Справа 2-2022/2008
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2008 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді - Гаврилюка О.І., при секретарі - Галкіної М.М., Деревенець О.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах якої дії ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2007 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання права власності на нього, в якому просили визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 укладений між ними та відповідачкою 01.05.2003 року; визнати за ними право власності кожного на Ѕ частку житлового будинку з належними господарськими спорудами АДРЕСА_1.
Свій позов обґрунтували тим, що 01 травня 2003 року позивачка ОСОБА_5 придбала у відповідачки ОСОБА_2 житловий будинок з належними господарськими спорудами АДРЕСА_1, сплативши відповідачці 10600 грн. Відповідачка передала їй документи на будинок для оформлення в КП БТІ. Потім помер її чоловік ОСОБА_6, за яким обліковувався спірний будинок. Документи на будинок відповідачка узяла для оформлення спадщини, а потім пояснила, що їх загубила. Право власності на ѕ частини будинку зареєстрованого за відповідачкою ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а ј частка за померлим чоловіком відповідачки. Спадкоємицею ј частки є ОСОБА_3, але відповідачка ОСОБА_2 через сварку не дає дочці документи для оформлення спадщини, тим самим ухиляється від нотаріального посвідчення нашого договору купівлі-продажу. ОСОБА_3 про наявність укладеного договору купівлі-продажу будинку знає та не заперечує проти цього, але посприяти в оформленні не може. Усі вимоги, що передбачені законом для договорів купівлі-продажу, обома сторонами виконані в повному обсязі. Даний договір підлягає нотаріальному посвідченню, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Тому просить позов задовольнити.
Відповідачка позов визнала.
Третя особа ОСОБА_3 надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, вказавши, що проти позову не заперечує.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки виконкому Орловської сільської ради № 365 від 17.07.2008 року - житловий будинок з належними господарськими спорудами АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Дані вказані на підставі по господарської книги Орловської сільської ради №1, особовий рахунок №5 та договору купівлі - продажу від 23.05.1989 року.
Після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності за спадщиною за законом від 10 лютого 2004 року на Ѕ частку в спільному майні, набутому вказаним подружжям за час шлюбу.
Згідно листа № № 01-11/1457 від 07.07.2008 року КП БТІ повідомило, що на теперішній час право власності на ѕ частини будинку зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченим П'ятої Донецькою держнотконторою (р № 2-205), а ј частка так і залишилася за померлим.
Також встановлено, що спадкоємицею ј частки є ОСОБА_3, яка у судове засідання надала заяву, в якій вказала, що проти задоволення позову не заперечує. Такими чином, ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки на користь своєї матері.
01 травня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку. ОСОБА_5 сплатила відповідачці ОСОБА_2 10600 грн., про що відповідачка у судовому засіданні підтвердила.
Відповідно до ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Із пояснень сторін вбачається, що вони не посвідчити вказаний договір належним чином в обумовлений договором строк, оскільки його належним чином не оформлено. судовому засіданні відповідач позов визнав і проти його задоволення не заперечує.
Відповідно вимогам ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, крім того, відбулося повне виконання договору, а саме ОСОБА_5 сплатив вартість житлового будинку в сумі 10600 грн, що підтверджується матеріалами справи, і друга сторона договору - ОСОБА_2 не заперечує проти вказаних обставин.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу житлового будинку від 01 травня 2003 року, що розташований АДРЕСА_1- є дійсним.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно договору купівлі - продажу від 01 травня 2003 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_5 купила вищевкаазний житловий будинок. ОСОБА_5 знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з плважної причини самостійного заробітку (доходу).
ОСОБА_4 має на Ѕ частку в спільному майні, набутому вказаним подружжям за час шлюбу.
Проти вказаних обставин відповідач в судовому засіданні не заперечував.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 набули право власності на вказане майно правомірно, тому їм, як власникам належать права володіння, користування та розпорядження майном, а саме житловим будинком з належними господарськими спорудами АДРЕСА_1.
З таких підстав позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 328, 372, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 в інтересах якої дії ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку від 01 травня 2003 року, що розташований АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 - дійсним.
Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності на Ѕ частку кожного житлового будинку з належними господарськими спорудами АДРЕСА_1.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, рішення вважається таким, що набрало законної сили.
Суддя О.І.Гаврилюк