У  Х  В  А  Л  А

               про залишення заяви про перегляд заочного рішення без

                                            задоволення

  22 жовтня  2008 року                        селище Верховина           справа  № 2 - 119

         Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого-судді              Токарука В.І.

з участю  секретаря                          Пікула М.Й.

   розглянувши у  судовому засіданні  в залі суду в селищі Верховина справу за позовом прокурора Верховинського району в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Верховинського районного суду від 16 травня 2008 року ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 Звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення із тих підстав, що він знаходився на стаціонарному лікуванні у Заболотівській дільничній лікарні. Рішення суду отримав випадково, коли перебував у магазині.

Просить скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача заперечує проти задоволення заяви, посилаючись на те, що відповідач не лікувався стаціонарно, пропустив без поважних причин строк звернення із заявою про перегляд заочного рішення, а тому просить в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення із наступних підстав.

У відповідності до  п.1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи повістку в судове засідання на 16 травня відповідач одержав 13 травня, про що свідчить розписка.  В цей час він не лікувався стаціонарно і мав змогу повідомити суд про причину неявки. При таких обставинах суд діяв згідно вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України про заочний розгляд справи.

-2-

 Із матеріалів справи ( а. с. 36) видно, що копію заочного рішення ОСОБА_1 одержав 06 червня 2008 року, а із заявою про перегляд рішення звернувся 18 червня, тобто із пропуском передбаченого ч. 2 ст. 228 ЦПК України.

  Суд вважає , що перебування відповідача на амбулаторному лікуванні не є поважною причиною неявки в судове засідання чи пропуску строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, тобто реалізації своїх прав як безпосередньо, так і через представника. Із амбулаторної картки видно, що на час розгляду справи і в подальшому він міг ходити, що видно із амбулаторної карточки про відвідування лікарні, цього факту не заперечує і він сам, оскільки в заяві про перегляд рішення зазначив, що копію рішення одержав в магазині.

Суд не може взяти до уваги твердження відповідача, що він не успадкував після сина нічого, оскільки він сам в судовому засіданні заявив, що протеси від самовільної рубки, які були на зберіганні в сина він взяв собі. Він проживав разом з сином, спільно вели господарство.

За таких обставин в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 228, 231 ЦПК України, суд

                                            У Х В А Л И В : 

Заяву  ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції  шляхом подачі в 5 -денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Верховинського районного суду                                       В.І.Токарук