ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"06" грудня 2006 р. | справа № 20-7/256 |
За позовом: Закритого акціонерного товариства комерційного банку
„ПриватБанк” в особі Севастопольської філії
(99029, м. Севастополь, пр. Гер. Острякова, 15)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транскурортсервіс”
(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 44-4)
про стягнення заборгованості в розмірі 6943,43грн., з яких: 6799,90грн. –непогашений кредит, 101,71грн. –відсотки за кредитом, 41,82грн. –пеня за прострочення платежу,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - Кінаш І.П., старший юрисконсульт, довіреність № 3838-П_О від
01.08.2005;
від відповідача: - не з'явився.
Суть спору:
26.10.2006 Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” в особі Севастопольської філії звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Транскурортсервіс” про стягнення заборгованості в розмірі 6943,43грн., з яких: 6799,90грн. –непогашений кредит, 101,71грн. –відсотки за кредитом, 41,82грн. –пеня за прострочення платежу, з посиланням на договір № 428587 від 09.09.2002 на здійснення розрахунково-касового обслуговування та Додаток № 7 до нього від 14.04.2002 про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок з лімітом 10000,00грн., статтю 526 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 27.10.2006 порушено провадження у справі (а.с.1-2).
Відповідач явку уповноважених представників в попереднє та судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 27.10.2006 та 21.11.2006 не виконав, витребуваних судом документів, письмового відзиву та заперечень на позовну заяву, доказів поважності причин неявки та невиконання ухвал суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією (а.с.26).
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, так як позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
09.09.2002 між закритим акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк” в особі Севастопольської філії (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю „Транскурортсервис” (Клієнт) укладено договір № 428587 на здійснення розрахунково-касового обслуговування (далі –Договір № 428587), згідно з яким Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті (в тому числі картковий) та/або здійснює його розрахункове-касове обслуговування відповідно до діючих нормативний актів Національного Банку України; нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку Клієнта, оплата (розміри, порядок оплати та строки) за розрахунково-касове обслуговування здійснюються згідно з тарифами Банку, зазначеними у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.8-14).
14.04.2002 між сторонами укладено договір про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, який є Додатком № 7 до Договору № 428587 (далі –Кредитний договір) (а.с.15-17).
Відповідно до вимог Кредитного договору банк зобов’язався здійснювати овердрафтове обслуговування відповідача, яке полягало в проведенні платежів, здійснюваних з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишку коштів на картковому рахунку клієнту
Пунктом 1.3 Кредитного договору встановлено ліміт в сумі 10000,00грн., проведення платежів Клієнта здійснюється Банком у термін до 13.04.2007.
Згідно пункту 4.1.1. Кредитного договору процента ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту від 14 до 21 %.
Кредитним договором встановлено, що овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах Ліміту і терміну, установлених згідно п.п.1.3 цього Додатка до чинного Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів.
Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку.
Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку Клієнта при закритті Банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості по кредиту в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо (пункт 1.4.).
Клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. цього Додатка до чинного Договору (пункт 1.5.).
Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.п.1.4. цього Додатка до чинного Договору (пункт 1.6.).
За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта при закритті Банківського дня Клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього Додатка до чинного Договору (пункт 3.1.).
У відповідності зі ст. 212 Цивільного кодексу України, при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених цім Додатком до чинного Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу „16-30 днів” від суми залишку непогашеної заборгованості (пункт 3.2.).
Від проведення звірки взаєморозрахунків відповідач ухилився (а.с.29-30).
Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п.3.1, 3.2 цього Додатка до чинного Договору здійснюється в порядку, визначеному в п. п. 1.11, 2.3 цього Додатка до чинного Договору. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (пункт 3.3.).
При непогашенні кредиту в який-небудь з термінів, установлених п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8,1.9, 1.12.1, 1.12.2, 1.12.4 цього Додатка до чинного Договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п.п. 3.2 цього Додатка до чинного Договору з дня виникнення простроченої заборгованості (пункт 3.9.).
Пунктом 5 встановлена відповідальність сторін, зокрема, згідно пункту 5.1., при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього Додатка до чинного Договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього Додатка до чинного Договору; винагороди, передбаченої п.п. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6. цього Додатка до чинного Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.
Спір виник в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 428587 на здійснення розрахунково-касового обслуговування та договором про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, який є Додатком № 7 до Договору № 428587, щодо своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом.
Правовідносини сторін регулюються статтями 161, 162, 178, 179 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) і статтями 525, 527, 549-551 Цивільного кодексу України.(2003 року).
Відповідно до статей 161, 162, 178-179 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійсна вимога.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (2003 року), цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини сторін виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України і продовжують існувати, тому підлягають застосуванню обидва кодекси.
Аналогічні положення містяться в статтях 525, 527, 549-551 Цивільного кодексу України.(2003 року).
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами і іншими учасниками господарського процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Все вищевикладене дає суду право для висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача.
Відповідач не надав суду доказів погашення кредитної заборгованості.
При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 162, 178, 179 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), статтями 525, 527, 549-551 Цивільного кодексу України (2003 року) та статтями 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Транскурортсервіс” (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 44-4, ідентифікаційний код 32117499, п/р № 26006428587001 в СФ ПриватБанку, МФО 324935) на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в особі Севастопольської філії (99029, місто Севастополь, вул. Генерала Острякова, 15, ідентифікаційний код 22260486, к/р 39001014701001 в Закритого акціонерного товариства КБ „ПриватБанк”, МФО 305229) 6799,90грн. суми заборгованості по кредиту, 101,71грн. –суми заборгованості по простроченим відсоткам, 41,82грн. –пені, 102,00грн. –державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено та підписано згідно з вимогами
ст. 84 Господарського процесуального кодексу України
11.12.2006