ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

07 серпня 2013 року м. Київ № 826/7921/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А,С. та за участю представників: позивача - Сороколетової Н.М., відповідача - Сухаревського А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Сонат»

до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»

про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди (збитків), -

На підставі ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Сонат» (далі - ЗАТ «Сонат», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва (з урахуванням уточнених позивних вимог) про:

- визнання протиправними дій Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» щодо перереєстрації нежитлового приміщення площею 932, 7 км.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 і належить на праві власності ЗАТ «Сонат» на іншу особу на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2006 року, укладеного між ПП «Русь-95» та приватним підприємцем ОСОБА_3;

- стягнення з рахунків (р/р) що належить Комунальному підприємству «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на користь ЗАТ «Сонат» (ідентифікаційний код: 23493956, АДРЕСА_1; р/р 26006052712174, ПАТ комерційний банк «Приватбанк», Печерська філія, МФО 300711) кошти в сумі 9 000 000, 00 грн. (дев'ять мільйонів гривень 00 коп.), як відшкодування шкоди (збитків), завдану протиправними діями Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

В обґрунтування вказаних позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно 03 березня 2006 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідно до ростового номеру № 507-П на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ПП «Русь-95» (яке не було власником).

Щодо строків звернення до адміністративного суду, позивач зазначив, що не міг раніше звернутися до суду з позовом про оскарження вказаних дій відповідача, оскільки лише в травні 2013 отримав рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.11.2012 року, яким скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києві від 25.04.2006 року відповідно до якого було визнано дійсним договір купівлі-продажу від 01.03.2006 року, укладений між ПП «Русь-95» та ОСОБА_3, визнавши останнього добросовісним набувачем вищевказаного нежитлового приміщення. А тому, на думку, позивача лише з моменту отримання вищевказаного рішення Апеляційного суду м. Києва, у нього виникло право на звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною першою ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Як вбачається з позовної заяви, предметом її оскарження є, зокрема, дії відповідача щодо перереєстрації нежитлового приміщення площею 932, 7 км.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 і належить на праві власності ЗАТ «Сонат» на іншу особу на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2006 року, укладеного між ПП «Русь-95» та приватним підприємцем ОСОБА_3

З досліджених судом матеріалів адміністративної справи встановлено наступне.

24 березня 2004 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Закритим акціонерним товариством «Сонат» укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є нежиле приміщення, площею 932, 7 (дев'ятсот тридцять дві цілих, сім десятих) кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 31 березня 2004 року за ЗАТ «Сонат» відповідачем зареєстровано право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості за № 507-П.

31 березня 2004 року вищевказане нежиле приміщення, відповідно до договору купівлі-продажу було передано Приватному підприємству «Русь-95» та Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєстровано право власності за останнім.

01 березня 2006 року між Приватним підприємством «Русь-95» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, предметом якого є нежиле приміщення, площею 932, 7 (дев'ятсот тридцять дві цілих, сім десятих) кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

03 березня 2006 року Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєстровано право власності за ОСОБА_3, та в подальшому вказане вище нежитлове приміщення передано на підставі договору купівлі-продажу № 2154 від 23 березня 2006 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ТОВ «Сонат» було в судовому порядку визнано недійним договір купівлі-продажу, укладений з ПП «Русь - 95» (рішення Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2005р.).

Враховуючи визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Сонат» та ПП «Русь-95», останній звернуся з позовом до Оболонського районного суду м. Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01 березня 2006 року, укладеного з ОСОБА_3, за результатами якого 25 грудня 2006 року у задоволенні позову було відмовлено та ОСОБА_3 визнано добросовісним набувачем вищевказаного нежитлового приміщення.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року, за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Сонат», рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 грудня 2006 року скасовано.

З вказаного рішення вбачається, що ТОВ «Сонат» в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 01 березня 2006 року нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 перебувало у власності останнього згідно рішення Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2005 р., а тому вважати ОСОБА_3 добросовісним набувачем, підстав не має.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач про перереєстрацію нежитлового приміщення площею 932, 7 км.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 і належить на праві власності ЗАТ «Сонат» на іншу особу на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2006 року, укладеного між ПП «Русь-95» та приватним підприємцем ОСОБА_3 був обізнаний ще під час розгляду справи у Оболонському районному суді м. Києва, тобто з грудня 2006 року.

До суду позивач звернувся 27 травня 2013 року, тобто у строк, що перевищує шестимісячний термін.

Про обізнаність порушення своїх прав, свобод та інтересів позивачем до закінчення шестимісячного терміну свідчать також і рішення суду, яким позивач витребовував нежиле приміщення, площею 932, 7 (дев'ятсот тридцять дві цілих, сім десятих) кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння (рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року) та матеріали виконавчого провадження ВП № 23766037 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2011 року про скасування державної реєстрації від 30.03.2006 року за № 507-П).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що у останнього право звернення до суду з вказаним адміністративним позовом виникло з моменту отримання рішення Апеляційного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року, яким скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 квітня 2006 року, відповідно до якого за ОСОБА_3 визнано право власності на нежиле приміщення.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що чинним законодавством України чітко передбачено, що строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду з позовом не ставиться в залежність від таких фактів, як набрання законної сили судовим рішенням чи його отримання особою, що брала участь у справі, але не була присутня при його оголошенні.

Водночас, позивачем також не надано належних доказів, які б підтрверджували отримання ним рішення Апеляційного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року в травні 2013 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, а позовна заява ТОВ «Сонат» є такою, що подана з пропущенням встановленого законом строку, у зв'язку із чим вона підлягає залишенню без розгляду.

Частиною другою ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. 160, ст. 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Сонат» до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди (збитків) залишити без розгляду.

2. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 12.08.2013 р.