Категорія ст.185 ч.2 Головуючий у І інстанції Адамова Т.С.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Куракової В.В., Лупінової Л.М.

при секретарі: Уханскій О.

за участю прокурора: Максименко Н.Г.

захисника: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполя апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя, Донецької області, громадянин України, українець, не працюючий, раніше судимий: 25 грудня 1989 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст.ст. 141 ч. 2, 117 ч. 1, 101 ч.1, 42 КК України ( в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі; 12 серпня 1994 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 196-1 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) до шести місяців позбавлення волі; 27 листопада 1996 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст.ст.251-3 ч.1,140 ч. 2, 42 КК України (в редакції 1960 року) до двох років шести місяців позбавлення волі; 13 червня 2002 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст.185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі; 02 листопада 2004 року Микитовським районним судом міста Горлівка за ст.ст. 391, 71 КК України до одного року 10 діб позбавлення волі; 15 серпня 2008 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 15 серпня 2008 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 11 грудня 2012 року звільнений з Донецької ВК № 124 після відбуття строку покарання; проживаючого:. АДРЕСА_1

визнаний винним та засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту з відбуванням покарання в умовах ізоляції від суспільства.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

11 січня 2013 року, приблизно о 16-00 годині, ОСОБА_2, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись в салоні маршрутного автобусу № 25, по шляху слідування від зупинки суспільного транспорту «Межова» до зупинки «проспект Ленінградський» в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, шляхом вільного доступу, умисно, з сумки таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме: гаманець, який не представляє матеріальної цінності, в якому знаходилося 95 гривень, дві банківські картки «Сбербанку Росії» з пін-кодом до однієї з них, які не представляють матеріальної цінності. Після цього ОСОБА_2, діючи єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, в той самий день, 11 січня 2013 року, приблизно о 16-35 хвилин, знаходячись в приміщенні філії № 2 банку «Сбербанк Росії», що розташована по проспекту Перемоги, будинок 32/42 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя через банкомат, обналічив (зняв) грошові кошти у розмірі 1400 гривень, використавши при цьому банківську картку ОСОБА_3, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на загальну суму 1495 гривень.

У апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду відносно нього змінити, пом'якшити йому покарання, призначивши йому покарання у вигляді громадських робіт. Вказує, що при призначенні йому покарання суд не врахував ряд обставин по справі, а саме, що після звільнення з місць позбавлення волі керівництво підприємств, до яких він звертався з питань працевлаштування, залишали його прохання без результатів; він проживає з матір'ю 80 річного віку, яка має численні захворювання та потребує постійного догляду; також не взята до уваги позиція потерпілої, яка не наполягала на позбавлення його волі та не заявила ніяких матеріальних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги обвинуваченого; прокурора, який не погодився з доводами апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності із ч.2ст.409 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно із ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість, або суворість.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2, дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував його дії. Апеляційних підстав для зміни вироку у цій частині по справі не вбачається.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і мотивував свій висновок про не можливість застосування до нього ст.69 та 75 КК України.. При цьому судом першої інстанції брались до уваги такі дані про особу обвинуваченого, як те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, має тяжке хронічне захворювання. Всі ці обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, стали підставою для призначення йому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті і за думкою колегії суддів, не свідчать про можливість його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень без його ізоляції від суспільства.

Тому, колегія судів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів.

Керуючись ст. 407КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 18 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді:

: