Справа № 551/975/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 липня 2013 року Шишацький районний суд у складі:
Головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
при секретарі - Кулинченко О.А.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання право власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Шишацького районного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкові земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,61га та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 2,0000 га, які розташовані на території Михайликівської сільської ради Шишацького району.
В обґрунтування позивних вимог повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_4, який до дня смерті проживав у АДРЕСА_1. Після смерті батька залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,61га, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Шишацького району та належала померлому згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії 1У-ПЛ № 046760 виданого Михайликівською сільською радою 14 березня 2001 року за № 627 та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 2,0000 га, що розташована на території с. Харенки Михайликівської сільської ради Шишацького району та належала померлому на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії 1 ПЛ № 005701, виданого Михайликівською сільською радою 19 червня 1996 року за № 35.
Позивач разом з батьком на момент його смерті не проживала, але відповідно вимог ст. 549 ЦК УРСР прийняла спадщину так як в ступила в управління спадковим майном, одержавши у свою власність документи про права власності на майно. В подальшому позивач звернулась до Шишацької державної нотаріальної контори для одержання свідоцтва про право власності на спадщину.
В зв'язку з тим, що дані про спадкові земельні ділянки не внесена до бази даних державного земельного кадастру, а на житловий будинок та господарський будинок відсутні правовстановлюючі документи нотаріусом у видачі свідоцтва про спадщину позивачу було відмовлено.
Крім позивача спадщину прийняли її брат та сестра, які проживали разом з батьком до дня його смерті. Спадкоємці за взаємною згодою розділили спадкове майно між собою. Так, відповідно до умов договору про поділ спадкового майна у власність позивача повинні перейти обидві земельні ділянки, що належали померлому батькові, а відповідачам житловий будинок з господарськими будівлями.
З огляду на вищевикладене позивач звертається до суду за захистом своїх прав та просить визнати за собою право власності на вищевказане спадкове майно у вигляді 2-х земельних ділянок
У попередньому судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги та надав суду заяву в якій зазначив, що відмовляється від позовних вимог щодо визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства площею 0,5647га, що розташована в селі Харенки Шишацького району Полтавської області та належала померлому батькові на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії 1 ПЛ № 005701, виданого Михайликівською сільською радою 19 червня 1996 року за № 35. Разом з заявою позивачем було надано договір про добровільній поділ спадкового майна від 17 липня 2013 року, посвідчений Михайликівською сільською радою та зареєстрований в реєстрі за №№11,12,13. Згідно умов даного договору спадкоємцями ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за взаємною згодою проведено розподіл спадкового майна. Так, у власність ОСОБА_1 переходить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,61 га, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Шишацького району та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,4353 га, яка розташована на території села Харенки Шишацького району Полтавської області.
У спільну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 переходить житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка для його обслуговування та ведення особистого підсобного господарства площею 0,5647 га, що розташована в с. Харенки Шишацького району Полтавської області.
Змінені позовні вимоги позивач та його представник підтримали в повному обсязі, просили суд ухвалити судове рішення в попередньому засіданні, обґрунтовуючи це визнанням відповідачами позову та наданням до суду всіх доказів, необхідних для прийняття рішення.
Відповідачі, будучі належним чином повідомленими про дату та час судового засідання у попереднє судове засідання не з'явились. До суду передали спільну заяву посвідчену 23 липня 2013 року Михайликівською сільською радою, в якій повідомили про визнання позову та просили проводити розгляд справи без їх участі.
Згідно ч. 4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, заслухавши думку позивача та його представника, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішенням посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним, а тому позов підлягає задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою.
Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Померлий ОСОБА_4 заповіт не залишив. Спадкоємцем зазначеного майна за законом є позивач ОСОБА_1, яка відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК УРСР прийняла спадщину шляхом вступу в управління майном, що встановлено судом та не оспорюєтся сторонами, та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які проживала з померлим однією сім'ю до дня його смерті та відповідно вступили в управління та фактичне володіння майном. Відомості щодо наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину чи претендують на неї у Спадковому реєстрі відсутні.
Згідно ст. 1267 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою можуть змінити розмір частки у спадщини когось із них.
Судом встановлено, що відповідно до плану зовнішніх меж ділянки Державного акту про право приватної власності на землю серії 1 ПЛ № 005701, виданого Михайликівською сільською радою 19 червня 1996 року за № 35 земельна ділянка для обслуговування житлового будинку та ведення особистого господарства площею 2,0000 га, яка перебувала у власності померлого ОСОБА_4, складається з двох відокремлених одна від одної земельних ділянок площею 1,4353 га та 0,5647 га відповідно.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16 , 316, 328, 346, 386, 392, 1216-1218, 1223, 1267, 1268 ЦК України, ст.ст. 524-526, 529, 548, 549, 560-562 ЦК УРСР, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на спадкове майно її померлого батька ОСОБА_4, яке складається з:
- земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,61 га, яка розташована на території Михайликівської сільської ради Шишацького району Полтавської області та належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії 1У-ПЛ № 046760, виданого Михайликівською сільською радою 14 березня 2001 року за № 627;
- земельної ділянки площею 1,4353 га для ведення підсобного господарства, яка розташована на території с. Харенки Михайликівської сільської ради Шишацького району Полтавської області та являється відокремленою частиною земельної ділянки для обслуговування жилого будинку та ведення особистого господарства загальною площею 2,0000га, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії 1 ПЛ № 005701, виданого Михайликівською сільською радою 19 червня 1996 року за № 35.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд в 10 денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання його копії.
Суддя Шишацького районного суду
Полтавської області Д.С. Сиволап