ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2006 Справа № А23/276
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І.А. (доповідача),
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Щербан В.А., протокол №4 від 08.07.05, голова правління;
Донець С.О., довіреність №02/01-2005 від 02.01.05, адвокат;
від відповідача: Осіння Т.А., довіреність №25897/10/10-0 від 30.12.05, головний державний податковий інспектор відділу правового забезпечення;
Кузнецов М.О., довіреність №4701/10/24-020 від 14.03.06р., головний державний податковий ревізор-інспектор;
розглянувши апеляційну скаргу Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Металургремонт-2", м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006р. у справі №А23/276
за позовом Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Металургремонт-2", м.Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська
про скасування податкової застави накладеної на активи позивача та внесення змін до державного реєстру обтяжень рухомого майна
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Дніпропетровське закрите акціонерне товариство "Металургремонт-2", звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області і просив зобов’язати ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська скасувати податкову заставу накладену на активи позивача та внести відповідні зміни до державного реєстру обтяжень рухомого майна.
В уточненні позовних вимог (т.1 а.с.80-81) позивач просив суд зобов’язати відповідача скасувати податкову заставу, накладену на всі активи позивача з 26.01.04 по 19.04.05 та внести відповідний запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна, зобов’язати відповідача взяти в податкову заставу, починаючи з 20.04.05 тільки ті активи позивача і на ту суму, що відповідають сумі податкового боргу - 40911,27грн. та описані податковим керуючим у акті опису від 27.04.05, загалом на суму 120279грн., про що внести відповідний запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006р. у справі № А23/276 (суддя Добродняк І.Ю.) в позові відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача скасувати податкову заставу та взяти певні активи позивача в податкову заставу за своїм змістом не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеного законом.
Не погодившись з постановою господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що станом по день винесення постанови суду по справі всі активи Позивача перебувають в податковій заставі, хоча податковий борг складає 40911,27грн.; судом не надана оцінка тій обставині, що 26.01.2004р. у справі №Б40/3-04 була винесена Ухвала, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і припинено заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
07.12.2006р. Позивачем заявлено письмове клопотання , де скаржник просить апеляційний суд вийти за межі доводів апеляційної скарги та прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, інтересів Дніпропетровського ЗАТ "Металургремонт-2" від порушень з боку ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, щодо перебування активів платника податків в податковій заставі.
В клопотанні зазначено, що Позивач просив суд зобов’язати Відповідача скасувати податкову заставу та внести відповідний запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна, а прохальна частина позовної заяви повинна була б виглядати так: Зобов'язати ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська надати в Державний реєстр обтяжень рухомого майна повідомлення, що на підставі пп. 8.7.1 п. 8.7 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" всі активи Дніпропетровського ЗАТ "Металургремонт-2" звільняються з податкової застави.
Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.3 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Відповідач у запереченні вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі безпідставними і необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №5243110, виданого 25.10.05р. Дніпропетровською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України все рухоме майно і майнові права позивача як платника податків, що має податковий борг, передані в податкову заставу, державна реєстрація якої здійснена в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно запису 3- 21.10.02 за №1083-513 реєстратором –ДП “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України. Дата виникнення податкової застави - 23.01.01. Обтяжувач - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
Відповідно до п.1.17 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону.
В п.8.1 ст.8 зазначеного Закону визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Право податкової застави виникає у випадках, передбачених п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з пунктом 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.03.05р. N2-рп/2005 положення абз.2 п.п. 8.2.1 та п.п. 8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.05р.
Ухвалою від 19.04.05 по справі №Б29/40/3/04 про банкрутство підприємства-позивача провадження у справі припинено у зв’язку з тим, що боржником погашена заборгованість перед всіма кредиторами боржника (позивача).
На момент винесення господарським судом ухвали про припинення провадження у вказаній справі в картках особового рахунку позивача обліковувався податковий борг в сумі 40911,27грн., що виник у період до порушення провадження у справі про банкрутство.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.06р. у справі №А36/271 між тими ж сторонами, що вступила в законну силу, встановлений факт облікування в особовому рахунку позивача пені в сумі 40911,27грн. станом на 19.04.2005р.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та виключення її з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а"-"ж" підпункту 8.7.1 п.8.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Перелік таких документів визначається за правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України. При цьому Законом не встановлено, що для звільнення активів підприємства з-під податкової застави податковий орган зобов’язаний прийняти відповідне рішення.
Закон пов'язує виникнення та припинення права податкової застави не з наявністю рішення податкового органу, а з об’єктивними обставинами наявності податкового боргу незалежно від волі податкового органу.
Згідно п.8.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3.1 “Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №338 від 28.08.01р., на органи державної податкової служби покладений обов'язок реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав.
Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна, ведення Державного реєстру визначений Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 №830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна".
З наведених правових актів вбачається, що держателем Державного реєстру є Міністерство юстиції України, яке забезпечує ведення реєстру.
Згідно п.5 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, реєстрація податкової застави проводиться виключно державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції та його філіями.
Відповідно до ст.44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна вносяться держателем або реєстратором.
За змістом зазначеної норми Закону, після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов’язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції зроблений цілком вірний висновок стосовно того, що чинним законодавством не передбачений обов’язок податкового органу знімати податкову заставу активів платника податків. Отже, позивачем заявлена вимога, яка за своїм змістом не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеного законом.
Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що:
по-перше, на протязі 2005-2006р.р. відбувалося часткове погашення податкового боргу Позивачем. Суми, перераховані підприємством в рахунок погашення свого податкового боргу обліковуються у картках особових рахунків підприємства. Посилання скаржника на повну сплату кредиторських вимог Відповідача не відповідає дійсності. Станом на 14.11.2006р. за Позивачем рахується заборгованість у розмірі 212,2 тис. грн.;
по-друге, Позивачем не були задоволені всі кредиторські вимоги Відповідача (тобто не було у повному обсязі сплачено податковий борг) станом на 19.04.05р., коли господарським судом було прийнято ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство Позивача. Таким чином, після припинення господарським судом провадження у справі про банкрутство Позивача, Відповідач не мав підстав для визнання залишку несплаченого податкового боргу Позивача безнадійним, та його списання. Після припинення провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з наявністю податкового боргу, до Позивача на загальних підставах розповсюджуються вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам”;
по-третє, нормами діючого законодавства не передбачено, що для звільнення активів з-під податкової застави податковий орган зобов’язаний прийняти відповідне рішення. Виникнення та припинення права податкової застави пов'язано не з наявністю рішення податкового органу, а з об’єктивними обставинами наявності податкового боргу незалежно від волі податкового органу. Скаржником не наведено норми матеріального права відповідно до яких податковий орган має право вносити відповідний запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна;
в четверте, на момент державної реєстрації податкової застави відповідні положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не були визнані неконституційними та діяли (втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24.03.05р.). Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, вимоги Рішення Конституційного Суду України від 24.03.05р. N2-рп/2005 стосуються тих платників податків, активи яких передаються у податкову заставу починаючи з 24.03.2005р. У тому випадку, якщо активи платника податків потрапили в податкову заставу до 24.03.2005р., то право податкової застави на такі активи продовжує існувати в тому обсязі, який був до 24.03.2005р.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вимогам діючого законодавства, в зв'язку з чим підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Металургремонт-2", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області 22.06.2006р. у справі №А23/276 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець