Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 122/14915/13-а
20.08.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Горошко Н.П.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
за участю сторін:
позивач, ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Феодосійським МВ МУ МВС України в Криму від 28.08.1995,
представник відповідача, Сімферопольської міської ради АР Крим - Налбандян Радж Валерікович, довіреність № 24/01-55/1399 від 19.07.13,
представник відповідача, Управління освіти Сімферопольської міської ради - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,
представник третьої особи, Начальника управління освіти Сімферопольської міської ради - не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,
розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради АР Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь (суддя Гоцкалюк В.Д.) від 29.05.13 у справі №122/14915/13-а,
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Сімферопольської міської ради АР Крим (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
Управління освіти Сімферопольської міської ради (вул. Л. Тостого, 15, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
третя особа: Начальник управління освіти Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про скасування рішення, спонукання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополь від 29.05.2013 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано рішення 53-ї сесії Сімферопольської міської ради VI скликання від 27.12.2012 № 552 в частині п. 18.2 "Про прийняття рішення про недопущення постановки на облік та видачі путівок в дошкільні учбові заклади особам, що мешкають в іншому місті" - неправомірним.
Скасовано рішення 53-ї сесії Сімферопольської міської ради VI скликання від 27.12.2012 № 552 в частині п. 18.2 "Про прийняття рішення про недопущення постановки на облік та видачі путівок в дошкільні учбові заклади особам, що мешкають в іншому місті".
Зобов'язано Управління освіти Сімферопольської міської ради поставити на облік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особу, що потребує направлення в дошкільний учбовий заклад.
В решті адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 34,41 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Сімферопольська міська рада АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 29.05.2013 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сімферопольська міська рада АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.
У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 20.08.2013, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.
Згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Судова колегія, розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується що ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління освіти Сімферопольської міської ради, Сімферопольської міської ради, третя особа Начальник Управління освіти Сімферопольської міської ради, та просив: визнати рішення 53-й сесії Сімферопольської міської ради VI скликання від 27 грудня 2012 року № 552 у частині п.18.2 про прийняття рішення про недопущення постановки на облік та видачі путівок до дошкільних установ іногороднім особам» незаконним; скасувати рішення 53-й сесії Сімферопольської міської ради VI скликання від 27 грудня 2012 року № 552 у частині п.18.2 про прийняття рішення про недопущення постановки на облік та видачі путівок до дошкільних установ іногороднім особам»; зобов'язати Управління освіти Сімферопольської міської ради забезпечити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, направленням у дитячий дошкільний заклад державної або комунальній форми власності за місцем проживання; стягнути суму сплаченого судового збору.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що він є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Йому відмовлено у праві постановки на облік та видачі направлення (путівки) в дитячий дошкільний заклад за місцем проживання в м. Сімферополі. Він офіційно звертався до Сімферопольської міської ради з проханням роз'яснити, на якій підставі його дитину позбавляють права дошкільної освіти в дитячих садках м. Сімферополя. У відповіді № 305/07/01-06 від 04 березня 2013 року, на його звернення, йому повідомлено, що рішенням 53-ої сесії Сімферопольської міської ради VI скликання від 27 грудня 2012 року № 552 п.18.2 було прийнято рішення про недопущення взяття на облік та видачі путівок до дошкільних установ іногороднім особам. Вважає, що дане рішення суперечить Закону України «Про дошкільну освіту» в частині розділу 1 ст. 9 пункт 1 і порушує права його дитини, в частині дискримінації його як громадянина України за місцем проживання. Також вважає, що він та члени його сім'ї зареєстровані і проживають за адресою АДРЕСА_1, що в свою чергу підтверджується договором оренди житла від 02 вересня 2011 року, зареєстрованим в ЖЕД №1 м. Сімферополя. Також вказане рішення Сімферопольської міської ради суперечить рішенню Конституційного суду України від 04 березня 2004 року N5-рп/2004 та Закону України «Про дошкільну освіту».
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступні підстав.
Згідно з статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 статті З КАС України, справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча І однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування. їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач та члени його сім'ї зареєстровані і проживають за адресою АДРЕСА_1. на підставі договору оренди житла від 02 вересня 2011 року, зареєстрованого в ЖЕД № 1 м. Сімферополя.
Позивач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 25 серпня 2010 року.
Так, 28 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Начальника управління освіти Сімферопольської міської ради з проханням роз'яснити, на якій підставі його дитину позбавляють права дошкільної освіти в дитячих садках м. Сімферополя.
04 березня 2013 року ОСОБА_2 отримав відповідь Управління освіти Сімферопольської міської ради №305/07/01-06 від 04 березня 2013 року, де йому роз'яснено. що рішенням 53-й сесією Сімферопольської міської ради VI скликання від 27 грудня 2012 року № 552 п.18.2 було прийнято рішення про недопущення взяття на облік та видачі путівок до дошкільних установ іногороднім особам.
Згідно з пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про дошкільну освіту», громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім'ї.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про освіту», місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, у тому числі, забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування та здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» основними принципами місцевого самоврядування є законність, колегіальність, поєднання місцевих і державних інтересів, гласність, правова самостійність.
Рішенням Конституційного суду України від 04 березня 2004 року N 5-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» - доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України (254к/96-ВР), означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і Держава має створити можливості для реалізації цього права.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України.
Відповідно до редакції Постанови Пленуму Верховного суду №5 від 25.02.2001 визначено, що згідно з ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема до них належить ратифікована Верховною Радою України Конвенція про захист прав людини та основних свобод, яка, як і інші міжнародні договори, підлягає застосуванню при розгляді справ судами.
Статтею 2 Протоколу №1 Ради Європи до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. визначено, що «Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту».
В ст. 1 Конвенції про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (ООН) від 14.12.1960 р., "В настоящей Конвенции выражение «дискриминация» охватьтвает всякое различие, исключение, ограничение по признаку...убеждений...которое имеет целью или следствием уничтожение или нарушение равенства отношения в области образования, и в частности, а. закрытие для какого-либо лица или группы лиц доступа к образованию любой степени или типа".
Більше того, ряд законів захищає громадян України від дискримінації.
Як визначено в ст.24 Конституції України, «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками... переконань....або іншими ознаками».
Згідно з статтею 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, шкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Так, стаття 68 Конституції України гарантує, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Приймаючи до уваги вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 53-й сесії Сімферопольської міської ради VI скликання від 27 грудня 2012 року №552 у частині п.18.2 «Про прийняття рішення про недопущення постановки облік та видачі путівок до дошкільних установ іногороднім особам» є цілком обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Управління освіти Сімферопольської міської ради забезпечити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, направленням у дитячий дошкільний заклад державної або комунальній форми власності за місцем проживання, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив, оскільки такі вимоги суперечать нормам діючого законодавства.
Управління освіти Сімферопольської міської ради у відповідності до норм діючого законодавства та прийнятих Сімферопольською міської радою рішень, веде контроль і укомплектуванням дошкільних закладів міста, забезпечує видачу путівок-направлень дошкільні заклади комунальної форми власності міста. При цьому видача путівок-направлень здійснюється у відповідності до бази обліку дітей у відповідній черговості.
Так, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог за для захисту прав позивача та зобов'язав Управління освіти Сімферопольської міської ради поставити на облік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особу, що потребує направлення в дошкільний учбовий заклад.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради АР Крим - залишити без задоволення.
2.Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополь від 29.05.13 у справі №122/14915/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 27 серпня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис Н.П.Горошко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська