РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 123/1735/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Гуріна О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
РІШЕННЯ
"14" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Кірюхіної М.А.,
СуддівБерзіньш В.С., Руснак А.П.,
При секретаріПочотовій Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 13 червня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 14.02.2003 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя від 16.11.2004 року. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Навчання дочки тягне за собою відповідні витрати, зокрема, на канцелярські приладдя, книги, шкільну форму, також вона відвідує різні гуртки. Дочка є хворобливою дитиною, а відтак, потребує щорічного оздоровлення в санаторно-оздоровчих установах, придбання медичних препаратів та посиленого харчування. Рівень доходу позивачки не дозволяє належним чином утримувати дитину, а після розірвання шлюбу відповідач матеріальної допомоги дочці не надає, хоча має таку можливість. На підставі наведеного позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки в сумі 1 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 13 червня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8.,ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 04.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що воно незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що відповідач є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходиться на утриманні позивачки, тому зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Такі висновки суду є правильними, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду про необхідність стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права та вимог процесуального закону - ст. ст.10, 11, 60, 212 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Дана норма закону застосовується у випадках, коли установлення розміру аліментів у частці до заробітку (доходу) викликає певні труднощі, стягнення аліментів носило б нерегулярний характер, а стягувачеві аліментів було б важко щомісяця встановлювати де, в якому розмірі платник аліментів отримав якийсь дохід ( заробіток, винагороди, гонорари тощо).
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, розмір якої в 2012-2013 років істотно не змінювався, даних про одержання відповідачем частини доходу в натурі та наявності інших істотних обставин позивачка суду не надала, а тому, на думку колегія суддів, підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що дитина проживає разом з матір'ю, відповідач створив нову сім'ю, до складу якої входить його дружина, дочка 2012 року народження, пасинок та мати, інвалід другої групи.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, враховуючи положення вищенаведених норм закону, колегія суддів вважає доцільним присудити аліменти на утримання дочки у частці від доходів відповідача.
Відповідно до п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, відповідно до п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про стягнення аліментів на утримання однієї дитини у розмірі 1/4 частки від доходів відповідача.
Згідно з статтею 88 Цивільного процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь держави судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити .
Рішення Київського районного суду м.Сімферополя АР Крим від 13 червня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Сімферополь, (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частки заробітку (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
У іншій частині позовних вимог- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: