ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2006                                                                                                    Справа № 7/191  

         Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Шваб О.В.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: не явився                         

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фісон” (м. Київ) від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Всеукраїнський центр правової підтримки” (м. Київ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  20.09.2006р. у справі №7/191

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фісон” (м. Київ) від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Всеукраїнський центр правової підтримки” (м. Київ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ” (м. Дніпропетровськ)

          третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватне підприємство “Барс” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області)

                про: стягнення 193820,83 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року (підписано 16.10.2006р.) по справі №7/191 (суддя Коваль Л.А.) було відмовлено у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Фісон” (м. Київ) від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Всеукраїнський центр правової підтримки” (м. Київ) до товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ” (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємства “Барс” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області) про стягнення 193820,83 грн. боргу на підставі договору від 30.06.2004р. №1 відступлення права вимоги, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Фісон” (м. Київ) і приватним підприємством “Барс” (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області).

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Фісон” (м. Київ) від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Всеукраїнський центр правової підтримки” (м. Київ) –позивач –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2006 року по справі №7/191 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також стягнути з відповідача на користь позивача 2907,32 грн. витрат по сплаті державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві. Сторона вважає, що прийняте рішення містить: неповне з’ясування і недоведеність обставин, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права. Позивач посилається на ті обставини, що господарським судом не були витребувані пояснення з приватного підприємства “Барс” відносно коштів, які були перераховані відповідачем після відступлення права вимоги первісному кредитору. Не погоджуючись з висновком суду стосовно недоведеності ТОВ “Фісон” про відступлення права вимоги до ТОВ “Енерго-МИГ”, скаржник зазначив, що судом не прийнято до уваги, що 30.06.2004р. боржнику через його уповноважену особу під розписку було вручено лист-повідомлення №110 і лист №11 з вимогою про оплату переуступленого боргу в розмірі 193820,83 грн. на розрахунковий рахунок нового кредитора (копії листів знаходяться в матеріалах справи), судом не витребувані у відповідача відомості щодо отримання зазначених листів. В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції послався на ч. 2 ст. 517 ЦК України і вказав, що відповідач мав право не виконувати свого обов’язку позивачу, як новому кредиторові, до надання останнім відповідачу доказів переходу прав у зобов’язання, але ж відповідно до ст. 526 ЦК України боржник не звільнявся від необхідності виконання зобов’язань. Позивач вважає хибним застосування зазначених норм у тій формі , в якій застосував суд і звертає увагу, що вони повинні узгоджуватися з ч. 2 ст. 516 ЦК України, за якою новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків лише у тому випадку, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора. Сторона посилається на порушення норм процесуального права, а саме: п. 4 ст. 84 ГПК України, оскільки суд в резолютивній частині рішення не зазначив обсяг, у якому відмовлено у позовних вимогах: не вказав відмовлено повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

              У відзиву на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ” (м. Дніпропетровськ) –відповідач –зазначив, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Твердження позивача, що судом не були витребувані письмові пояснення від ПП “Барс” не відповідають дійсності, оскільки ухвалами від 15.08.2006р. і 31.08.2006р. було витребувано від третьої особи відзив на позов і документи в обґрунтування відзиву. До того ж позивач в своїй заяві від 20.09.2006р. сам зазначив, що вважає достатніми для вирішення спору подані докази і погодився на оголошення вступної і резолютивної частини. Стосовно повідомлення позивача про проведення відступлення права вимоги листами №110 і 111, відповідач зазначив, що надані копії зазначених листів в судове засідання є невідомого походження з порушенням процедури отримання поштової кореспонденції. На думку відповідача, суд чітко аргументував мотиви відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що недоведеність з боку позивача, що відповідач отримував листи №№110 і 111 є достатньою підставою вважати, що виконання свого боржником свого обов’язку первісному кредитору, буде вважатися належним виконанням зобов’язань за договором. Крім того, апеляційним та Вищим господарським судом по справі №31/121 (10/49) було встановлено, що станом на 18.04.2005 року ТОВ „Енерго-МИГ” мав право не виконувати свій обов’язок новому кредитору –ТОВ „Фісон” до надання доказів переходу до ТОВ „Фісон” прав у зобов’язанні, але це не позбавляло відповідача виконувати свій обов’язок перед первісним кредитором, що і було зроблено відповідачем.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору –приватне підприємство „Барс” –відзив на апеляційну скаргу не надав.

У судове засідання, яке відбулося 07.12.2006 року представники сторін і третьої особи не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №№8520874, 8520980, 8521293). 27.11.2006 року представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю явки у судове засідання. Оскільки матеріали справи були достатніми для перегляду рішення по суті і неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню справи, клопотання задоволено не було. На момент розгляду справи позивач не повідомив суд про причини неявки у судове засідання. Після розгляду справи і прийняття рішення (07.12.2006 року о 10.45, про що свідчить штам канцелярії суду) від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не розглядалося у зв’язку з прийняттям рішення по справі до надання клопотання, що підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначений час закінчення розгляду справи.

Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 30 червня 2004 року між ПП „Барс” (третя особа) і ТОВ „Фісон” (позивач) був укладений договір №1 відступлення права вимоги, відповідно до якого ПП „Барс” (первісний кредитор) передає, а ТОВ „Фісон” (новий кредитор) набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором №15.10.01/Г від 15.10.2003 року та додатковою угодою №1 від 30.10.2003 року, укладеного між первісним кредитором та ТОВ „Енерго-МИГ” (боржник) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору №1 відступлення права вимоги позивач набував право вимагати від боржника належного виконання зобов’язань по сплаті грошових коштів згідно з умовами договору №15.10.01/Г від 15.10.2003 року і додатковою угодою №1 від 30.10.2003 року в розмірі 193820 грн. 83 коп. При цьому, первісний кредитор прийняв на себе зобов’язання у строк до 05 липня 2004 року передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (п.1.4). У свою чергу, новий кредитор прийняв на себе зобов’язання протягом 10 календарних днів з моменту укладення договору письмово повідомити боржника про відступлене право вимоги.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором поставки ГСМ №15.10.01/Г у сумі 193820 грн. 83 коп. станом на день укладення договору №1 відступлення права вимоги –30 червня 2004 року –сторони не заперечували.

25.01.2005 року ТОВ „Фісон” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП „Барс” про вилучення документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Позовні вимоги були мотивовані тим, що ПП “Барс” в порушення ч.1 ст. 517 ЦК України, не передав новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. 18.04.2005р. ТОВ „Фісон” уточнив та доповнив позовні вимоги і просив вилучити у ПП „Барс” належним чином засвідчену копію договору №15.10.01/Г від 15.10.2003р.; належним чином засвідчену копію додаткової угоди №1 від 30.10.2003р. до договору №15.10.01/Г від 15.10.2003р.; належним чином засвідчені копії видаткових накладних; актів приймання –передачі; податкових накладних; що були складені у ході виконання умов договору №15.10.01/Г від 15.10.2003р., а також просив стягнути з ТОВ „Енерго-МИГ” на свою користь суму боргу у розмірі 193820,83грн., право вимоги якого передане за договором уступки права вимоги №1 від 30.06.2004 року. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2005 року по справі №31/121(10/49) позовні вимоги були задоволені, а постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року рішення місцевого господарського суду було частково скасовано, а саме: в частині позовних вимог ТОВ „Фісон” до ТОВ „Енерго-МИГ” про стягнення 193820 грн. 83 коп. боргу, 1938 грн. 21 коп. витрат на сплату державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2005 року постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2005 року по цій справі була залишена без зміни.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №31/121(10/49), в якій брали участь ті самі сторони, було встановлено, що „на день звернення з позовними вимогами про стягнення боргу, тобто станом на 18.04.2005р., позивач (ТОВ „Фісон”) не надав доказів того, що  надавав боржнику докази переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні, тобто належним чином завірених копій: договору № 15.10.01/Г від 15.10.2003р.; додаткової угоди №1 від 30.10.2003р.; видаткової накладної №276 від 07.11.2003р.; акту приймання передачі№1 від 07.11.2003р.; податкової накладної №276 від 07.11.2003р., то строк виконання зобов’язання боржником не настав і підстави для стягнення суми боргу, станом на 07.06.2005р. відсутні”.

Таким чином, зазначеними документами було встановлено, що станом на 18.04.2005 року строк виконання зобов’язання ТОВ „Енерго-МИГ” перед ТОВ „Фісон” за договором №1 відступлення права вимоги не настав.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.39-58) відповідач повністю розрахувався з ПП „Барс” за отриманий за договором №15.10.01/Г від 15.10.2003 року товар. Останній платіж був проведений у листопаді 2004 року. Дані обставини підтверджуються відповідними банківськими виписками.

Оскільки станом на 18.04.2005 року у відповідача не настав строк виконання зобов’язання за договором відступлення права вимоги, а до настання цього строку боржник повністю розрахувався з первісним кредитором, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач належним чином виконав свої зобов’язання за договором поставки шляхом розрахунку з первісним кредитором.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування судового рішення і задоволення позовних вимог, виходячи із вищенаведеного.

     На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

                Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фісон” (м. Київ) від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична компанія “Всеукраїнський центр правової підтримки” (м. Київ) залишити без задоволення.

               Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2006 року по справі №7/191 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                                          О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                                     Л.О. Лотоцька

                                                                                                                                Р.М.Бахмат

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                 М.В. Юрченко

07.12.2006р.