Справа № 11сс/775/841/13 Слідчий суддя: Кут’я С.Д.
Доповідач: Опря Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
29 серпня 2013 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого – Опря Л.О.
суддів – Гришина Г.А., Залізняк Р.М.
при секретарі – Кірнос Є.В.
за участю прокурора – Зейналова А.А.
за участю підозрюваного – ОСОБА_1
за участю захисника – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2013 року, якою у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-на України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який мешкає за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, 85/15, раніше не судимого; обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту,-
В с т а н о в и л а:
Слідчим Геращенко І.М. було повідомлено про підозру у тому, що він в період часу з 03.10.2011 року по 21.10.2011 року, будучи службовою особою – працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, з корисливих мотивів вчинив зловживання службовим становищем шляхом використання влади, всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і держави, у вигляді підриву престижу й авторитету органів внутрішніх справ, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, в особистих корисливих інтересах, незаконно заволодів чужим майном у сумі 5000 грн. шляхом обману.
В принесеному до суду 1-ої інстанції клопотанні слідчий ставив питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покласти на нього додаткові обов’язки, передбачені п.п.1-4 ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування клопотання в ньому вказано, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення як середньої тяжкості, так і тяжкого, передбаченого ст.ст. 190 ч.2, 364 ч.3 КК України, кримінальна відповідальність за скоєння яких становить від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, у зв’язку з чим він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ухвалою слідчого судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2013 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту на 2 місяці та покладено на нього обов’язки.
У обґрунтування прийнятого рішення в ухвалі зазначено, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; зможе перешкоджати встановленню істини у справі під час досудового слідства, зможе знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спробувати незаконно впливати на потерпілу і свідків, так як ОСОБА_1 працював разом із працівниками Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області, яких було допитано у якості свідків, а також може перешкоджати об’єктивному розслідуванню кримінального провадження.
У принесеній на ухвалу суду апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_2, посилаючись на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального, кримінального процесуального та конституційного права, оскільки судом не було враховано, що ОСОБА_1 протягом 1,5 років знаходився під вартою за незаконним обвинуваченням та звільнений з-під варти 26.03.2013 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.01.2013 року за недоведеністю, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.08.2013 року поновлений з 26.11.2011 року на роботі в Краматорському МВ ГУМВС України в Донецькій області на посаді оперуповноваженого СКР 2 МВМ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області, має двох неповнолітніх дітей, дружина перебуває на обліку в УПСЗН Краматорської міської ради і отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років та на даний час його сім’я матеріально не забезпечена, та він не має можливості використовувати своє право на працю, просить про скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.
Заслухавши доповідача, захисника підозрюваного ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора Зейналова А.А., який підтвердив наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України та заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного та просив про залишення ухвали суду без змін, перевіривши матеріали, колегія суддів знаходить аргументи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 не підлягаючими задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він в період часу з 03.10.2011 року по 21.10.2011 року, будучи службовою особою – працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, з корисливих мотивів вчинив зловживання службовим становищем шляхом використання влади, всупереч інтересам служби, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян і держави, у вигляді підриву престижу й авторитету органів внутрішніх справ, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, в особистих корисливих інтересах, незаконно заволодів чужим майном у сумі 5000 грн. шляхом обману.
Ці дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.ст. 190 ч.2, 364 ч.3 КК України.
Згідно ч.1 ст.184 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Відповідно ст. 181 ч.2 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, суд 1-ої інстанції, взявши до уваги наведене, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що прокурором доведена наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; зможе перешкоджати встановленню істини у справі під час досудового слідства, зможе знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, спробувати незаконно впливати на потерпілу і свідків, так як ОСОБА_1 працював разом із працівниками Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області, яких було допитано у якості свідків, а також може перешкоджати об’єктивному розслідуванню кримінального провадження.
На ОСОБА_1 судом 1-ої інстанції обґрунтовано покладені обов’язки відповідно п.п. 1-4 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- З’являтися на виклики слідчого в особливо важливих справах СВ прокуратури Донецької області, прокурора або суду;
- Не відлучатися за межі Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- Повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;
- Утримуватись від спілкування з працівниками Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області.
Таким чином матеріалами кримінального провадження встановлено, а прокурором доведено що ОСОБА_1 скоїв злочини, один з яких є тяжким, та по кримінальному провадженню є певні ризики невиконання вимог, передбачених ст. 177 КПК України, а тому посилання захисника підозрюваного ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що підставами для зміни йому запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов’язання є поновлення на посаді оперуповноваженого, наявність двох неповнолітніх дітей, дружини, яка отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років, та він не має можливості використовувати своє право на працю, не є підставами для зміни обраної у відношенні нього міри запобіжного заходу.
Таким чином доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного – ОСОБА_2 є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного – ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2013 року, якою у відношенні ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, залишити без змін.
Судді: