Справа № 755/19398/13-к
В И Р О К
іменем України
"27" серпня 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді: Марченко М.В.,
при секретарі: Дем'яненку В.В.,
за участю прокурора: Замкової К.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва угоду про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м.Києва Лисенко С.С. та підозрюваним ОСОБА_2, у кримінальному провадженні №12013110040011840 від 19.07.2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має трьох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого на посаді кур'єра в ТОВ «ДНК-Лабораторія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.369ч.1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 19 липня 2013 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, знаходячись за кермом автомобіля ГАЗ-3110 д/н НОМЕР_1, керував вказаним автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, при цьому був зупинений працівниками ДАІ по бульвару Перова, 19 у м.Києві, які виявили факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом. Виявивши вказаний факт, працівники міліції запросили ОСОБА_2 до службового автомобіля, для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Після цього, ОСОБА_2, з метою полегшення своєї участі та ухилення від адміністративної відповідальності, того ж дня, 19 липня 2013 року, приблизно о 09 годині 10 хвилин, знаходячись у службовому автомобілі ДАІ по бульвару Перова, 19 у м.Києві, запропонував працівникам ДАІ неправомірну вигоду у розмірі 400 гривень за нескладання останніми відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на пропозицію надання неправомірної вигоди службовій особі, ОСОБА_2 дістав зі своєї кишені дві купюри номіналом по 200 гривень кожна, які одразу ж поклав між передніми сидіннями службового автомобіля працівників ДАІ, незважаючи на категоричну відмову працівників міліції прийняти таку неправомірну вигоду.
Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
31 липня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м.Києва Лисенко С.С., якому відповідно до вимог ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12013110040011840, та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому положеннями ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч.1 ст.369 КК України, при цьому підозрюваний ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме у виді громадських робіт на строк сто шістдесят годин та отримана згода підозрюваного на призначення такого покарання.
Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи, в порядку встановленому п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до вимог ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, просить суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші, передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду, укладену ним з прокурором, затвердити та призначити узгоджену в ній міру покарання та інші, передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, при цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.
Крім того, злочин, передбачений ч.1 ст.369 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району Лисенко С.С. та обвинуваченим ОСОБА_2, відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, вчинив пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст.369 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Речові докази у справі, а саме: дві купюри номіналом 200 гривень серії КВ 3758887 та ВЖ 6709318 на загальну суму 400 гривень, що знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві конфіскувати в доход держави.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись вимогами ст.ст.314ч.1, 373, 374, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
засудив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 липня 2013 року у кримінальному провадженні за №1-кп/755/610/13, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013110040011840 від 19.07.2012 року, укладену між старшим прокурором прокуратури Дніпровського району м.Києва Лисенком С.С. та обвинуваченим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.369ч.1 КК України, та призначити йому за цей злочин узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 липня 2013 року покарання у виді громадських робіт на строк сто шістдесят годин.
Речові докази у справі, а саме: дві купюри номіналом 200 гривень серії КВ 3758887 та ВЖ 6709318 на загальну суму 400 гривень, що знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві конфіскувати в доход держави.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 органом досудового розслідування не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу останньому до набрання вироком законної сили немає.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Вирок може бути оскаржено, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: