Справа № 2-1670 - 2008 рік

                               РІШЕННЯ

                          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 листопада 2008 року                    м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: судді  Алькової С.М., при секретарі                Золотих  Л.Н.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

                               ВСТАНОВИВ:

     Відповідач до попереднього розгляду справи позов по суті та за обставинами визнав повністю, про що надав суду  письмову  заяву.

     Позивачка звернулася   до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем вони  знаходяться у зареєстрованому  шлюбі з  18 червня 1994 року, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з червня 2008 року  сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені  з тих причин, що  відповідач залишив її та сина та фактично створив  іншу сім'ю, не цікавиться ні її, позивачки, життям, ні  життям  їх сина, вважає, що  сім'я розпалася остаточно і відновлена бути не може, так як вони з відповідачем   стали один  для одного сторонніми людьми,  просить суд розірвати шлюб між  нею та відповідачем, стягнути з відповідача судові витрати  у справі у повному обсязі.  До попереднього розгляду справи позивачка змінила свої позовні вимоги та  просить суд   стягнуті  з відповідача   судові  витрати на її користь в розмірі  75 грн., тобто  половину грошової  суми, сплаченої  нею за надання  їй, позивачці, правової  допомоги по складенню позовної заяви. Син  після  розірвання шлюбу залишиться на її, позивачки, вихованні, і у цей час вона звернулася  до суду з позовом про  стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини  у судовому порядку,  спору щодо  розподілу  спільного сумісного майна  між  ними не має.

     Відповідач при попередньому  розгляді справи  позов по суті  та за обставинами визнав у повному  обсязі, згодний   на розірвання шлюбу з відповідачкою та  стягнення   з нього  75 грн.  на користь    позивачки  у відшкодування витрат, які вона витратила  за надання правової допомоги по складенню позовної  заяви, про що надав суду відповідну заяву, не заперечує проти ухвалення  рішення  при попередньому розгляді справи.

При попередньому розгляді справи позивачка  підтримала свої позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення рішення при попередньому розгляді справи.

     Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ст.  ст. 130 ч.4  ЦПК України при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку ст. 174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання  відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при попередньому розгляді справи.

Судом були досліджені  такі докази, надані позивачкою на підтвердження свого позову:

Свідоцтво про реєстрацію шлюбу, свідоцтво про народження дитини, квитанція про сплату  витрат за надання правової допомоги.

Дослідивши матеріали цивільної справи та вивчивши докази,  суд вважає, що позов  підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу, актовий запис №  401 (а.с. 6), сторони дійсно заходяться у зареєстрованому шлюбі з 18 червня 1994 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7), актовий запис №  955.

У червні 2008 року   сторони припинили сімейно-шлюбні відносини з тих причин,  що  відповідач  залишив  позивачку та їх сина  та створив нову  сім'ю,  на цей  час  сторони  разом не проживають, спільне господарство не ведуть,  подружні стосунки не підтримують,  наполягають на розірванні  шлюбу. Майнові  питання вирішені сторонами  в добровільному порядку. 

Син після  розірвання  шлюбу зі згоди відповідача залишиться на вихованні та утриманні позивачки, яка  звернулася до відповідача  з позовом  про стягнення аліментів  на утримання  дитини у судовому порядку.

Відповідно до ст. 104  СК України  шлюб припиняється внаслідок

Його розірвання.

У відповідності  до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання  за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який  згідно ст. 112 ч.2 СК України  ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя  та збереження  шлюбу суперечить  інтересам одного з них.

Суд вважає, що збереження та відновлення  сім'ї сторін не можливо та не доцільно, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу сторін неможливе, і даний шлюб підлягає розірванню, а позовна заява задоволенню; витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС, належить стягнути  з відповідача.

Належить стягнути з відповідача  половину  коштів, які позивачка витратила на надання їй правової допомоги, в сумі  75 грн., так як відповідно до ст.. 88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підтвердження  понесених витрат позивачка надала суду квитанцію про сплату 150 грн.  за підготовку та складення позовної заяви (а.с. 3).

Таким чином, визнання відповідачем позову не  суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 88 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд,

 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Дніпровським  відділом РАГС м. Дніпродзержинська, актовий запис № 401,  від якого є одна  неповнолітня  дитина,  розірвати.

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу стягнути з відповідача державне мито на користь держави в сумі 17 грн., позивачку від сплати мита звільнити.

Стягнути з відповідача на користь  позивачки 75 грн.  у відшкодування витрат  по наданню правової допомоги по складенню позовної заяви.

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному  порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -  денний строк з дня  проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, в апеляційну інстанцію або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

     Суддя:                                    С.М. Алькова