АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8311/13 Головуючий у 1-й інстанції - Кудрявцева Т.О.

Категорія - 45 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року, по справі

за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про зобов'язання передати запитувану земельну ділянку у власність,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Дніпропетровської міської ради, уточнивши вимоги у квітні 2013 року, посилаючись на безпідставну відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та просила зобов'язати відповідача передати земельну ділянку розміром 0,1 га, розташовану у АДРЕСА_1, їй у власність.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року провадження по справі було закрито з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з тих обставин, що із даного позову вбачається існування спору з приводу неправомірно винесеного рішення суб'єктом владних повноважень - Дніпропетровською міською радою, а тому дані позовні вимоги повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Як убачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 118 ЗК України, оскільки рішенням міської ради від 05 грудня 2012 року № 60/29 їй було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі невідповідності наданої документації вимогам законодавства.

Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.7 своєї постанови № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, статтею 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК України та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК України), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК України).

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та закрив провадження у справі з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного і відповідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2013 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді