Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 серпня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Пудак О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а також ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_5 про внесення змін до договору іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з указаним позовом посилаючись на те, що 02.10.2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк» (далі: Банк, правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») було укладено кредитний договір № СNL-800/113/2007.

Згідно умов договору Банк надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 118800 швейцарських франків, а позичальник зобов'язався до 02.10.2022 року повернути кредит та сплатити Банку передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитними коштами.

Для забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним договором між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_5 і ОСОБА_4, з іншої, 02.10.2007 року було укладено договір іпотеки №/113/2007 про передачу будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки на якій цей будинок розташований в іпотеку.

На думку позивача, частина майна будинку площею 118,5 кв.м., а саме незавершена будівництвом прибудова до будинку та надбудова мансарди - безпідставно включена в договір у якості предмета іпотеки, оскільки вони збудовані подружжям ОСОБА_4 за час шлюбу, це майно не зареєстроване за жодним із іпотекодавців, Банку не надавалися правовстановлюючі документи на це майно, а також згода іншої сторони подружжя ОСОБА_3, до того ж зазначене майно визнано самочинним будівництвом згідно рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10.06.2011 року.

Крім цього вказувала, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 01.07.2010 року, яка набрала законної сили, визнано недійсним рішення 4-ї сесії 5 скликання Ужгородської міської ради № 140 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1 та визнано недійсним його державний акт на право власності на земельну ділянку, а тому вважає, що земельна ділянка підлягає також виключенню зі складу предмета іпотеки.

Зазначала, що зверталася до ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» з заявами про зміну умов договору іпотеки таким чином, щоб він ґрунтувався на законі та відповідав фактичним обставинам, шляхом виключення зі складу іпотеки земельної ділянки та незавершеного будівництвом майна, однак сторони не дійшли згоди щодо таких змін.

Посилаючись на дані обставини й уточнивши позовні вимоги, остаточно просила внести зміни в договір іпотеки № PCNL-800/113/2007 від 02.10.2007 року, а саме: 1) виключити з договору іпотеки земельну ділянку загальною площею 0,06 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, виключивши положення 3.2.1 «Іпотека земельної ділянки»; 2) Виключити з договору іпотеки незавершені будівництвом прибудову до існуючого будинку та надбудову мансарди, виклавши положення 3.2 договору «Склад Предмета Іпотеки» в наступній редакції:

«Предмет Іпотеки складається: - житловий будинок за літерою А, А '; - туалет за літерою В; - огорожа за №1-4; - споруди.

Житловий будинок складається з 4 житлових кімнат за №№ 2, 3, 4, 9, коридорів за № 1, 10, кухні за № 8, ванни за № 5, туалету за № 6, комори за № 7, підвальних приміщень за №№ І, ІІ, ІІІ.

Загальна площа Предмета Іпотеки становить 112,5 кв.м.

Житлова площа Предмета Іпотеки становить 57,1 кв.м.

Площа підсобних приміщень Предмета Іпотеки становить 30,0 кв.м.

Площа підвальних приміщень Предмета Іпотеки становить 25,4 кв.м.

Згідно зведеного акту вартості споруджень і будівель технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого Ужгородським державним міжрегіональним виробничим підприємством технічної інвентаризації 15.02.2000 року, інвентаризаційна вартість будівель і споруд складає 24690 грн.»

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено внести зміни в договір іпотеки №/113/2007 від 02.10.2007 року, укладений між Банком та ОСОБА_4 шляхом виключення з договору п. 3.2.1 щодо передачі земельної ділянки площею 0,06 га, що знаходиться по АДРЕСА_1. У задоволенні позовних вимог щодо виключення іншого нерухомого майна - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Дане рішення оскаржено в апеляційному порядку представником позивача ОСОБА_3 та Банком.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимоги стосовно виключення нерухомого майна та ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_4 в повному обсязі.

Банк посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог щодо виключення з договору іпотеки земельної ділянки та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Банком та ОСОБА_3 подано заперечення на апеляційні скарги своїх опонентів.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_5, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, а скарга Банку підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішить справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_4 про зміну пункту 3.2.1 договору іпотеки шляхом виключення вказівки про передачу в іпотеку земельної ділянки не відповідає.

Задовольняючи позов частково та вносячи зміни до договору іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 01.07.2010 року, визнано недійсним рішення 4-ї сесії 5 скликання Ужгородської міської ради № 140 в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,06 га по АДРЕСА_1 та визнано недійсним його державний акт на право власності на земельну ділянку.

Проте з таким висновком суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.

Матеріалами справи встановлено, що 02.10.2007 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір № СNL-800/113/2007.

Згідно умов договору Банк надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 118800 швейцарських франків, а позичальник зобов'язався до 02.10.2022 року повернути кредит та сплатити Банку передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитними коштами.

Для забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним договором між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_5 і ОСОБА_4, з іншої, 02.10.2007 року було укладено договір іпотеки (майнової поруки) № PCNL-800/113/2007.

Предметом іпотеки за цим договором є домоволодіння (будинок та земельна ділянка) АДРЕСА_1, яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 (частка 83/100) та ОСОБА_5 (частка 17/100), та складається з житлового будинку за літерою А, А', А"; мансарди незавершене будівництво 61 % готовності; вбиральні за літерою В; огорожі за №1-4; споруди за № І, ІІ.

Предмет іпотеки складається з 6-ти житлових кімнат. Загальна площа предмету іпотеки становить 231 кв.м. Житлова площа - 87 кв.м. Згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно КП «БТІ м. Ужгорода» від 29.08.2007 року загальна вартість предмета іпотеки становить 275283 грн.

З метою виключення зі складу предмета іпотеки земельної ділянки та незавершеного будівництвом майна, ОСОБА_4 зверталася до ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» (правонаступника за договором відступлення прав) з заявами про зміну умов договору іпотеки.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Отже, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Статтею 19 ЗУ «Про іпотеку» встановлено порядок внесення змін і доповнень до іпотечного договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин врегульована ст. 652 ЦК України, частиною другою якої встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість зміни договору з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

На момент укладення договору іпотеки, ОСОБА_4 було відомо про те, що земельна ділянка в цілому зареєстрована за ОСОБА_5 (її сином від першого шлюбу), а тому вона могла передбачити настання зміни обставин, які зумовлені її ж діями - зверненням з позовом до суду про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державного акту на право приватної власності ОСОБА_5

Наведене свідчить про відсутність необхідної сукупності умов, які визначені частинами 2 ст. 652 ЦК України, для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин на вимогу однієї із сторін, а також підстав передбачених ч. 4 ст. 652 ЦК України.

Твердження ОСОБА_4, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу поданої ТОВ «ОТП Факторинг Україна» стосовно того, що договір може бути змінено на вимогу однієї із сторін не тільки у разі істотного порушення договору другою стороною, а також в інших випадках встановлених договором (ч. 2 ст. 651 ЦК України), з посиланням на п. 9.6 іпотечного договору - є необґрунтованими.

Положення 9.6 спірного договору передбачає, що у разі, якщо будь яке положення цього договору стає недійсним із будь-яких причин, це не впливає на дійсність будь-яких чи всіх інших положень цього договору. У такому разі, сторони без зволікань проводять переговори з метою зміни недійсного положення таким чином, щоб після зміни, воно було дійсним і максимально відображало наміри сторін при укладенні цього договору стосовно відповідного питання.

Дане положення, як і в цілому договір іпотеки від 02.10.2007 року №/113/2007, не передбачає право зміни договору на вимогу однієї із сторін та порядок реалізації цього права, а тому цивільні відносини, які не врегульовані таким договором, регулюються правовими нормами ЦК України та спеціальним законом.

Крім цього, відповідно до умов договору дарування частини житлового будинку від 24.02.2000 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5 17/100 житлового будинку АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці розміром 600 кв.м.

Згідно ч. 2 ст. 30 ЗК України від 18.12.1990 року, в редакції чинній на момент укладення договору дарування, при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

Отже після скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_5, земельна ділянка перебуває у спільному користування співвласників будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Таке право користування нерухомим майном може бути предметом іпотеки у розумінні ч. 7 ст. 5 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення цих вимог процесуального закону ОСОБА_4 не довела обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог і з якими закон пов'язує умови для зміни договору. Не надала суду належних і допустимих доказів у підтвердження наявності обставин передбачених ст. 652 ЦК України.

Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про доведеність позову в частині виключення з договору іпотеки вказівки про передачу в іпотеку земельної ділянки.

Невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, що відповідно до пунктів 3 і 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_4 про виключення зі складу іпотеки незавершених будівництвом прибудови до існуючого будинку та надбудови мансарди, слід зазначити наступне.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 10.06.2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, у визнанні 83/100 частки будинку АДРЕСА_1 та незавершеного будівництвом новоствореного майна - прибудови і надбудови до будинку (мансарди) спільною сумісною власністю подружжя - відмовлено.

Твердження ОСОБА_4 про те, що незавершене будівництвом новостворене майно збудовано подружжям ОСОБА_4 за час шлюбу, як і те, що до Банку не надавалися правовстановлюючі документи на таке майно та згода іншого з подружжя - є голослівними та ґрунтуються на припущеннях.

Склад предмету іпотеки у договорі від 02.10.2007 року встановлений згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 15743687 виданого КП «БТІ м. Ужгорода» Ужгородської міської ради від 29.08.2007 року, відповідно до якого власниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, загальна площа 231,0 кв.м., який складається з житлового будинку, мансарди незавершене будівництво 61% готовності, вбиральня, огорожа та споруди.

Таким чином, позивачка не довела обставини, на які вона посилається як на підставу цієї частини своїх позовних вимог.

Висновок суду першої інстанції про недоведеність вимог ОСОБА_4 в цій частині, на думку колегії суддів, є правильним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 307 - 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 - відхилити.

Апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2013 року в частині задоволення позовної вимоги ОСОБА_4 про зміну пункту 3.2.1 договору іпотеки № PCNL-800/113/2007 від 02.10.2007 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», ОСОБА_5 та ОСОБА_4 шляхом виключення вказівки про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,06 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 - скасувати.

У задоволенні цієї позовної вимоги - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: