Справа №:122/16300/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Шильнов М.О.
№ провадження:22-ц/190/5116/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Павловської І.Г.
суддів:Пономаренко А.В., Шестакової Н.В.,
при секретарі:Таранець О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, за участю третіх осіб: Управління Державного комітету по земельним ресурсам у м.Сімферополі, Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори АР Крим, про визначення ідеальної частки спадкодавця у спільній сумісній власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 червня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
27.06.13 ОСОБА_6 звернулась до суду із зазначеним позовом та просила визнати ідеальну частку спадкодавця у спільній сумісній власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що через не визначення частки земельної ділянки, належної спадкодавцю, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на цю ділянку після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанови Державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори АР Крим ОСОБА_9 від 13.10.12 були порушені норми матеріального закону (статті 1225,1226 Цивільного кодексу України (далі ЦК)), у зв'язку з чим позивачці для захисту її прав необхідно обрати інший спосіб захисту цивільних прав.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, проте припустився порушень норм матеріального права, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення за підстав пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
При апеляційному перегляді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця позивачки - ОСОБА_8, якій на праві спільної з ОСОБА_7 власності належала земельна ділянка загальною площею 0,0609 га, що розташована по АДРЕСА_1.
Державний акт на право власності на земельну ділянку серії № ЯД 600741 виданий 27.07.07 на ім'я ОСОБА_8 згідно рішення Сімферопольської міської ради від 14.03.06 №549 з зазначенням ОСОБА_7 як співвласника без визначення ідеальних часток кожного.
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом від 06.07.11 ОСОБА_6 отримала у спадщину ? частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Державного нотаріусу Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від 13.10.12 позивачці було відмовлено в оформленні права на спадщину за заповітом та за законом на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, оскільки у державному акті на право власності на землю не визначено ідеальну частку земельної ділянки, яка належала спадкодавцю - ОСОБА_8
Частиною 1 статті 86 Земельного кодексу України (далі ЗК) встановлено, що земельна ділянка може знаходитися у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності(спільна часткова власність) або без визначення ідеальних часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Правилами статті 120 ЗК України встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду до кількох осіб право власності на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі, споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі, споруди.
Згідно статей 355, 368 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Пунктом 3.4 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, судам роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Зі змісту статті 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила -1/2».
За таких обставин, та беручи до уваги той факт, що ОСОБА_6 за життя була власником ? частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог та визначення її ідеальної частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку за тією ж адресою як ? .
Суд першої інстанції зазначеного не врахував та ухвалив помилкове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке підлягає скасуванню за зазначених вище підстав.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 309, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_8 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0609 га, кадастровий номер: 0110100000:01:001:0288 становила - ?.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді
Пономаренко А.В. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.