Справа № 764/7376/13-ц

Провадження № 4-с/764/80/2013

Категория

УХВАЛА

12 серпня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді Гаркуші О.М.,

за участю - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу ДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя Трофимової С.В. - зацікавлена особа - Відділ ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі, Публічне акціонерне товариство „Фідокомбанк" про визнання дій державного виконавця незаконними, шляхом скасування акту опису й арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Севастополя Митина Ю.В. \далі - Відділ ДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі. Зазначила, що 21 червня 2013 року державним виконавцем Відділу ДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі Трофимовою С.В. вчинено опис й арешт майна - належній їй квартири при виконанні виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа від 24 квітня 2013 року, виданого Ленінським районним судом міста Севастополя про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів у рамках виконавчого провадження. Вважає, що зазначені дії державного виконавця Трофимової С.В. проведені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року, а тому є незаконними. Так само просить визнати дії начальника Відділу ДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі незаконними в частині недотримання вимог Закону України "Про звернення громадян", так як заяву у виконавчу службу про звернення до Ленінського районного суду міста Севастополя за роз'ясненням рішення суду залишено без відповіді.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали скаргу, просили її задовольнити з підстав, визначених у скарзі.

Представник Відділу ДВС ленінського РУЮ у м.Севастополі скаргу не визнав, зазначив, що всі дії по виконанню виконавчого листа було здійснено в рамках ЗУ „Про виконавче провадження". Закон України „Про звернення громадян" також порушено не було, оскільки 05.07.2013 року до Ленінського районного суду м.Севастополя було направлено подання про роз'яснення рішення суду, як це просив боржник у своїй заяві від 19.06.2013 року.

Представник ПАТ „Фідокомбанк" скаргу не визнав, зазначив, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом боржник ОСОБА_2 жодних дій щодо виконання рішення суду не вчинила.

Вислухавши заявника, зацікавлених осіб, дослідивши письмові матеріали скарги, письмові матеріали справи, суд знаходить скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2013, судом встановлено, що на виконанні у Відділі ДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя знаходиться виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки, належний боржнику ОСОБА_2 по виконавчому листу 2703/8321/2012 від 24.04.2013 року.

На виконання вищезазначеного виконавчого документу, 21.06.2013 року державним виконавцем Трофимовою С.В. було складено акт опису й арешту предмету іпотеки, на який необхідно звернути стягнення.

Відповідно до п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (стаття 14 ЦПК України).

Згідно ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у даному разі порушених прав ПАТ «Державний ощадний банк України», а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин (ч.2, ч.5 ст.57 Закону).

Матеріали справи свідчать про те, що акт опису й арешту майна від 21 червня 2013 року складений державним виконавцем в присутності двох понятих - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в присутності стягувача - ОСОБА_5 При вчиненні виконавчої дії щодо складання акту опису й арешту майна був присутнім також представник ПП „Нива-В.Ш." Доценко Е.Б., запрошений державним виконавцем у зв'язку з накладенням арешту на квартиру та який призначений відповідальним зберігачем.

З оспорюваного акту опису й арешту майна вбачається, що державний виконавець встановив обмеження права користування майном відповідальному зберігачу, зазначивши вид та обсяги обмеження, у вигляді „не відчужувати, не псувати" тому безпідставні посилання скаржника на порушення п.п.4.2.1. п.4.2. Інструкції щодо відсутності будь-яких обмежень.

Виявивши порушення в діях державного виконавця при вчиненні опису й арешту майна, суд, згідно до вимог ст.ст. 383, 387 ЦПК України з'ясовує питання чи були порушені діями державного виконавця при виконанні судового рішення права чи свободи боржника.

Зазначені в скарзі порушення при вчиненні опису й арешту майна, як свідчать матеріали справи, є по своїй суті, формальними з огляду на те, що державний виконавець вчинила вказану дію відповідно до закону, в межах своїх повноважень.

Арешт квартири, належної боржнику та обмеження його використання, заборона його відчуження є цілком виправданою дією державного виконавця, який відповідно до положень ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень.

За таких обставин висновок заявника про те, що дії державного виконавця під час складання акту опису й арешту майна від 21.06.2013 - є неправомірними та про те, що вказаний акт підлягає скасуванню, є безпідставним та необґрунтованим. Суд зауважує, що, оскільки дії державного виконавця Відділу ДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі - Трофимовою С.В. були вчинені відповідно до закону, в межах її повноважень і не порушували прав, свобод чи інтересів скаржника, то і підстав для задоволення скарги в цієї частині суд не вбачає.

Вимоги по визнанню дій начальника Відділу ДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі незаконними в частині недотримання вимог Закону України "Про звернення громадян", також задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 05.07.2013 року за вих. №2/15/10151 до Ленінського районного суду м.Севастополя було направлене подання про роз'яснення рішення суду, як це просить боржник своєю заявою до Відділу ДВС ленінського РУЮ у м.Севастополі.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Відділу ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та підстав для задоволення скарги суд не вбачає.

На підставі ст.ст. 1, 5, 11, 57 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст. 383 - 389 ЦПК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 179, 212, 215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу ДВС Ленінського РУЮ міста Севастополя Трофимової С.В. - зацікавлена особа - Відділ ДВС Ленінського РУЮ у місті Севастополі, Публічне акціонерне товариство „Фідокомбанк" про визнання дій державного виконавця незаконними, шляхом скасування акту опису й арешту майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний термін з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя