АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі
головуючого - судді Глиняного В.П.,
суддів Юрдиги О.С., Сітайло О.М.
з участю прокурора Черканова Д.В.
з участю ОСОБА_1
з участю захисника ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року, винесену по розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою від 05.11.2010 року старший слідчий в ОВС СВУ БО ГУ МВС України в Київській області Купріянов В.М. за матеріалами кримінальної справи № 33-0021 порушив відносно директора ДП МОУкраїни «Білоцерківський військовий торг» ОСОБА_1 за фактом розтрати державних коштів у 2008 році, кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, а 15.11.2010 року - кримінальну справу з фактом розтрати державних коштів у 2009-2010 роках за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України. Як зазначив слідчий у постановах, розтрата державних коштів, відповідно у сумі 216 556,2 грн. (2008 рік) та 222 286,30 грн. (2009-2010 роки) мала місце в наслідок закупівлі за державні кошти в порушення вимог ст.2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», без проведення тендерних процедур, паливно-мастильних матеріалів у ПП «ІННА» за ціною, яка перевищувала ціни, за якими реалізовувались паливо-мастильні матеріали іншими підприємствами на території країни, зокрема, ПАО «Укртатнафта».
Дані постанови у квітні 2011 року були оскаржені захисником ОСОБА_3 до Голосіївського районного суду м. Києва, який спрямував скаргу за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Постановою від 07 червня 2013 року Подільський районний суд м. Києва задовольнив скаргу, постанови про порушення кримінальних справ відносно ОСОБА_1 скасував. Як зазначив суд, дані, які лягли в основу прийняття рішення про порушення кримінальних справ, не були отриманні з законних джерел. Зокрема, до таких суд відніс висновок експертних досліджень судового експерта Катіна А.В. від 15 та від 18 жовтня 2010 року, оскільки експерт не досліджував податкові накладні ПАО «Укртатнафта», а лише взяв до уваги лист ПАО «Укртатнафта» від 12.10.2010 року № 69\1201 про надання інформації щодо середніх цін на нафтопродукти, який не був скріплений печаткою підприємства, та не порівняв податкові накладні ПП «ІННА» та ПАО «Укртатнафта». Також суд зазначив про відсутність в матеріалах, за якими було порушено кримінальні справи, оригіналів податкових накладних ПАО «Укртатнафта» та висновку експерта ПАО «Укртатнафта». Суд не встановив законності знаходження в матеріалах справи копій податкових накладних ПП «ІННА» та вказав на відсутність в матеріалах справи деяких з них, на які посилався експерт.
Покази свідків, на які послався слідчий, не містять даних, які б вказували на ознаки вчиненого злочину, зазначив суд.
В апеляції прокурор просить постанову районного суду скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд. Прохання мотивує тим, що суд в порушення вимог ст.236-8 КПК України (1960 р.) вдався до оцінки наявних у справі доказів, зокрема, зазначивши, що у справі відсутні дані про те, що ОСОБА_1 свідомо діяла всупереч очевидних і відомих їй обставин, при цьому надав оцінку як поясненням ОСОБА_1, так і свідків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляції, пояснення ОСОБА_1 та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали по розгляду скарги та матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, та не вправі розглядати заздалегідь та вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. В ході розгляду скарги суд повинен заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, прокурора, дослідити матеріали, які стали підставою для порушення справи і в залежності від дотримання при порушенні справи вимог ст.ст.94, 97, 98 КПК України, прийняти відповідне рішення мотивувавши його належним чином.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді скарги дотримані. В ході судового розгляду справи суд отримав пояснення від прокурора, захисника та ОСОБА_1 дослідив матеріали справи та прийшов до висновку про не достатність в матеріалах наданих органом досудового розслідування даних, які вказують на реальність конкретної події злочину, які в своїй сукупності є не достатніми для порушення кримінальної справи.
З таким висновком колегія суддів погоджується, оскільки матеріали, які розцінені органом досудового слідства, як такі, що містять підстави для порушення кримінальної справи, складаються виключно з висновку, наданого експертами ПАО « Укрнафта», податкових накладних ПП « Інна» даних руху коштів по банку, показання свідків. Разом з тим з висновку експерта вбачається, що ним були досліджені копії податкових накладних виданих продавцями ПММ та лист ПАО «Укртатнафта» від 12.10.2010 року № 69/1201 голови правління зазначеного підприємства, який не був скріплений відтиском печатки ПАО « Укртатнафта». Податкові накладні ПАО « Укртатнафта» при порівнянні з податковими накладними ПП «Інна» експертом взагалі не досліджувались. Крім того, як вірно зазначив суд і колегія суддів звертає на це увагу, що в матеріалах дослідчої перевірки відсутні оригінали податкових накладних та висновку експерта ПАО « Укрнафта», на які посилається слідчий, як на підставі порушення кримінальної справи.
Приймаючи рішення колегія суддів зважує і на ту обставину що під час оскарження постанов про порушення кримінальної справи ніяких рішень судом про зупинення досудового слідства не приймалось. З пояснень ОСОБА_1 наданих в суді апеляційної інстанції, остання вже понад рік слідчим не викликалась та ніяких слідчих дій з нею не проводилось. Дана обставина на переконання суду також свідчить про незаконність постанов про порушення кримінальної справи.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, оскільки він є належно мотивованим та ґрунтується на матеріалах, які були досліджені судом в судовому засіданні при розгляді скарги.
Доводи апеляції про те, що суд вдався до оцінки наявних у справі доказів є безпідставними, оскільки судом першої інстанції перевірялись законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанов про порушення кримінальної справи, що в свою чергу не суперечить вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України (1960 року) п.11 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2013 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_5 та скасовано постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст. 191 КК. - залишити без зміни.
Судді: Глиняний В.П. Юрдиги О.С. Сітайло О.М.