Справа № 741/912/13-п Головуючий у 1 інстанції Дикий В.М.

Провадження № 33/795/221/2013

Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 року місто Чернігів

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області ТРЕЙТЯК О.П.,

за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 25 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер, працює робітником по ремонту приміщень ДНЗ № 290 управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Як встановив суд, 15 червня 2013 року близько 20 год.30 хв. ОСОБА_1 у с. Держанівка Носівського району, керував мопедом «Діо» та відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині накладення адміністративного стягнення, прийняти нову постанову, якою накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді громадських робіт або штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вважає, що під час розгляду справи судом не враховані вимоги ст. 245 КУпАП щодо всебічного повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності з Законом та не прийнято до уваги роз'яснення постанови пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року, що вказує на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не встановлено місце його реєстрації та фактичного проживання, його зайнятість, чи притягувався він раніше до адміністративної відповідальності, чи отримував посвідчення водія і чи не позбавлений він права керувати транспортними засобами на момент прийняття рішення у даній справі. Звертає увагу на те, що незважаючи на численні недоліки, які маються в протоколі про адміністративне правопорушення, справа була розглянута. Зазначив, що суд, не врахувавши ряд обставин, призначив ОСОБА_1 максимальний строк позбавлення права керування транспортними засобами, не вмотивувавши причину не застосування іншого більш м'якого виду адміністративного стягнення. Просить суд врахувати характеристику-клопотання з місця роботи, що за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, свій власний автомобіль використовує для потреб дитячого садочка.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу і просив змінити вид адміністративного стягнення з позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік на штраф, захисника ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Як вбачається із матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи та не заперечується самим правопорушником, а отже, висновок суду про його винність у відмові від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, є обґрунтованим.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив призначити йому стягнення у виді штрафу.

Метою адміністративного стягнення відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення, згідно з вимогами, передбаченими ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Проте, обираючи ОСОБА_1 стягнення, суд не переконався в тому, що призначене стягнення дійсно буде відповідати усім завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП), буде сприяти його вихованню в дусі дотримання закону.

Призначаючи стягнення ОСОБА_1, місцевий суд відповідно з вимогами ст. 33 КпАП України не в повній мірі врахував конкретні обставини справи, дані про особу, що визнав свою вину, щиро розкаявся, відсутність в матеріалах справи даних, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності. Мотивів накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення - саме позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інтонації в своїй постанові не навів.

Враховуючи, вищевикладене, апеляційний суд вважає, що застосоване ОСОБА_1 судом першої інстанції стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суперечить вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, санкція ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення альтернативна, передбачає, крім позбавлення права керування транспортними засобами, штраф, громадські роботи та адміністративний арешт, але суд у своїй постанові не навів мотивів обрання більш суворого стягнення з передбачених санкцією ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пом'якшуючими відповідальність ОСОБА_1 обставинами суд визнає щире каяття та визнання своєї провини у скоєному.

При призначенні ОСОБА_1 виду і міри адміністративного стягнення необхідно врахувати відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, пом'якшуючі відповідальність обставини, дані про його особу, який позитивно характеризується та вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, враховуючи тяжкість, суспільну небезпечність та обставини вчиненння адміністративного правопорушення, пом'якшуючі відповідальність обставини, дані про особу ОСОБА_1, суд вважає за можливе змінити йому ОСОБА_1 адміністративне стягнення з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком 1 рік на штраф.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 25 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення - штраф в сумі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.

В решті постанову Носівського районного суду Чернігівської області щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Трейтяк