Категория: ч. 1 ст. 125 КК України Головуючий у 1-інс.: Кошева О.А.

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

01 квітня 2013 року суддя Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області Залізняк Р.М., розглянувши апеляційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_2 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21.02.2013р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21.02.2013р. ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. на користь держави; на підставі ст.ст. 71, 72 КК України вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18.09.2012р., яким ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки визначено виконувати самостійно.

На зазначений вирок суду учасниками кримінального провадження подані апеляційні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, якщо вона не відповідає вимогам, встановленим у ст. 396 КПК України.

Вказані вимоги ст. 396 КПК України включають вичерпний перелік відомостей, які повинні міститься у апеляційній скарзі.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_2 при складанні апеляційної скарги цих вимог закону не додержався.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначається: вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Тобто, у відповідності до вимог ст. 396 КПК України апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду (ст. 407 КПК), вказівку на те, в чом полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції.

Як вбачається з апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2, в її резолютивній частині сформульоване прохання, а саме „"скасувати вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21.02.2013р., у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості; призначити новий розгляд вказаної кримінальної справи в суді першої інстанції", яке апеляційний суд не вправі ухвалити у відповідності із вимогами ст. 407 КПК України.

Так, ст. 415 КПК України встановлює вичерпний перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, на які не посилається в апеляційній скарзі потерпілий.

Суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо: 1) встановлено порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК; а саме за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито; судове рішення ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ст. 381 КПК України, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; порушено правила підсудності; у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що при вказаних недоліках апеляційне провадження, відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України, не може бути відкрито, оскільки не відповідає вимогам ст. 396 УПК України.

За таких обставин, вважаю доцільним залишити апеляційну скаргу без руху для усунення вказаних вище недоліків.

В апеляційній скарзі потерпілому ОСОБА_2. необхідно вказати обставини, що можуть бути визнані обставинами для призначення нового розгляду у суді першої інстанції, або привести резолютивну частину апеляційної скарги у відповідність із нормами діючого кримінального процесуального законодавства, з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду (ст. 407 КПК)

У разі неусунення недоліків, відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга буде повернена апелянту.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21.02.2013р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, залишити без руху.

Надати потерпілому ОСОБА_2 строк до 20 квітня 2013 року, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а апеляційна скарга - повернута.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Суддя Судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Донецької області Р.М. Залізняк