Судове рішення #31782666

Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України Головуючий в 1 інстанції: Грачов Р.Р.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Залізняк Р.М.,

суддів Гришина Г.А., Акуленка В.В.

за участю прокурора Мінькова А.Ю.

засудженого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляції державного обвинувача - прокурора прокуратури Будьоннівського району м. Донецька Хоменка А.І., що приймав участь при вирішенні справи у суді першої інстанції, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Будьоннівського районного суду м. Донецька від 01.03.2013р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Будьоннівського районного суду м. Донецька від 01.03.2013р.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Пузачи, Тимського району Курської області РФ, росіянин, громадянин України, з вищою освітою, що працює комерційним директором Северодонецького заводу теплоізоляційних виробів, раніше не судимий, проживає в АДРЕСА_1,

засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до одного року випраних робіт з утриманням 10% (десяти відсотків) із заробітної плати у дохід держави без позбавлення права керування транспортними засобами; на підставі ст. 49 КК України, 11-1 КПК України у зв'язку із строком давності притягання до кримінальної відповідальності звільнено від кримінального покарання.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 12.09.2008р. о 08 год. 55 хв., керуючи технічно справним автомобілем «TOYOTA AVALON» державний номер НОМЕР_2, що належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, здійснював на ньому рух по проїзній частині вул. Світлого Путі з боку вул. Будьонного в напрямку вул. Майської в м. Донецьку. Проїжджаючи ділянку дороги в районі перехрестя із проїзною частиною вул. Баумана, ОСОБА_1 діючи в порушення вимог п.п. 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які передбачають:

- п. 10.1 перед початком руху, перебудуванням і будь-якою зміною напряму руху водій повинен переконатися у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 16.13 перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний звільнити дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо та праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою й водії трамваїв.

Не переконавшись у безпеці своїх дій, і що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, діючи необережно, приступив до зміни напрямку руху керованого транспортного засобу, виконуючи поворот ліворуч на вул. Баумана, не поступивши при цьому дорогу мопеду «Grand Prix Navigator» під керуванням потерпілого ОСОБА_5, що рухався по рівнозначній дорозі по вул.Світлого Шляху в зустрічному йому напрямку. У результаті чого відбулось зіткнення з вищевказаним мопедом.

В результаті даної дорожньо-транспортної події, потерпілому ОСОБА_5, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №785 від 15.10.2008 року, були заподіяні садна в області чола, лівого передпліччя, пальцях лівої кисті, в області лівого колінного суглоба, обох стегон, забиття 1 пальця правої стопи, закритий перелам правого надколінка із зсувом, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що потребують для свого лікування понад 21 день.

Порушення підсудним ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 16.13 ПДР України перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням події даної дорожньо-транспортної події й суспільно небезпечними наслідками, що наступили.

В апеляціях:

- державний обвинувач - прокурор прокуратури Будьоннівського району м. Донецька Хоменко А.І., не оспорюючи вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння, прохає вирок суду скасувати, у зв'язку із порушенням судом вимог ст. 334 КПК України, а саме - необґрунтованим виключенням з обвинувачення вказівки про порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 9.2, 9.4 ПДР України, що було підтверджено в ході досудового слідства показаннями потерпілого, висновком комплексної транспортно-трасологічної експертизи та недостатньою мотивацією причин цих обставин;

- захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1, прохають вирок суду скасувати у зв'язку із однобічністю, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосуванням норм кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, справу провадженням закрити на підставі п. 6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину. Посилаються на те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції сплинули строки давності притягнення засудженого до кримінальної відповідальності, що є підставою для закриття справи, проте суд першої інстанції звільнив ОСОБА_1 від кримінального покарання;

- зазначають, що суд не прийняв докази , які мали суттєво вплинути на його висновки;

- вказують на те, що у мотивувальній та резолютивній частині вироку суд першої інстанції неправильно застосував ст.49 КК України та ст.11-1 КПК України.

