СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 5002-33/3954-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Антонової І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Орлов Ігор Вікторович, довіреність № 02.11-07/435 від 17.06.13, Ялтинська міська рада;

представник відповідача, Медарь Наталя Володимирівна, довіреність № 15 від 22.11.12, Акціонерне товариство закритого типу "Пікор";

представник третьої особи, не з'явився, Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Радвановська Ю.А., судді Толпиго В.І., Лукачов С.О.) від 05.03.2013 у справі №5002-33/3954-2012

за позовом Ялтинської міської ради

до Акціонерного товариства закритого типу "Пікор"

за участю третьої особи, яка не зявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим ДПС

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Ялтинська міська рада звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу «Пікор» та просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, площею 0,2954 га, від 24 січня 2002 року № 456, укладений між сторонами.

24 січня 2013 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду даної справи призначено колегіальний розгляд справи.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 у справі №5002-33/3954-2012 в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, 22.03.2013 Ялтинська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк на її подачу та скасувати рішення суду від 05.03.2013, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати у передбаченому договором розмірі.

В судове засідання, яке було призначене на 28.08.2013 третя особа не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомленна належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

Рішенням 40 сесії 23 скликання Ялтинської міської ради № 41 від 31 жовтня 2001 року Акціонерному товариству закритого типу «Пікор» надано земельну ділянку, площею 0.2954 га, із забудованих земель у тимчасове користування на умовах оренди строком на 25 років для обслуговування торговельної бази за адресою : м. Ялта, вул. Д. Ульянова, 1а, із земель Ялтинської міської ради, які використовуються з комерційною метою.

24 січня 2002 року між Ялтинською міською радою (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Пікор» (орендар) укладений договір оренди вказаної земельної ділянки (а.с. 8-11).

Пунктом 1.6 договору визначено, що грошова оцінка земельної ділянки складає 874 177.22 грн., що підтверджується довідкою про визначення грошової оцінки земельної ділянки Ялтинського міського Управління земельних ресурсів від 20 грудня 2001 року за № 3932-2/10-25.

Відповідно до пункту 2.1 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування торговельної бази за адресою : АР Крим, м. Ялта, вул. Д. Ульянова, 1а.

Договір оренди укладений строком на 25 років, починаючи з дня прийняття рішення № 41 40 сесії Ялтинської міської ради 23 скликання від 31 жовтня 2001 року про надання земельної ділянки в оренду (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 13 115.76 грн. на рік та вноситься орендарем щомісячно, рівними частками у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни функціонального призначення земельної ділянки;

- зміни грошової оцінки, ставок орендної плати, індексації, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; перерахунок сум орендної плати на величину індексу інфляції здійснюється орендодавцем двічі на рік станом на 1 липня та 1 січня; сплата додаткових платежів у зв'язку з перерахунком здійснюється орендатором - до 20 липня та 20 січня відповідно;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендатора, що підтверджено документально;

- невиконання орендодавцем зобов'язання сповістити орендатора про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку;

- збільшення розмірів ставки земельного податку;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України;

За несвоєчасне внесення платежів за даним договором орендатор сплачує пеню в розмірі 0.3 % суми несплати за кожний день прострочки.

Згідно з пунктом 3.2 договору орендар, зокрема, зобов'язаний у відповідності до пункту 2.3 даного договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до пункту 4 договору сторони домовились про наступне:

- зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін;

- письмово інформувати сторони у випадку зміни обставин;

- договір втрачає силу у випадку припинення його дії або розірвання.

Підставою припинення дії договору є :

- закінчення строку його дії;

- придбання орендатором земельної ділянки у власність;

- примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у випадку суспільної необхідності;

- неможливості використання земельної ділянки внаслідок обставин, які не залежать від орендатора або орендодавця ( у випадку зімни умов господарювання через зміни у діючому законодавстві України).

Підставою для розірвання договору є:

- взаємна згода сторін;

- випадкове знищення або пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому пунктом 2.1 даного договору її використанню;

- вимоги однієї зі сторін у випадку невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором;

- добровільна відмова орендатора від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендатора.

Сторони погодилися із тим, що дострокове розірвання договору можливе лише за умови письмового попередження заінтересованою стороною не пізніше, ніж за два місяці.

Будь - які зміни або доповнення даного договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. Сторони зобов'язуються у випадку, якщо будь - яке із положень цього договору втратило юридичну силу, негайно приступити до переговорів на підставі взаємної доброзичливості для того, щоб змінити ці положення таким чином, щоб у зміненому вигляді він став діючим та законним та у максимально можливому об'ємі відображало начальні наміри сторін відносно суті вказаного положення.

У випадку відсутності взаємної згоди про зміну умов даного договору, його дострокове розірвання за вимогою зацікавленої особи вирішується у судовому порядку.

У випадку припинення або розірвання даного договору орендатор повинен забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, зазначених в пункті 2.4 цього договору.

Крім того, пунктом 8 договору визначено, що доповнення до договору та зміни окремих його положень здійснюється у письмовій формі за згодою сторін та підлягають нотаріальному посвідченню.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості позивачем надано лист Державної податкової інспекції у м. Ялта від 05 вересня 2012 року вих. № 3194/9/15-03, в якому зазначено, що податковий борг відповідача станом на 01 вересня 2012 року складає 164910.74 грн. (том 1, а.с. 15)

Також, представником позивача було надано постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 вересня 2011 року у справі № 2а-8118/11/01/0/17 за позовом Державної податкової інспекції м. Ялта АР Крим до АТЗТ «Пікор» про стягнення податкового боргу в сумі 34782.46 грн., якою позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі. (том 2, а.с. 7-9)

Натомість, згідно зі статтею 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (стаття 288.2 Кодексу).

Відповідно до статті 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Так, пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 13 115.76 грн. на рік та вноситься орендарем щомісячно, рівними частками у строк до 15 числа, місяця наступного за звітним.

Відповідно до частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Доказів укладення сторонами будь-яких додаткових угод до спірного договору, зокрема, якими врегульовано зміни розміру орендних платежів, суду надано не було, тоді як відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, обставини, викладені у листах Державної податкової інспекції у м. Ялта щодо наявності за Акціонерним товариством закритого типу «Пікор» заборгованості за договором оренди землі від 24 січня 2002 року, - є такими, що не відповідають дійсності.

Стосовно постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 22 вересня 2011 року у справі № 2а-8118/11/01/0/17, слід зазначити, що неможливо її застосувати у якості належного та допустимого доказу наявності у Акціонерного товариства закритого типу «Пікор» заборгованості за договором оренди землі від 24 січня 2002 року, оскільки у змісті вказаної постанови відсутнє жодне посилання на такий договір.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову факти, встановлені рішенням господарського суду.

Проте, постановою адміністративного суду встановлено наявність за Акціонерним товариством закритого типу «Пікор» податкових зобов'язань за податковими деклараціями, поданими товариством, однак жодних посилань на реквізити та зміст договору оренди, укладеного сторонами по даній справи 24 січня 2002 року, як на підставу утворення такого боргу, постанова не містить.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, а тому не має підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 у справі № 5002-33/3954-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 у справі № 5002-33/3954-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді І.В. Антонова

Л.М. Заплава

.

Розсилка:

1. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)

2. Акціонерне товариство закритого типу "Пікор" (вул. Васильєва, 19,Ялта,98600)

3. Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)