ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
справа № 20-2/268 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"07" грудня 2006 р. 14:25 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Шевчук Н.Г.,
при секретарі: Соколові Д.В.,
за участю представників
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя -Стецькова Т.М.
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 320,53 грн.,
в с т а н о в и в:
Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя звернулось в суд з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 320,53 грн. Позов мотивовано тим, що відповідачем порушуються строки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в пенсійний фонд.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити.
Відповідач явку повноважних представників у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, про час та місце попереднього та судового засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 40).
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців -підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Згідно з п. 4.1 ч. 4 Інструкції вказано розмір страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, складає до 31.03.2005 -32% з 31.03.2005 -32,3% від об'єкта оподаткування -суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 1-5% суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно з умовами трудового або цивільно-правового договору.
Відповідно до п.1 п. 4 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 (Із змінами і доповненнями, внесеними) на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників - 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування.
Пунктом 11.11 ч. 11 Інструкції передбачений порядок, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності -фізичні особи, які використовують працю найманих працівників (фізичних осіб) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Пункт 5.1.4 Інструкції встановлює, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований в якості платника страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя.
Розмір суми страхових внесків, що підлягають оплаті за 2005 рік, визначений відповідачем у відповідних розрахунках страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування, на загальну суму 480,53 грн.
Відповідно до статті 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з п. 8.1 ч. 8 Інструкції своєчасно несплачені страхові внески визнані недоїмкою.
Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2005 рік у розмірі 480,53грн.
Відповідачем станом на 17.02.2006 частково погашена заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування, на загальну суму 160,00 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, була виписана вимога про сплату недоїмки на суму 320,53 грн. НОМЕР_1.
Вказана вимога була направлена на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, що підтверджується наданими позивачем копіями поштового конверта та повідомлення, але були повернути поштовим відділенням зв'язку з відміткою “не востребована” і є не узгодженими, у встановленому порядку не оскаржувались.
В порушення зобов`язань по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач сплату внесків не здійснив.
Відповідач не надав доказів погашення визнаної заборгованості.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед Управлянням Пенсійного фонду України у Ленінському району міста Севастополя складає 320,53 грн.
Суд, перевіривши розрахунок суми позовних вимог, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті сум страхових внесків перед Управлянням Пенсійного фонду Ленінському району міста Севастополя складає 320,53 грн.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заборгованість по відшкодуванню фінансових санкцій за несвоєчасну сплату сум страхових внесків у сумі 320,52 грн. підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку, позовні вимоги - задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банку немає) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя (99008 м. Севастополь, вул. Карантінна, б. 16 кв. 56-58, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 25604705100012, р/р 25600705100113 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість в розмірі 320 грн. 53 коп. (триста двадцять грн. 53 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г.Шевчук
12.12.2006