АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія ч.2 ст.115 КК України Головуючий у 1 інст. - Полтавець Н.З.

Доповідач - суддя Стратейчук Л.З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Стратейчук Л.З.

суддів Єстеніної В.В., Клєнцаря В.Б.,

за участю прокурора Андреєвої Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Горлівка Донецької області, громадянин України, з середньою технічною освітою, одружений, не працюючий, мешкав за адресою: АДРЕСА_1; раніше судимого:

- 21.11.200 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ст. 140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 03.09.2003 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ст.ст. 15 ч.1, 115 ч.1 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі,

звільнений 25.04.2008 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на строк 1 рік 7 місяців 2 дні,

визнаний винним та засуджений за ст. 115 ч.2 п.13 КК України до 12 років позбавлення волі,

ВСТАНОВИЛА :

Згідно вироку, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно об 11 годині ОСОБА_1, знаходячись на кухні будинку АДРЕСА_1 за місцем свого мешкання, після вживання спиртних напоїв із ОСОБА_2, під час боротьби з останнім, на підставі раптово виниклих неприязних стосунків, схопив кухонний ніж та умисно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_2, наніс ним три удари в область грудної клітини ОСОБА_2, тобто в життєво важливі органи, чим спричинив останньому торакоабдомінальне поранення зліва з пошкодженням діафрагми зліва, лівої долі печінки, лівої шлункової артерії, серозної оболонки шлунку кардіальної частини, яке супроводжувалося кровотечею в брючну порожнину (3000 мл крові), тобто тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя стосовно живих осіб, а також непроникливе колюче-різане поранення грудної клітини зліва, тобто легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я стосовно живих осіб. Смерть ОСОБА_2 настала на місці злочину. Причиною смерті ОСОБА_2 стала гостра крововтрата, обумовлена торакоабдомінальним пораненням зліва з ушкодженням лівої шлункової артерії і печінки. Між торакоабдомінальним пораненням зліва з ушкодженням лівої шлункової артерії і печінки є прямий причинний зв'язок.

На вказаний вирок суду засудженим ОСОБА_1 подана апеляція з проханням вирок суду скасувати та направити справу на додаткове розслідування. В обґрунтовування своїх вимог та доводів вказує на те, що не мав наміру і мотиву позбавляти життя потерпілого, як це зазначено у вироку, між ним та ОСОБА_2 будь-яких неприязних стосунків не виникало, він наніс потерпілому лише один удар ножем випадково під час дружньої боротьби. Звідки з'явились інші пошкодження у потерпілого, він не знає. Вважає, що скоїв вбивство з необережності.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, вирок суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Згідно вимог ст..334 КПК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" № 5 від 29.06.1990 року з наступними змінами та доповненнями мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, виклад обставин, які визначають ступінь тяжкості скоєного злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду у відношенні підсудного із зазначенням мотивів, за якими суд не бере до уваги інші докази

У пункті 15 постанови зазначено, що у мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним.

Ці вимоги закону судом першої інстанції не виконані.

Так, на досудовому слідстві і в судовому засіданні засуджений давав однакові за змістом показання про те, що на прохання ОСОБА_2 він йому демонстрував відвернення нападу з ножем, під час якого випадково спричинив одне проникаюче поранення. ОСОБА_1 зазначав механізм заподіяння проникаючого поранення, наполягаючи на тому, що це поранення було спричинене собі самим загиблим. Ці обставини судом не перевірені, як і механізм заподіяння двох непроникаючих ножових поранень шляхом призначення додаткової судово-медичної експертизи

Доводи ОСОБА_1 про спричинення смертельного тілесного ушкодження під час дружньої боротьби судом фактично не перевірені, належна оцінка цим доводам у вироку не надана.

Доходячи висновку, що засудженим скоєне умисне вбивство, суд не встановив мотив скоєння злочину, при цьому факт раптового виникнення неприязних стосунків, на які суд послався у вироку, будь-якими об'єктивними даними і доказами не підтверджений. Також не підтверджений об'єктивними даними і той факт, що засуджений, як зазначено у вироку, „...схопив ніж, і умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2, наніс ним три удари в область грудної клітини..."

Наведені судом в мотивувальній частині висновки про те, що мало місце умисне вбивство, а доводи ОСОБА_1 не відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам, не можливо вважати переконливими.

Одночасно, на думку колегії суддів, поза увагою суду залишились пояснення ОСОБА_1 під час дослідчої перевірки (а.с.15), згідно яких ОСОБА_2, стоячи навпроти нього став імітувати удар ножем знизу. При цьому ніж держав у правій руці. Він лівою рукою схопив праву руку ОСОБА_2 за передпліччя, прибрав свій корпус, та потягнув ОСОБА_2 на себе, підвертаючи його руку з ножем. ОСОБА_2 став підходити до нього та пригинати корпус. Після цього він нижньою частиною долоні правої руки різко декілька разів вдарив по нижній частині кулака ОСОБА_2, в якій він тримав ніж. Цей механізм спричинення всіх трьох поранень судом також не перевірений.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК, в ньому мають бути наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про скоєння засудженим умисного вбивства зроблений на поверхово досліджених доказах, вирок суду є немотивованим, постановленим з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Згідно з п.1, 3 ч.1 ст.. 367 КПК України неповнота судового слідства і істотне порушення кримінально-процесуального закону є підставами для скасування вироку.

При новому судовому розгляді суду необхідно перевірити доводи апеляції засудженого, встановити обставини і мотив скоєння злочину, надати правильну і таку, що відповідає обставинам події, правову оцінку, у відповідності з дослідженими доказами та вимогами КПК України викласти встановлене у мотивувальній частині вироку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 25 грудня 2012 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду у іншому складі суддів.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити без змін - утримання під вартою в Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.

Судді: