації, ОСОБА_4 значився проживаючим за адресою АДРЕСА_1 та саме за цією адресою обслуговувався у відповідній медичній установі.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково вимоги ОСОБА_4 та відмовляючи в задоволенні вимог КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, врахувавши всі встановлені фактичні обставини по справі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши надані сторонами докази та покази допитаних свідків, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що достовірно доводиться факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та померлої ОСОБА_6, як чоловіка та жінки, починаючи з 2003 року та до дня смерті останньої в спірній квартирі. Вірними є висновки суду щодо часткового задоволення вимоги ОСОБА_4 та необхідності встановлення факту спільного проживання однією сім'єю починаючи з 2004 року, оскільки законодавство, яке регулює правовідносини даної категорії набрало чинності з 2004 року.
Також, місцевим судом достовірно було встановлено, що ОСОБА_4 заселився до вказаної квартири за життя наймача ОСОБА_7 та оскільки останній не вчиняв будь-яких дій щодо його виселення, то слід вважати, що наймачем була дана згода ОСОБА_4 на проживання в квартирі. В подальшому, після смерті наймача, члени його сім'ї також не заперечували щодо проживання ОСОБА_4 в їх квартирі, враховуючи його спільне проживання з ОСОБА_6 - дочкою наймача, яка тягар утримання квартири після смерті батька взяла на себе, що підтверджується належними доказами.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України осіб, які самовільно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. За вказаною нормою доказуванню підлягають обставини щодо самовільного зайняття особою жилого приміщення.
Колегія суддів вважає, що факт самовільного зайняття ОСОБА_4 житлового приміщення не знайшов свого підтвердження та спростовується встановленими фактичними обставинами у справі, оскільки ОСОБА_4 став проживати в квартирі за згодою наймача та членів його сім'ї.
Таким чином, підстави пред'явленого позову ЖЕО належними та допустимими доказами не доведені, а доводи викладені в апеляційних скаргах не заслуговують на увагу.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки місцевого суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України зміст, аналіз підстав та предмету заявленого позову свідчить про розгляд справи судом першої інстанції з дотриманням принципу диспозитивності. Оцінка доказів місцевим судом проведена вірно з дотриманням статті 212 ЦПК України.
Тлумачення норм матеріального права, які регулюють вирішення спору, апелянтом проведено поверхово, без повного та системного аналізу норм, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу. Апеляційні скарги не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції, здебільшого ґрунтується на узагальненому посиланні щодо недотриманості судом норм процесуального права щодо законності та обґрунтованості судового рішення та повторному викладі обґрунтування своїх позовних вимог.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради та Полтавської міської ради - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
Одринська Т.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Дряниця Ю.В.