- зазначають, що суд порушив ч.1 ст.282 КПК України, не з'ясувавши думку учасників судового розгляду справи про закриття справи;

- вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.286 КК України;

- зазначають, що при проведенні досудового слідства були порушені норми КПК України, що потягли порушення права на захист ОСОБА_1, а саме був порушений порядок огляду гаража та транспортного засобу. Також висновки суду у вироку про те, що ОСОБА_1 дав усну згоду на огляд не відповідають поясненням ОСОБА_1;

- підкреслюють, що при проведенні комплексної транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи, експертом використовувались дані, що були здобуті незаконним шляхом, а саме, без огляду та дослідження транспортних засобів ДТП, про що свідчить відсутність в матеріалах справи протоколів їх огляду та дослідження;

- вказують, що висновок суду про те, що огляд транспортних засобів в гаражі, експерт проводив в рамках експертного дослідження та транспортні засоби були йому надані з матеріалами кримінальної справи не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються актом виконаних робіт СТО „Реал авто" від 11.11.2008 року, поясненнями ОСОБА_1 з цього приводу, поясненнями експерта ОСОБА_7 з цього приводу;

- вказують , що є недопустимим доказом по справі й протокол відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5, оскільки, при його проведенні використовувався інший транспорт, ніж автомобіль «TOYOTA AVALON» та експерту були надані недостовірні дані;

- зазначають, що на досудовому слідстві не проводились такі слідчі дії, як відтворення обстановки та обставин події з участю водія ОСОБА_1, що свідчить про однобічність висновків експерта;

- вказують, що у вироку суд частково навів пояснення слідчого ОСОБА_10, не навів його пояснення в частині огляду гаража та технічного засобу та використання при відтворенні обставин та обстановки події з участю ОСОБА_5 іншого автомобіля, що на думку апелянта суттєво вплинуло на його висновки;

- вказує, що не встановлені очевидці ДТП, пояснення підсудного та потерпілого протирічать один - другому та єдиним доказом по справі є комплексна транспортно-трасологічна експертиза №746, яка виходячи з вимог ст.75 КК України, не має заздалегідь встановленої сили доказу та повинна оцінюватись у сукупності із добутими доказами;

- вказує, що висновок суду, щодо пояснень засудженого про те, що він не виїжджав на зустрічну смугу не відповідає матеріалам справи, оскільки ОСОБА_1 зазначав, що на проїзній частині розмітка була відсутня, та зіткнення відбулось в той момент, коли його автомобіль стояв у нерухомому стані;

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вирок вважав незаконним та необґрунтованим та прохав його скасувати, засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які прохали вирок суду скасувати, справу провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину у діях ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в межах поданої апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції задоволенню не підлягають, за таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину. Також суд правильно дійшов висновку, що в діях засудженого є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

Як видно з рапорту ст. слідчого СВ ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_10 (далі - слідчий) 12.09.2008 року на території Будьоннівського району м.Донецька мало місце ДТП з участю водіїв ОСОБА_1, який керував транспортним засобом «TOYOTA AVALON» державний номер НОМЕР_2, (далі ТЗ №1) та ОСОБА_5, який керував мопедом «Grand Prix Navigator» (далі ТЗ №2) внаслідок якої був травмований водій ОСОБА_5 Зазначений рапорт був зафіксований у журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочин, що вчинені або готуються за №5053 12.09.2008 року (а.с.3 т.1).

Як вбачається з огляду місця зазначеного ДТП, він був проведений 12.09.2008 року о 12 год. 00 хв. слідчим ОСОБА_10 з участю інспектора по оформленню ДТП ОСОБА_9, водія ОСОБА_1 з участю двох понятих, складена схема ДТП, оглянутий та перевірений технічний стан обох транспортних засобів, зроблена фото таблиця ДТП з 10 фотографій. Водій ОСОБА_5 не був присутній при проведенні цієї слідчої дії (а.с. 4-16 т.1).

Як видно з рапорту слідчого від 16.09.2008 року, тобто на 4-й день після події ДТП, ним було повідомлено, що по даному ДТП призначене автотехнічне дослідження,без висновків якого неможливе прийняти законне рішення в порядку ст.97 КПК України, що підтверджується відповідним документом (а.с. 22-23 т.1).

01.10.2008 року на адресу слідчого спеціалістом-автотехніком було надане повідомлення про неможливість дачі висновку без додаткового огляду місця ДТП з участю водія ОСОБА_5 (а.с. 24 т.1).

02.10.2008 року (а.с.1 т.1) було порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди та спричинили потерпілому середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження за ознаками ч.1 ст.286 КК України.

Як видно з висновку СМЕ відносно ОСОБА_5 від 15.10.2008 року, останньому були заподіяні садна в області чола, лівого передпліччя, пальцях лівої кисті, в області лівого колінного суглоба, обох стегон, забиття 1 пальця правої стопи, закритий перелам правого надколінка із зсувом, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що потребують для свого лікування понад 21 день.

Потерпілий ОСОБА_5 10.10.2008 року пояснив на досудовому слідстві, що 12.09.2008 року о 8 год. 55 хв. він, керуючи мопедом «Grand Prix Navigator», рухався по проїзній частині вул.Світлого Шляху з боку вул. Майська у напрямку вул. Буденного у Будьоннівському районі м.Донецька. Коли він під'їжджав до перехрестя з проїзною частиною вул.Баумана, мопед «Grand Prix Navigator» рухався прямолінійно, на відстані 2 метрів від правої межі проїзної частини вул.Світлого Шляху за рухом із швидкістю не більш 60 км/год. Коли він виїхав на перехрестя, то побачив, як із зустрічної смуги вул.Світлого Шляху на смугу його руху у напрямку до проїзної частини вул. Баумана, виїхав «TOYOTA AVALON», при цьому виконуючи маневр повороту ліворуч та змінюючи напрямок руху ліворуч, перетинаючи траєкторію руху його мопеду зліва направо, внаслідок чого на смузі руху його мопеду виникло зіткнення передньою частиною мопеда з лівою частиною автомобіля «TOYOTA AVALON».

Зазначені пояснення він підтвердив і у судовому засіданні (а.с. 334, 409-410 т.1).

Як видно з протоколу ВООП від 08.08.2011 р. з участю потерпілого ОСОБА_5, він розповів та показав, що на момент розвитку механізму події його мопед рухався по проїзній частини вул.Світлого Шляху з боку вул. Майської у напрямку вул. Баумана із швидкістю 60 кмгод, та проїзжаючи дільницю дороги в районі перехрестя з вул.Баумана автомобіль Тойота, що рухався у зустрічному напрямку, почав виконувати лівий поворот у напрямку вул.Баумана, та виїхав на смугу його руху в наслідок чого відбулось зіткнення. Автомобіль Тойота в момент зміни напрямку руху рухався та в момент зіткнення продовжував рухатись, тобто зіткнення відбулось під час руху обох транспортних засобів. Була зроблена схема протоколу з участю протоколу При проведенні зазначеної слідчої дії були виконані заміри та провадилась фотозйомка

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 18.10.2008 року пояснив, що 12.09.2008 року приблизно о 8 год. 55 хв. він керував автомобілем «TOYOTA AVALON» та рухався по проїзній частині вул.Світлого Шляху з боку вул. Буденного у напрямку вул Майської в Будьоннівському районі м.Донецька. Коли він під'їжджав до перехрестя з проїзною частиною вул.Баумана, то його автомобіль рухався прямо по смузі, на відстані 1-1,5 м. від правого бордюру дороги по ходу руху. Під'їхавши безпосередньо до даного перехрестя, він виконав маневр лівого повороту та зупинив автомобіль, увімкнув покажчик лівого повороту, та вже на зустрічній смузі, пропускаючи транспортні засоби , які рухались по проїзній частині вул. Світлого Шляху у зустрічному напрямку, для того щоб поновити рух та виконати маневр лівого повороту на вул.Баумана в бік УГМК. В цей час по проїзній частині вул. Баумана з боку УГМК перед перехрестям стояли транспортні засоби із включеними покажчиками лівого повороту на проїзну частину вул.Світлого Шляху по напрямку до вул. Майська, при цьому перший автомобіль марки ГАЗ - 32 білого кольору, державного номера він пам'ятає. Простоявши 20-30 сек. в том же положенні, безпосередньо перед своїм автомобілем в 1,5 м. від його передньої частини він побачив, що у зустрічному йому напрямку по проїзній частині вул.Світлого Шляху з боку вул.Майської рухається мопед, який вчинив наїзд своєю передньою частиною у ліву передню частину його автівки. Мопед до події не гальмував, рухався із швидкістю 70-80 км/год. Водій мопеда був травмований, він особисто викликав швидку та міліцію. До приїзду міліції, транспортні засоби не переміщалися.

В момент його виявлення, безпосередньо перед наїздом, мопед рухався прямолінійно, у напрямку лівої передньої частини його автомобіля. На момент ДТП, його автомобіль знаходився без руху на протязі 20-30 сек.

Коли він писав пояснення на місці ДТП, то вказав що його автомобіль в момент зіткнення був у стані руху у процесі виконання маневру лівого повороту, оскільки на місці ДТП знаходився у шоковому стані та неправильно сприймав все. До огляду його автівки та мопеда експертизою сектора авто-технічних експертиз НІЕКЦ ремонтно-поновлювані роботи автомобіля «TOYOTA AVALON» не проводились (а.с. 85-87 т.1).

Допитаний в якості підозрюваного 13.11.2008 року ОСОБА_1 підтвердив вказані вище показання та додав, що він не є винним у ДТП. Але, враховуючи громадянське почуття обов'язку, запропонував ОСОБА_5 матеріальну допомогу у розмірі 12 000 грн. для лікування (а.с.98-100 т.1).

Свої пояснення ОСОБА_1 підтвердив і у судовому засіданні (а.с. 352 т.1).

Як видно з висновку комплексної авто-технічної експертизи №746 від 08.01.2008 року, вона була проведена судовим експертом ОСОБА_7, який був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку.

Огляд та дослідження обох транспортних засобів проводились 18.09.2008 року в гаражі, що розташований по АДРЕСА_2 у присутності слідчого та інших осіб. При цьому проводилась фотозйомка цифровим фотоапаратом Canon (до висновку експертизи додана фото таблиця з 17 фотознімків обох транспортних засобів в тексті висновку експерти зазначено, що вони виготовлені за допомогою фотоапарату „КЄНОН", оброблені з використанням спеціальної програми на спеціальному лазерному принтері (а.с.117-135 т.1).

Відповідно до вказаного вище висновку, в момент зіткнення транспортні засоби знаходились у русі.

Пояснення водія автомобіля «TOYOTA AVALON» ОСОБА_1 про механізм ДТП у тій частині, що транспортний засіб під його керуванням до моменту зіткнення знаходився в статичному стані на протязі 20-30 хв. технічної точки зору не спроможні.

Пояснення водія мопеду ОСОБА_5 по обставинах ДТП не протирічні, послідовні, в них не вбачається неспроможності, та вони сприйняті експертом, як спроможні.

У зазначеній дорожній ситуації водій ОСОБА_1, приступивши до виконання лівого повороту, не переконавшись у безпеці цього маневру, своїми діями створив небезпеку для руху водію мопеду.

Виконуючи поворот, водій ОСОБА_1 на відміну від водіїв інших транспортних засобів, які знаходились у стаціонарному режимі руху, вносить певні зміни в устояний транспортний потік. Тому, його діям повинні передувати необхідне попереднє інформування інших учасників руху та оцінка дорожньо-транспортної ситуації. Саме маневрування повинне виконуватись з урахуванням того, що водій ОСОБА_1 не має пріоритету перед іншими учасниками руху, тобто не повинен становити перешкоду для їх руху. На водії, який змінює напрямок руху, лежить відповідальність за забезпечення руху в процесі всього перестроєння та будь-якої зміни напрямку руху. Він не повинен розраховувати на дії інших учасників руху по запобіганню можливих наслідків в результаті ситуації, що виникає.

Тому технічна можливість запобігання пригоди у водія «TOYOTA AVALON», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 в ситуації, яка розглядається, залежала від виконання їм вимог п.п. 10.1, 16.13 ПДР України, виконуючи які, він мав технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду, яка розглядається. (а.с. 122-123 т.1).

Піддаючи технічному аналізу дії водія автомобіля «TOYOTA AVALON» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1, в дорожній ситуації, яка розглядається, коли він виїхав на смугу зустрічного руху, не надавши перевагу транспортному засобу, який рухався у попутному напрямку, треба заключити, що його дії не відповідають вимогам п.п. 10.1, 16.13 ПДР України.

Невиконання водієм автомобіля «TOYOTA AVALON» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 16.13 ПДР України, в дорожній ситуації, яка розглядається знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, яка розглядається.

Піддаючи технічному аналізу дії водія мопеду «Grand Prix Navigator» ОСОБА_5, в ситуації, яка розглядається, з урахуванням вихідних даних, які задані слідством, та рішення питання технічної можливості попередити зіткнення транспортних засобів, треба заключити, що в його діях невідповідність вимогам Правил дорожнього руху, які знаходились у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, яка розглядається, - не вбачається. (а.с.125 т.1)

Допитаний 24.02.2008 року в якості свідка ОСОБА_10 показав, що він в якості слідчого у складі слідчо-оперативної групи 12.09.2008 року виїхав в Будьонівський район м.Донецька на місце ДТП з участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 На місці ДТП ним, у присутності понятих , були проведені огляди місця ДТП , автомобіля «TOYOTA AVALON». Мопед був оглянутий інспектором ДТП ОДАІ ГУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_9

Про проведення зазначених оглядів, були складені відповідні процесуальні документи, після чого обидва транспортні засоби були передані під розписку ОСОБА_1

Після отримання з консультативно-юридичного центру „Автоюрис" листа щодо неможливості надання висновку за обставинами пригоди, оскільки для цього необхідно було надати додаткові вихідні дані, які можливо було отримати лише при після порушення кримінальної справи, їм було прийняте рішення щодо проведення авто технічного дослідження на предмет встановлення взаємного розташування транспортних засобів на момент пригоди, а також встановлення їх руху чи знаходження у статичному положенні на момент пригоди. У зв'язку з зазначеним, він склав письмовий запит в НІЕКЦ при ГУ МВС України в Донецькій області з проханням про надання експерта-трасолога на 18 вересня 2008 року для огляду транспортних засобів, які приймали участь у пригоді.

18.09.2008 року ОСОБА_10 разом зі спеціалістом автотехніком ОСОБА_7, прибули за адресою АДРЕСА_2, який вказав їм особисто водій ОСОБА_1 Попередньо, останній зустрів їх на проїзній частині вул. Світлого шляху. Водію ОСОБА_1 вони роз'яснили мету їх візиту на що останній дав усну згоду та провів їх до гаражу, тобто за місцем розташування транспортних засобів. При проведенні огляду автомобіля та мопеду був присутній водій ОСОБА_1, від якого не надходили які-небудь заперечення чи заяви з приводу дослідження транспортних засобів. (а.с. 230-231).

Свої пояснення ОСОБА_10 підтвердив й у судовому засіданні (а.с. 331, 428-431 т.1).

Як видно з пояснень ОСОБА_7, він перебуває на посаді експерта НІЕКЦ при ГУ МВС України в Донецькій області. Відповідно до постанови від 19.11.2008 р. щодо призначення комплексної транспортної-трасологічної експертизи і авто технічної експертизи, яка була винесена слідчим ОСОБА_10, їм було виконано експертне дослідження за обставинами дорожньо-транспортної пригоди з участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за письмовим направленням від 17 09.2008 року слідчого ОСОБА_10 їм проводилось дослідження автівки «TOYOTA AVALON» та мопеду «Grand Prix Navigator» в присутності водія ОСОБА_1 в гаражі, який розташований по АДРЕСА_2 Після роз'яснення слідчим ОСОБА_10 мети дослідження, ОСОБА_1 надав усну згоду на це. Весь процес дослідження викладений в його експертному висновку №746 від 8 січня 2009 року. Висновки експертизи були отримані в результаті огляду автомобіля «TOYOTA AVALON», мопеда «Grand Prix Navigator» та вивчення і аналізу протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та відповідного плану-схеми до нього.

Висновок про те, що транспортні засоби знаходились в момент зіткнення в процесі руху, він зробив ще й на підставі вивчення, аналізу та кінцевому розташуванню транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди після зіткнення.

Також при проведенні експертизи, їм досліджувались протоколи огляду транспортних засобів, які були складені в день пригоди (а.с. 232-236 т.1).

Свої пояснення він підтвердив у судовому засіданні (а.с.330, 432-433 т.1).

Як вбачається з протоколу виїмки та огляду від 25.02.2009 р. слідчим були знайдені вилучені та оглянуті чорнові записи огляду автомобіля „Тойота" та мопеда „Навигатор", письмове повідомленні слідчого про необхідність надання експерта- трасолога на 18.09.2008 року для огляду транспортних засобів. (а.с 239-240 т.1).

Постановою слідчого від 25.02.2009 р., вилучені документи були додані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів.

Таким чином, доводи захисників про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 286 КК України є необґрунтованими та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи та були перевірені та проаналізовані та оцінені судом при розгляді справи, як кожний окремо, так і в сукупності.

Що стосується доводів апеляції про використання експертом ОСОБА_7 при проведенні експертизи даних, які були здобуті незаконним шляхом, то вони також не мають під собою підґрунтя та спростовуються сукупністю доказів по справі.

Так, слідчий ОСОБА_10 і експерт ОСОБА_7 пояснили як на досудовому слідстві, так і в суді, що ОСОБА_1 особисто показав гараж, в якому знаходились передані йому під охоронну розписку обидва транспортні засоби, відкрив цей гараж для проведення огляду та проти дослідження експертом цих транспортних засобів не заперечував, та особисто був присутній при цьому.

Доводи апеляції про те, що при проведенні досудового слідства було порушено право на захист ОСОБА_1, а саме порядок огляду гаража та транспортних засобів також безпідставні.

Твердження захисників про те, що при проведенні автотехнічної експертизи були використані дані, що були здобуті незаконним шляхом, а саме без складання протоколу при проведенні експертом огляду та дослідженні транспортних засобів, що на їх думку, тягне до визнання висновку експертизи недостовірним доказом по справі, є неспроможними. Так, як видно з матеріалів справи, факт виїзду експерта до місця зберігання транспортних засобів та проведення ним огляду та дослідження транспортних засобів у присутності ОСОБА_1 та у відсутності ОСОБА_5 ніхто не заперечує. Зазначений факт підтверджується наявністю в матеріалах справи фототаблиці із 17 фотознимків, на яких зображені технічні засоби, та які були зроблені експертом під час огляду та дослідження транспортних засобів в гаражі ОСОБА_1. Також цей факт підтверджується протоколом про виїмку записів експерта та постановою про долучення у якості речових доказів до матеріалів справи. Ці докази також узгоджуються з поясненнями як на досудовому слідстві, так і в суді слідчого ОСОБА_10 та експерта ОСОБА_7.

Таким чином, на думку колегії, експертом при проведенні експертизи були використані дані, хоч із порушенням їх фіксації, але здобуті законним шляхом. Тому висновок експертизи, на думку колегії суддів, є достовірним доказом по справі та підстави визнавати його недостовірним відсутні. Доводи апеляції про невідповідність висновку суду про те, що огляд транспортних засобів в гаражі експерт проводив в рамках експертного дослідження та транспортні засоби були при цьому надані разом з матеріалами справи, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються актом виконання робіт СТО «Реалавто» від 11.11.2008р., поясненнями ОСОБА_1 та експерта ОСОБА_7 є неспроможними з наведених вище підстав.

Доводи апеляції про недопустимість як доказу по справі протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_5, оскільки при його проведенні використовувався інший технічний засіб, ніж автомобіль «Тойота» та експерту були надані недостовірні дані також є необґрунтованими, оскільки зазначена слідча дія проводилась з метою встановлення дійсних фактичних обставин, ніяких даних для проведення тих чи інших досліджень експерту не надавалось. Що стосується пояснень ОСОБА_10 щодо цього та огляду гаража, то він кілька разів був допитаний в судовому засіданні та надав суду пояснення, які у достатньому об'ємі викладені у вироку.

Доводи апеляції захисників щодо непроведення відтворення обстановки та обставин події з участю водія ОСОБА_1 та про однобічність висновків експерта з цього приводу також не мають під собою підґрунтя, оскільки відповідно до ст. 194 КПК України 1960р. зазначена слідча дія є правом слідчого, а не обов'язком. Клопотання з цього приводу захисниками не заявлялись.

Доводи апеляції про те, що висновок суду щодо пояснень засудженого про те, що він не виїджав на зустрічну полосу руху, не відповідає матеріалам справи, теж є необґрунтованими, оскільки спростовуються первинними поясненнями ОСОБА_1 на досудовому слідстві, проте що потерпілий рухався прямолінійно (т.1 а.с. 21 ).

Що стосується доводів апеляції про ненаведення у вироку висновку судово-медичної експертизи відносно потерпілого, то вони також не відповідають дійсності, оскільки суд у вироку навів висновки зазначеної експертизи.

Доводи апеляції прокурора, що суд необґрунтовано виключив з обвинувачення вказівки про порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 9.2, 9.4 ПДР України, є безпідставними, оскільки відповідно до висновку комплексної транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи № 746 від 08.07.2009р. невиконання водієм автомобіля Тойта державний номер НОМЕР_2 вимог п.п. 10.1, 16.13 ПДР знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Суд правильно врахував, що обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні п.9.2, 9.4 ПДР України є зайвим, оскільки не знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується висновками експертиз по справі та поясненнями самого ОСОБА_1 та вірно виключені з обвинувачення на підставі ст. 213 ч.2 КПК України

Доводи апелянтів про неправильне застосування судом положень ст. 49 КК та ст. 11-1 КПК України також не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання виром законної сили минуло три роки. у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України ,злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1, відноситься до злочину невеликої тяжкості, так як санкція статті 286 ч.1 передбачає покарання у виді штрафу від двохсот до пятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

Так, подія по даній справі відбулась 12 вересня 2008 року та на момент постановлення вироку минуло більш ніж три роки.

Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи засуджений ОСОБА_1 як на протязі досудового слідства, так і в судовому засіданні не визнав своєї вини у злочині, передбаченому ч.1 ст. 286 КК України, прохав його виправдати за цією статтею за відсутності у його діях складу зазначеного злочину, категорично заперечував проти закриття справи за ст. 49 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності.

Проте, суд при таких обставинах після встановлення винності ОСОБА_1 у вчинені зазначеного злочину законно і обґрунтовано постановив обвинувальний вирок та законно та обґрунтовано звільнив його від покарання на підставі ст.ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які перешкоджали чи могли перешкоджати суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці справи в апеляційному порядку, не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляції державного обвинувача - прокурора прокуратури Будьоннівського району м. Донецька Хоменка А.І., що приймав участь при вирішенні справи у суді першої інстанції, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Будьоннівського районного суду м. Донецька від 01.03.2013р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, - без змін.

Судді:

Р.М. Залізняк    В.В. Акуленко. Г.А Гришин


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація