У Х В А Л А

Іменем України

30 серпня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ГОТРИ Т.Ю., КУШТАНА Б.П.

при секретарі ПУДАК О.П.

за участю представника ПАТ «Закарпатгаз» Лемака Е.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» на ухвалу судді Берегівського районного суду від 13 червня 2013 р. про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки у виконавчому документі, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Закарпатгаз» 11.06.2013 р. звернулося до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі і мотивувало наступним. Суддя Берегівського районного суду видав 18.02.2013 р. судовий наказ про стягнення на користь газопостачальника з ОСОБА_2 заборгованості за природний газ у розмірі 1964,32 грн., а також 114,70 грн. у відшкодування сплаченого судового збору. Видаючи наказ, який є виконавчим документом, суддя припустився помилки, оскільки не зазначив у ньому індивідуального ідентифікаційного номера стягувача та боржника, внаслідок чого виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою державного виконавця від 06.06.2013 р. із цієї підстави було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. На думку заявника, відсутність на час видачі судового наказу механізму отримання судом даних про такі ідентифікаційні номери не є перешкодою на даний час для виправлення за правилами ст. 369 ЦПК України в судовому засіданні помилки у виконавчому документі. Посилаючись на ці обставини, заявник просив привести судовий наказ у відповідність до Закону України «Про виконавче провадження», а саме, внести до нього ідентифікаційний номер боржника.

Ухвалою судді Берегівського районного суду від 13.06.2013 р. у задоволенні заяви відмовлено.

Стягувач, посилаючись в апеляції на ті ж обставини, якими обґрунтовувалася заява, ухвалу судді оскаржив, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про виправлення помилки у виконавчому документі - задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника газопостачальника Лемака Е.М., який апеляцію підтримав та водночас пояснив, що на час видачі суддею судового наказу фактично помилки в ньому не було допущено, оскільки в дійсності на той момент не існувало механізму отримання судом даних про ідентифікаційні номери юридичних і фізичних осіб, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України у відсутність боржника, обговоривши доводи сторони, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Як убачається з матеріалів справи, 11.06.2013 р. до Берегівського районного суду надійшла заява ПАТ «Закарпатгаз» про виправлення помилки у виконавчому документі, а саме - у судовому наказі, виданому суддею цього суду 18.02.2013 р. про стягнення на користь газопостачальника з ОСОБА_2 заборгованості за природний газ у розмірі 1964,32 грн., а також 114,70 грн. у відшкодування сплаченого судового збору (а.с. 17-19).

На судові накази поширюються положення статей 369 - 373, 377, 378, 379, 380 ЦПК України щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового наказу, зазначені процесуальні питання вирішуються в порядку, визначеному цими статтями.

Відповідно до ст. 369 ч.ч. 2, 3 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу; неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Отже, заяву, яку подав стягувач, належало розглядати в судовому засіданні з повідомленням про таке стягувача і боржника. Між тим, 13.06.2013 р. суддя Берегівського районного суду розглянув заяву одноособово, без проведення судового засідання та без повідомлення про нього стягувача і боржника (а.с. 23-24), чим порушив установлений цивільним процесуальним законом порядок вирішення питання.

Порушення порядку вирішення питання є одним з доводів апеляції, який, безвідносно до інших доводів скарги, заслуговує на увагу. Порушення судом першої інстанції відповідного порядку перешкоджає апеляційному суду у вирішенні питання по суті.

Відтак, на підставі ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України апеляцію слід задовольнити частково, ухвалу судді суду першої інстанції скасувати, питання передати на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст. 312 ч. 1 п. 3, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» задовольнити частково, ухвалу судді Берегівського районного суду від 13 червня 2013 р. про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки у виконавчому документі скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді