Категорія ст. 122 ч.1 , 296 ч.1 Головуючий у І інстанції Мельник І.Г.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Шапара Ю.І., Куракової В.В.

при секретарі:Ушаковій О.

за участю прокурора:Дойнова М.С.

захисника: ОСОБА_3

судового розпорядника:Велігоненко В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційні скарги захисника ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 червня 2013 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець міста Маріуполя, Донецької області, громадянин України, не працює раніше судимий: 18 жовтня 2000 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст.ст. 140 ч.3, 208, 229-6 ч.1, 42 ч. 1 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 05 липня 2004 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст..ст. 15, 186 ч. 3, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 26 листопада 2004 року Красноармійським міським судом Донецької області за ст..ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4, 71 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 3 липня 2009 року за відбуттям строку покарання

визнаний винним та засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, за ст. 296 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі. Згідно ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань визначено остаточно покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Утримано на користь держави в особі Маріупольської міської ради кошти витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 4376 гривень 47 копійок.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів при наступних обставинах.

29 грудня 2012 року, приблизно о 17-40 годині ОСОБА_5 знаходячись біля магазину «Аталанта» розташованого по вулиці Пашковського, 43 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, будучі у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок за мотивами явної неповаги до суспільства, безпричинно, із хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, став наносити численні удари руками та ногами в область голови незнайомого ОСОБА_6, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, припинити свої дії. В результаті умисних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У апеляції захисник засудженого - адвокат ОСОБА_3 просить вирок змінити в частині визначення обвинуваченому ОСОБА_5 більш м'якого покарання, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі обвинуваченого. Вважає, що суд обрав надмірно сувору міру покарання, яка не спрямована на виправлення і перевиховання обвинуваченого. Посилається на те що суд в порушення вимог ч.2 ст. 50, ч.2 ст.65 КК України, ч. 1 ст. 411, п. 1,2 ч. 1 ст. 66, ч.1 ст. 414 КПК України не взяв до уваги, що обвинувачений під час судового розгляду повністю визнав свою вину у скоєному злочині, щиросердно каявся та просив пробачення, крім того, повністю визнав заявлений до нього позов про відшкодування завданої шкоди, та почав її відшкодовувати. Окрім того просить суд врахувати наявність характеристики ОСОБА_5, виданої за місцем проживання, відповідно до якої він характеризується позитивно та в залученні до матеріалів справи, якої, було безпідставно відмовлено.

У апеляції обвинувачений ОСОБА_5 просить змінити вирок суду першої інстанції та постановити новий, яким призначити менш суворе покарання, посилаючись на те що суд в порушенні вимог ч.2 ст. 65 КК України, Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» не взяв до уваги обставини, що пом'якшують його провину, а саме його стан здоров'я, повне визнання вини, щиросердне каяття характеристику з місця проживання, те що обвинувачений не офіційно працював заробляючи кошти для своєї родини, проживає з ОСОБА_7 у цивільному шлюбі, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Звертає увагу суду на те, що покарання у вигляді 3 років позбавлення волі зазначене у вироку суду першої інстанції, не відповідає ступеню важкості скоєного злочину та ставить у важке становище його родину та потерпілого, не дозволяє йому утримувати малолітніх дітей та відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду потерпілому. Просить суд врахувати те що він не скоїв жодного небезпечного діяння для життя та здоров'я оточуючих, за місцем свого проживання.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника ОСОБА_3, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляції обвинуваченого ОСОБА_5; прокурора, який не погодився з доводами апеляцій; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності із ч.2ст.409 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно із ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість, або суворість.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5, дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності із вимогами норм КК України кваліфікував його дії. Апеляційних підстав для зміни вироку у цій частині по справі не вбачається.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і мотивував свій висновок про не можливість застосування до нього ст. 75,76 КК України.. При цьому судом першої інстанції брались до уваги такі дані про особу обвинуваченого, як те, що він раніше неодноразово судимий, кримінальні правопорушення вчинив у стані алкогольного спяніння, негативно характеризується за місцем проживання. Обставин, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 суд не встановив.

Посилання в апеляціях, як на пом'якшуючи обставини визнання вини, сприяння розкриттю правопорушень, та часткове відшкодування завданою матеріальної шкоди, за думкою колегії суддів. З урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особи обвинуваченого не можуть бути підставою для застосування до нього більш м'якого покарання або положень ст.75,76 КК України.

Тому, колегія судів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів.

Керуючись ст. 407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляції захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21 червня 2013 року відносно ОСОБА_5 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді:

: